Збільшення тривалості життя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Збі́льшення трива́лості життя́ (також антивікова медицина) зазвичай означає спроби збільшення як середньої, так і максимальної тривалості життя, особливо людини. Середня тривалість життя визначається уразливістю до нещасних випадків та більшості хвороб. Її збільшення може буди досягнуто покращенням медичного обслуговування, санітарії, здоровою дієтою, фізичними вправами та запобіганням ризиків та шкідливих факторів, наприклад, паління, надмірного споживання цукру та ін.

Старий чоловік вивчає засіб омолодження за допомогою физичних вправ, Голлівуд

Максимальна тривалість життя визначається швидкістю старіння, характерною для даного виду, що закладена в генах та, можливо, дещо змінюється під впливом деяких інших факторів. Старіння проявляється у збільшенні ймовірності будь-яких хвороб, особливо хвороб похилого віку (рак, серцево-судинні хвороби) та збільшення ймовірності смерті в результаті будь-якого стресу. Зараз невідомо засобу зменшення швидкості старіння людини, а у випадку деяких тварин на нього впливають такі фактори, як обмеження калорій та генетичні модифікації організму. Теоретично, збільшення максимальної тривалості життя може бути досягнуте за рахунок зменьшення швидкості пошкодження білків та ДНК, періодичної заміни або омолодження пошкоджених тканин або за допомогою більш екзотичних методів.

Галузь науки, що займаються проблемою збільшення тривалості життя, називається «біомедичною геронтологєю», підрозділом геронтології. Дослідники у цій галузі прагнуть зрозуміти природу старіння і розробити засоби, здатні зупинити або як мінімум уповільнити процеси старіння. Від решти біогеронтологів їх відрізняє переважно практичний, а не академічний інтерес до процесу старіння. Ті, хто намагається скористуватися результатами дослідження старіння та випробуються їх на собі з ціллю збільшити тривалість власного життя, відомі як «екстенсіоністи життя» або «лонжевісти». Первинна стратегія збільшення тривалості життя — застосування доступних методів боротьби із старінням (або методів, які потенційно можуть уповільнити старіння) в надії прожити достатньо довго, щоб скористатися можливістю повного подолання старіння, сподіваючись, що це станеться достатньо швидко. Приймаючи до уваги швидкість розвитку сучасних біогенетичних і медичних технологій, екстенсіоністи сподіваються, що це може відбуватися в межах тривалості життя людей, що живуть сьогодні[1]

Багато біомедичних геронтологів і екстенсіоністів життя вважають, що майбутні крупні досягнення в галузі омолодження тканин за допомогою стовбурових клітин, заміни органів штучними або ксенотрансплантантами і молекулярний ремонт клітин тіла зможуть повністю зупинити старіння та хвороби похилого віку, дозволяючи омолодження до молодого стану. Чи такі крупні досягнення можуть відбутися в межах кількох наступних десятиліть, неможливо передбачити. Багато організацій пропонують можливість зберігання у замороженому стані після смерті з ціллю зберегти тіло людини до часу, коли успіхи медицини зможуть розробити такі методики омолоджування та відновити пошкодження, викликані самим процесом заморожування.

Чи слід збільшувати максимальну тривалість життя людини — тема багатьох етичних дебатів між політиками, ученими, екстенсіоналістами життя та релігійними діячами. Але рух спроб збільшення тривалості життя, який почався на початку 1980-х років, продовжує набирати популярність як серед учених, так і серед загальної публіки.

Історія досліджень та екстенсіоністського руху[ред.ред. код]

Стратегії збільшення тривалості життя[ред.ред. код]

Біологічно активні добавки та ліки від старіння[ред.ред. код]

Дослідження з біомедичної геронтології запропонували багато ліків та біологічно активних добавок для збільшення тривалості життя. Хоча жодна не показала помітного ефекту у клінічних випробуваннях, теоретично ці методи можуть опинитися корисними. Найпоширеніша ідея, що антиоксиданти (наприклад вітамін C, токоферол, ліпоєва кислота і N-ацетилцистеїн), прийняті в якості добавок до основної дієти, зможуть збільшити тривалість життя, засновуючись на впливі вільних радикалів на старіння.

