Зброярський станок
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станок — опора, призначена для закріплення стрілецької зброї, що встановлюється на непідготовлений майданчик, що не має механізмів для подачі набоїв, прицільних пристосувань і забезпечує можливість переміщення стрілецької зброї при наведенні та фіксації його в наведеному положенні.
Станки бувають 2х видів:
- Триножного, так звані «станок-тринога» (станок спирається на три «ноги») — в основному використовуються в автоматичних станкових гранатометах, станкових, великокаліберних кулеметах, ПТРК;
- І рідше колісні (кулемети і гранатомети першої половини XX століття).
Зміст |
Станковий кулемет [ред.]
Кулемет називається станковим, якщо в його конструкції передбачена установка для стрільби на станок. Якщо він також може використовуватися в якості ручного, то називається єдиним.[1]
Джерела [ред.]
- Військовий енциклопедичний словник. — М.: Воениздат, 1984.
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
 |
Це незавершена стаття про вогнепальну зброю. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
