Збруч
| Збруч | |
|---|---|
 Збруч біля села Окопи (Борщівський район) |
|
| Витік | Поблизу села Щаснівка, Підволочиського району Тернопільської області на Авратинській височині (України) |
| Гирло | Дністер |
| Країни басейну | На межі Тернопільської та Хмельницької областей України |
| Довжина | 247 км |
| Площа басейну | 3 350 км² |
| Притоки | Гнила (пр.), Бовванець (л.) |
Збруч — річка на заході України, ліва притока Дністра. Довжина 247 км, площа басейну 3350 км². Протікає Подільською височиною, на межі Тернопільської та Хмельницької областей.
Бере початок з джерел поблизу села Щаснівка Підволочиського району на Авратинській височині. Тече Подільською височиною з півночі на південь.
Зміст |
[ред.] Загальні характеристики
Середня глибина 1,5-2 м. Ширина річки 8-11 м., глибина на плесах 2,5-4 м. Русло має численні меандри, трапляються порожисті ділянки, багато островів і стариць. Похил річки 0,8 м/км, площа поперечного перерізу 22 м², швидкість течії 0,57 м/с, витрата води 15,54 м³/сек.
[ред.] Геоморфологія
У верхів'ї долина маловиразна, схили її пологі, розорані. У середній течії долина V-подібна (каньйоноподібна), шириною 0,5-1,6 км, схили круті, розчленовані ярами і балками. Заплава до 80-100 м., іноді відсутня, у верхів'ї ширина до 1-1,2 км, заболочена; нижче звужується до 80-120 м і менше.
[ред.] Притоки
Основні притоки — Гнила — (права); Бовванець, Грабарка — (ліві).
[ред.] Живлення
Живлення мішане, з переважанням снігового. Характерні літні дощові паводки. Виникають льодові утворення (забереги, шуга) у грудні. Льодостав (крім порожистих ділянок) встановлюється на початку січня, скресає у середині березня.
[ред.] Промисловість
Споруджено невеличкі ГЕС (Боднарівська і Мартинківська) та близько 140 ставків.
[ред.] Походження назви
Дослідники вважають, що назва гідроніма виникла від діалектного слова «збруч», яке означає болото. Місцеве населення називає болота, з яких витікає річка Збруч, «збручами».
Інша версія твердить, що назва річки Збруч бере початок з слов'янських часів. Але тоді наша річка називалася «Боруч». Коли в людей запитували, куди вони йдуть, чулося у відповідь: «За Боруч». Пізніше дві літери зникли і утворилася назва річки — Збруч.
Також, за однією із версій, на території Східної Галичини в районі Медоборів жило плем'я, яке згадується у літописах під назвою «борани». Від нього пішли назви річки Збруч та міст Збараж, Зборів, можливо і Борщів.
[ред.] Рекреація
Вздовж берегів — зони відпочинку. На берегах Збруча — Медоборський заповідник і Моночинський заказник, смт Підволочиськ, Гусятин і Скала-Подільська.
[ред.] Історичні події
[ред.] Стародавні часи
Сама річка у минулому незважаючи на легенди не могла бути широкою, повноводною і судноплавною майже на всі її довжині. Так, у 1933—1934 рр.. під час будівництва на Збручі першої Сатанівської гідроелектростанції було знайдено монети часів римського імператора Гордіана ІІІ, карбовані у Фракії. Саме недалеко від Сатанова знаходяться Троянові Вали-прикордонні укріплення Римської Імперії І століття нашої ери. Одночасно з дна річки було витягнуто важкі дубові колоди-палі, які чомусь зарахували як залишки пристані для суден, які протягом віків пробули у воді, що нібито підтверджували легенди, які розповідають старі сатанівчани, що поблизу гори Лазарецької колись була велика річкова пристань, а річка Збруч була судноплавною.
[ред.] Період Київської Русі
У Х сторіччі і київський князь Володимир приєднав державу білих хорватів до складу Русі, зробивши цей край власною вотчиною. Галичина разом із її східним кордоном — Збручем увійшла до економічної орбіти Русі. В ІХ-ХІ сторіччях територія теперішнього Поділля та частини Галичини була заселена східнослов'янськими племенами — тиверцями та угличами, що входили до складу Київської Русі і мали з її центром всебічні господарські, політичні та культурні зв'язки. І Дністер, разом із своєю лівою притокою Збручем стає великою водною артерією Русі, другою після Дніпра, яким проходив знаменитий шлях «із варяг у греки». В ті далекі часи в своїм верхів'ї річка Збруч зближувалася з річками Дніпровського басейну — річками Горинь і Случ. Човни і галери волоком перетягували з однієї річки в іншу з'єднуючи в єдину торгову систему дві великі слов'янські річки — Дніпро і Дністер.
[ред.] Пізнє середньовіччя
Декілька разів річкою Збруч проходив кордон між різними державами та територіями, як от згідно з Кревською унією (1385 р.) річкою Збруч проходила лінія, яка розділяла зони володінь Польщі і Литви (Галичина і Поділля). Галичиною заволоділа польська шляхта, а Поділлям володіли литовські князі. Пізніше польські магнати здобули перемогу і повністю заволоділи Поділлям. В 1434 році створено Подільське воєводство з центром у Кам'янці-Подільському.
[ред.] Збруч — кордон двох імперій
В ті далекі роки вздовж річки Збруч проходила одна з ліній оборони від турецько-татарських набігів. На лівому березі зводили оборонні споруди у Збаражі, Гусятині, Сатанові. Після першого поділу Польщі у 1772 році, Австро-Угорщина отримала частину території Галичини. По Збручу пролягає східна межа її нових, володінь і щойно отриманого Росією Поділля. Цісарські урядовці не поспішали вирушати з далекого Відня до України та й назвали, невідому їм річку по своєму — Підгірці. Назва була внесена на карту імперії. Але в народі залишилася жити назва Збруч. Тому влада вирішила офіційно заборонити стару назву, а за її вживання встановила немалий штраф — 25 золотих ринських. Заборона проіснувала не один десяток років. А царська Росія ввела тут «черту оседлости» для євреїв.
У 1848 р., поблизу Гусятина (сучасна Тернопільська область) у річці Збруч було знайдено ідол Святовита, який ще носить назву «Збручанський ідол».
[ред.] 20 століття
У роки Першої світовой війни 1914—1917 рр. по Збручу довго проходила лінія фронту між австро-угорськими та німецькими військами з однієї сторони та росiйськими військами з іншої сторони.
Після невдачі визвольних змагань галицьких українців 16 липня 1919 року Українська Галицька Армія покидає Галичину і переходить на територію Української Народної Республіки.
В листопаді 1920 року по ліву сторону Збруча більшовики здобувають перемогу. В 1921 році був укладений мирний договір між Радянським Союзом та Польщею про те, що річкою Збруч проходитиме кордон. Він проіснував до 1939 року. У вересні 1939 року Червона Армія згідно пакту Ріббентропа-Молотова переходить річку Збруч і займає Галичину.
У 1941 році під час другої світової війни німці по Збручу провели кордон Генерального Губернаторства, так звана «лінія дистрикту». В 1944 році радянські війська перейшли річку Збруч і знов зайняли території Галичини.
Сьогодні по річці Збруч проходить адміністративно-територіальна межа між Хмельницькою і Тернопільською областями.
[ред.] Фотографії
-
Збруч. Вдалині село Дорофіївка.
-
Став на Збручі (у верхній течії).
-
Збруч між Волочиськом і Підволочиськом.
[ред.] Посилання
[ред.] Див. також
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|||||