Діабет нагадує прискорене старіння і пов'язаний з перехресним з'єднанням білків цукрами, переважно моносахаридами. Існує думка, що анти-глікаційні добавки (що запобігають утворенню моносахаридних перехресних зв'язків між білками), наприклад карнозин, піридоксамін, бенфотіамін і лізин, можуть уповільнити старіння.

Гормональна терапія (терапія заміни гормонів) — що намагається відновини рівні гормонів до рівня, характерного в молодості (перш за все соматотропного гормону (гормону росту), тестостерону, естрогену, прогестерону, мелатоніну, дегідроепіандростерону (ДЕА) і тироїдного гормону, концентрації яких знижуються з віком) — також пропонується як засіб зменшення ефектів старіння. Інші, менш популярні гормони, які також потенційно можуть бути корисними — окситоцин, інсулін, гонадотропін, еритропоетин та інші. Резвератрол — стимулятор Sir2 — також пропонується через успіх його використання для збільшення тривалості життя за рахунок імітації ефекту обмеження калорій на простих модельних організмах[2].

Багато інших харчових добавок показали позитивний ефект на деякі пов'язані із старінням умови та хвороби похилого віку. Наприклад селен[3], хром[4] і цинк[5] показали збільшення тривалості життя мишей. Метформін[6] також можливо збільшує тривалість життя мишей.

Обмеження калорій[ред.ред. код]

Докладніше: Обмеження калорій

Було показано, що обмеження споживання енергії або калорій, у здоровій у інших аспектах дієті (практика, відома як «обмеження калорій») збільшує максимальну тривалість життя більшості організмів, на яких воно булу досліджена, зокрема щурів, мишей, дріжджів, плодових мух і нематод. У більшості випадків, проте, збільшення тривалості життя відбуваєьться тільки якщо дієта почнеться до досягненя статевої зрілості[7][8]. У гризунів досягається приблизно 50 % збільшення максимальної тривалості життя за умови 40-50 % обмеження калорій порівняно з тваринами, що мали необмежену кількість їжи. Хоча спроби показати такий же ефект на більших за розміром та складністю організації тваринах поки що не принесли позитивних результатів, експерименти все ще проводяться з приматами.

Деякі екстенсіоністи життя сподіваються на успіх цих експериментів та вважають, що такий же ефект обмеження калорій може мати і на людину. За допомогою активистів екстенсіоністського руху (Брайан М. Делані, Ліса Валфорд і Рой Валфорд) в середині 1990-х років було створене «Товариство обмеження калорій». Представники групи силою волі обмежують споживання їжи з ціллю продовжити власне життя, але група залишається малою.

Генетичний і хімічний вплив на модельні організми[ред.ред. код]

Існує багато відомих генів та сигнальних молекул, що у тій чи іншій мірі здатні збільшувати тривалість життя модельних організмів. Наприклад, деякий вплив на тривалість життя має соматотропний гормон (гормон росту), але існують свідоцтва протилежних ефектів його впливу. Одна з ранніх робіт[9] свідчить, що додаткове постачання мишам гормону росту збільшує середню тривалість життя. Інше дослідження[10] навпаки свідчить, що вилучення (нокаут) гормону росту у мишах також приводить до збільшення максимальної тривалості життя.

Значний вплив на тривалість життя має ще один гормон, інсулін. Загалом збільшок інсуліну приводить до зменшення тривалості життя. Генетично модифіковані миші, що не мають інсулінового рецептора в жировій тканині, живуть довше. Миші із оверекспресією (надмірною експресією) гену клото, що обмежує чутливість до інсуліну, також показують збільшену тривалість життя.

Найбільший клас генів, здатних збільшувати тривалість життя, пов'язаний із геном Sir2. Механізм дії їх продуктів нагадує ефект обмеження калорій. І навпаки, було показано, що активність Sir2 зростає за умовами обмеження калорій в дієті мишей. Через відсутність доступної глюкози в клітинах утворюється більше вільного NAD+, що приводить до активації Sir2. Кілька модельних організмів проявляють збільшену тривалість життя за умовами оверекспресії Sir2.

Вплив резвератролу також збільшує тривалість життя дріжджів, певних риб, плодових мух і щурів, зарат експерименти проводяться і на інших ссавцях. Метод дії резвератролу точно не відомий, але пропонується, що його ефект також пов'язаний із шляхом Sir2.

Клонування та заміна органів[ред.ред. код]

Біотехнології, особливо пов'язані з клонуванням людських органів і дослідженнях стовбурових клітин, здається, вже у відносно близькому майбутньому зможуть запропонувати можливість заміни старих частин тіла (принаймні деяких) новими частинами, вирощеними штучно. Сучасні технології вже продемонстрували здійсненність заміни частин тіла в лабораторних експериментах, найвідомішим прикладом було штучне вирощення та успішна імплантація функціонуючого сечового міхура собак. Міхури і інші прості біологічні структури відносно легко піддаються штучному виробництву, тоді як складні біологічні структури, такі як суглоби, кінцівки та складні органи, ще далекі до штучного виробництва. Приймаючи до уваги зростаючі темпи розвитку нових технологій, ймовірно, що штучне виробництво частин тіла різної складності та успішні методики імплантації одного часу стануть можливими.

У одному популярному сценарії, мозок індивідуумів буде пересаджено із старіючого тіла в нове, клоноване із власних тканин пацієнта. Такий сценарій зустрічається, наприклад, у фантастичному, але досить реалістичному творі Доктора Екс «Я постійний» (I of persistence)[11]. Експерименти з пересадки мозку проводилися починаючи ще з середини 20-го століття (як мавп, так і собак), але завжди терпіли невдачу через відторгнення імунною системою та нездатність відновити нервові зв'язки. Захисники заміни частин тіла і клонування вважають, проте, що необхідні для заміни органів біотехнології, ймовірно, з'являться раніше, ніж інші методи збільшення тривалості життя.

Кріоніка[ред.ред. код]

Докладніше: Кріоніка

Основна ідея кріоніки полягає в тому, що методики збільшення тривалості життя, можливо, кінець кінцем дозволяють людям жити тисячі років не випробуючи ефектів старіння. Але ці методики ймовірно не будуть доступними протягом наступних кількох десятків років. Тобто існує небезпека, що будь-хто, навіть молодий зараз, встигне вмерти до того, як нові засоби медицини стануть доступними. Кріозбереження незабаром після наступлення «законної» смерті, може надати «швидку допомогу», що доставить тіло людини у майбутнє, засновуючись на вірі, що за умовами кріогенних температур зміни в біологічних тканинах за кілька тисяч років будуть незначними, та придатними для відновлення життя користуючись технологіями майбутньої медицини.

Слід відзначити, що для відновлення життя кріозбережених людей майбутня медицина потрібна бути не тільки здатною вилікувати всі хвороби та омолодити людину до молодого стану, але і й відновити пошкодження, викликані самим процесом кріозбереження. Екстенсіоністи очікують, що технології молекулярного ремонту (нанотехнології і наномедицина) з часом зможуть досягти цих результатів. Проте, для більшої впевненості в успіхі, значні зусілля витрачаються для мінімізації пошкоджень кріозбереження, зменьшуючи пошкодження клітинних мембран через кристалізацію за допомогою вітріфікації, та зменшуючи ішемічні пошкодження за допомогою швидкого охолоджування і кардіо-пульмонарної підтримки (підтримки діяльності серця і легенів) одразу після смерті.

Кріоніка ніколи не заключається просто в заморожуванні цілого тіла людини або тварин. Кристалізація льоду викликає значні пошкодження тканин тіла, тому всі організації, що пропонуються послуги кріоніки, використовують кріопротектанти, щоб запобігти утворенню кристалів льду, тобто антифрізні речовини. Колись популярним було використання гліцерину в якості кріопротектанту, в результаті чого близько 80 % рідин тіла вітріфікувалися (перетворивалися на склоподібну речовину) і близько 20 % кристалізувалися. Хоча кріоністи і сподіваються на можливість омолождування та відновлення тіля у майбутньому, вітріфікація допомогає зменьшити складність процесу та збільшити ймовірність успіху. Методи вітріфікації, розроблені у 1990-х роках, зменьшили утворення льоду до менш ніж 0,2 %. За допомогою такого методу в 2005 році вдалося вітріфікувати нирку кроля, заморозити до −135 °C, а потім пересадити іншому кролику із повним збереженням функціональності.

Зупинка биття серця і дихання, звичайні критерії законної смерті, не означають смерті клітин і тканин тіла. Тканини тіла деякий час після очевидної смерті все ще зберігають функціональність. Навіть при кімнатній температурі клітинам займає кілька годин для вмирання. Хоча неврологічні пошкодження — звичайний наслідок припинення серцевого ритму більш ніж на 4-6 хвилин, необоротні процеси нейродеградації не відбуваються протягом кількох годин[12].

Швидке охолоджування і кардіо-пульмонарна підтримка, розпочаті негайно після смерті, можуть зберегти клітини і тканини тіла для подальшого тривалого збереження при криогенних температурах. Люди, особливо діти, виживали протягом години без пульсу після занурення в крижану воду, і після 45 хвилин без пульсу вдавалося досягти повного відновлення життєдіяльності[13]. Групи працівників кріоністичних організацій зазвичай чекають біля ліжка пацієнтів, щоб застосувати охолоджування і кардіо-пульмонарну підтримку щонайшвидше після оголошення смерті. Кріоністи не вважають, що законна смерть — реальна смерть (необоротне руйнування анатомічної основи розуму), тоді як традиційна медицина вважає моментом смерті момент, коли пульс не може бути відновлений за допомогою дефібрілятора.

Стратегії конструювання незначного старіння[ред.ред. код]

Відомий біогеронтолог і активіст збільшення тривалості життя Обрі де Грей запропонував підхід, відомий як Стратегії конструювання незначного старіння (англ. Strategies for Engineered Negligible Senescence, SENS). Замість вивчення механізмів накопичення пощкоджень під час старіння та боротьби з ними, цей підхід пропонує штучне інженерну розробку методів виправлення пошкоджень на всіх рівнях де це важливо та здійснимо. Для досягнення цієї цілі підхід пропонує використання генотерапії, білкової терапії, хімічного та іншого зовнішнього впливу на організм з ціллю знищення симптомів старіння, за допомогою чого старіння протекатиме дуже повільно або не існуватиме зовсім, та, можливо, буде досягнето омолодження організму. Більш конкретно, задача була розбита на кілька головних аспектів старіння (так звані «сім смертельних річей») та стратегії боротьби з кожним з них:

  1. Втрата клітин у м'язах може бути зупинена за допомогою фізичних вправ. У всіх інших тканинах потрібні фактори росту та, у деяких випадках, відновлення популяції стовбурових клітин.
  2. Старі клітини (перш за все клітини, що близьки до ліміту Гайфліка) можуть бути усунені активізацією імунної системи проти них. Альтернативно, за допомогою генотерапії може бути створена генетична програма, що викликатиме апоптоз (самогубство) таких клітин.
  3. Перехресні зв'язки між білками, особливо колагену, можуть теоретично бути усунені за допомогою хімічних речовин, що руйнують деякі такі зв'язки. Проте, щоб усунути всі перехресні зв'язки потрібно розвивати ферментативні методи.
  4. Позаклітинне сміття може бути усунена за допомогою вакцинації і програмування білих кров'яних тілець «поїдати» сміття.
  5. Для утилізації внутріклітинного стіття потрібно додати нові ферменти, можливо ферменти грунтових бактерії, здатні розчиняти ліпофусцин та інші пігменти та інертні речовини, які ферменти ссавців не здатні розчиняти.
  6. Для запобігання мітохондріальним мутаціям слід перемістити відповідно змінені копії мітохондріальних генів в ядро клітини. Мітохондіальна ДНК випробує дуже сильні мутагенні пошкодження через те, що саме у мітохондріях утворюється найбільша кількість активних форм кисню та через значно гірші механізми репарації ДНК у мітохондріях, ніж у ядрі клітини. Копія мітохондріальної ДНК, розташована в ядрі, бути краще захищена, а всі мітохондріальні білки будуть транспортуватися до мітохондрій, як це вже трапляється з більшістю мітохондріальних білків.
  7. Для боротьби з раком (найсмертельнішим наслідком мутацій) пропонується створити механізми вилучення генів теломерази при переході від стовбурових клітин до соматичних (або у всіх клітинах, та періодичне зовнішнє відновлення популяції стовбурових клітин) та усунення незалежних від теломер засобів трансформації клітин на ракові.

Кілька груп зараз активно працюють над здійсненням багатьох елементів цього плану. Крім того, Обрі де Грей є одним із співзасновників Фонду Мафусаїла, що пропонує Мишиний приз Мафусаїла (англ. Methuselah Mouse Prize або M-prize) першому, кому вдасться значно збільшити тривалість життя миші або омолодити її.

Уповільнення життя[ред.ред. код]

Уповільнення життя — уповільнення життєвих процесів зовнішніми засобами без припинення життя. Дихання, пульс та інші мимовільні функції все ще можуть відбуватися, але на такому рівні, що можуть бути виявлені тільки штучними засобами.

Найперспективнішим здається використання для цієї цілі сильного холоду, але вище температури замерзання. Хоча методики охолодження ще не застосовувалися до людини навмисно, експерименти ставляться на собаках, свинях і мишах. У одній з методик кров зливається з тіла та замінюється дуже холодним фізіолоічним розчином. Приблизно через 3 години після наступлення клінічної смерті кров повертають назад в кровоносну систему, і серцевий ритм відновлюється за допомогою електричного розряду. На собаках та свинях експерименти були поставлені біля 200 разів із 90 % частотою успіху[14][15].

Згідно з недавньою статтею у журналі Science, уповільнення життя також вдалося досягти в мишах використовуючи хімічні методи[16].

Пересадка свідомості[ред.ред. код]

Пересадка свідомості означає перенос розуму/свідомості людини на інший носій, що забезпечує більш тривале фунціювання, ніж тіло людини. Стереотипічно, але не обов'язково, для цієї цілі може використовуватися кремнієвий комп'ютер. Ідея засновується на структурі передачі та обробки сигналів у мережах нейронів, що представляє собою числову систему, яка теоретично може бути просимульована на комп'ютері. Проте, структура пам'яті ще й досі невідома, як і невідома структура свідомості, тому не існує наукового розуміння, як може бути побудований процес «зчитування» свідомості людини. Із постійним зростанням обчислювальних потужностей комп'ютерів та ймовірним збереженням тенденції, передбачається, що скоро потужності комп'ютерів стануть достатніми для того, щоб повністю просимулювати процес мислення людини, за прогнозами футуриста Рея Курзвейла, це буде досягнуто до 2020 року. Зараз проводиться багато досліджень функціювання мозку людини, і прогнозується створення технологій створення детальних карт мозку приблизно на такій же шкалі часу. Пересилка людського розуму на комп'ютер, якщо буде здійснена, потенційно може значно збільшити тривалість життя «людини», точніше її свідомості.

Наукова критика[ред.ред. код]

Біологічно активні добавки та ліки[ред.ред. код]

Основна критика боротьби із старінням за допомогою хімічних речовин стосується не теоретичних можливостей методу, а засобів, що продаються зараз. Особливо це стосується антиоксидантів, прийняття яких в якості біологічно активних добавок як засіб проти старіння було широко розрекламоване протягом останнього часу.

Незважаючи на значні зусилля, витрачені на отримання доказів збільшення тривалості життя під впливим антиоксидантів, наприклад у роботах Денгама Гармана, було встановлене лише деяке збільшення середньої тривалості життя, але не максимальної. Деякі речовини, що не є антиоксидантами, прийняті у складі харчових продуктів (наприклад селен[3], хром[4] і цинк[5]) є більш ефективними і показали збільшення не тільки середньої, але й максимальної тривалості життя (хоча, щонайменш частково, цей ефект може бути результатом обмеженого розміру популяції). Проте, розрекламованими речовинами є не вони, а численні препарати переважно на основі антиоксидантів, жоден з яких не показав збільшення максимальної тривалості життя людини. У відповідь на «безпринципну спрагу наживи на продажі біологічно активних добавок і ліків проти старіння» група біогеронтологів почала активну «війну» проти наявних препаратів проти старіння, зокрема проти «Американської академії медицини проти старіння» (A4M), активного продавця цих препаратів. Найвідоміші вчені в галузі біогеронтології Джей Олчанскі, Леонард Гейфлік і Брюс Карнес написали відкриту програмну статтю проти них[17].

Обмеження калорій[ред.ред. код]

Етика і політика збільшення тривалості життя[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ray Kurzweil (2005). The Singularity is Near (When Humans Transcend Biology). Penguin Books. ISBN 0-14-30.3788-9. 
  2. Valenzano DR, Terzibasi E, Genade T, Cattaneo A, Domenici L, Cellerino A. Resveratrol prolongs lifespan and retards the onset of age-related markers in a short-lived vertebrate. // Curr Biol.. — 16 (2006) (3) С. 296-300. PMID 16461283.
  3. а б Selenium and tellurium in rats: effect on growth, survival and tumors. Schroeder HA, Mitchener M in J Nutr. 1971 Nov; 101(11): 1531-40 (PMID 5124041) Використані дози селену (3/млн.) були токсичними (карциногенними), попри це середня тривалість життя збільшилася на 9 %, а тривалість життя найбільш довгоживучої когорти на 48 % (у 2,25 разів більше середньої ТЖ).
  4. а б Longevity effect of chromium picolinate--'rejuvenation' of hypothalamic function? McCarty MF in Med Hypotheses 1994 Oct;43(4):253-65 (PMID 7838011) «The first rodent longevity study with the insulin-sensitizing nutrient chromium picolinate has reported a dramatic increase in both median and maximal lifespan..» Дає додаткову інформацію стосовно Evans-Meyer-Pouchnik (PMID 8433089) chromium picolinate experiment on rats: Зарееєстроване збільшення мексимальної тривалості життя когорти на 2626 %.
  5. а б Presence of links between zinc and melatonin during the circadian cycle in old mice: effects on thymic endocrine activity and on the survival. Mocchegiani E, Santarelli L, Tibaldi A, Muzzioli M, Bulian D, Cipriano K, Olivieri F, Fabris N. in J Neuroimmunol. 1998 Jun 15;86(2):111-22. (PMID 9663556) Зареєстроване збільшення середньої ТЖ на 39 %, максимальної ТЖ на 10 % серед мишей що отримали 4,83 мг/л у воді починаючи з 18-місячного віку. Див. (PMID 8582782) для деталей.
  6. Anisimov VN, Berstein LM, Egormin PA, Piskunova TS, Popovich IG, Zabezhinski MA, Kovalenko IG, Poroshina TE, Semenchenko AV, Provinciali M, Re F, Franceschi C. Effect of metformin on life span and on the development of spontaneous mammary tumors in HER-2/neu transgenic mice. // Exp Gerontol. — 40 (2005) (8-9) С. 685-693. PMID 16125352.
  7. Koubova J, Guarente L. How does calorie restriction work? // GENES & DEVELOPMENT. — 17 (2003) (3) С. 313-321. PMID 12569120.
  8. Mair W, Goymer P, Pletcher SD, Partridge L. Demography of dietary restriction and death in Drosophila // SCIENCE. — 301 (2003) (5640) С. 1731-1733. PMID 114500985.
  9. Khansari DN, Gustad T. Effects of long-term, low-dose growth hormone therapy on immune function and life expectancy of mice. // Mech Ageing Dev.. — 57 (1991) (1) С. 87-100.
  10. Michael S. Bonkowski, Richard W. Pamenter, Juliana S. Rocha, Michal M. Masternak, Jacob A. Panici and Andrzej Bartke Long-Lived Growth Hormone Receptor Knockout Mice Show a Delay in Age-Related Changes of Body Composition and Bone Characteristics // The Journals of Gerontology Series A. — 61 (2006) С. 562-567.
  11. «I OF PERSISTENCE». 
  12. Garcia JH, Liu KF, Ho KL Neuronal Necrosis After Middle Cerebral Artery Occlusion in Wistar Rats Progresses at Different Time Intervals in the Caudoputamen and the Cortex // Stroke. — 26 (1995) (4) С. 636-643. PMID 7709411.
  13. Perk L, Borger van de Burg F, Berendsen HH, van't Wout JW. Full recovery after 45 min accidental submersion 28 (2002) (4) С. 524. PMID 11967613.
  14. Jennifer Bails (2005-06-29). «Pitt scientists resurrect hope of cheating death». Pittsburgh Tribune-Review. Процитовано 2006-10-10. 
  15. «Doctors claim suspended animation success». The Sidney Morning Herald. 2006-01-20. Процитовано 2006-10-10. 
  16. «Gas induces 'suspended animation'». BBC News. 2006-10-09. Процитовано 2006-10-10. 
  17. Olshansky SJ, Hayflick L, Carnes BA. Position statement on human aging // The Journals of Gerontology, Series A: Biological Sciences and Medical Sciences. — 57 (2002) (8) С. B292–B297. PMID 12145354.

Література[ред.ред. код]