Збірна Хорватії з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хорватія
Емблема
Хорватія
Асоціація Хорватський футбольний союз
(Hrvatski nogometni savez)
Тренер Хорватія Ніко Ковач2013)
Найбільше виступів Даріо Шимич (100)
Найкращий бомбардир Давор Шукер (45)
Місце в рейтингу ФІФА 16-е
 (на 13 березня 2014 року)
Домашня
Виїзна
Перший матч
Хорватія Хорватія Хорватія 2:1 США США
(Загреб, Хорватія; 17 жовтня 1990)
Найбільша перемога
Хорватія Хорватія 7:0 Австралія Австралія
(Загреб, Хорватія; 6 червня 1998)
Хорватія Хорватія 7:0 Андорра Андорра
(Загреб, Хорватія; 7 жовтня 2006)
Найбільша поразка
Англія Англія 5:1 Хорватія Хорватія
(Лондон, Англія; 9 вересня 2009)
Чемпіонат світу
Виступів 3 (вперше у 1998)
Найвище досягнення третє місце, 1998
Чемпіонат Європи
Виступів 3 (вперше у 1996)
Найвище досягнення чвертьфінал, 1996, 2008
Спортивні нагороди
Збірна Хорватії з футболу.jpg
Представник Хорватія Хорватії
Футбол
Чемпіонат світу з футболу
Бронза Франція 1998

Збірна Хорватії з футболу представляє Хорватію в міжнародних матчах і контролюється Хорватським футбольним союзом. Команда існує з 1990 року і була визнана ФІФА та УЄФА влітку 1992 року, через рік після отримання Хорватією незалежності від Югославії.

Збірна провела свої перші офіційні матчі у відбірковому раунді до чемпіонату Європи 1996 року, за результатами якого команда вийшла у фінальну частину, щоб вперше взяти участь у головному міжнародному турнірі континенту. Найкращим в історії команди став чемпіонат світу 1998 року, коли збірна Хорватії зайняла третє місце, а її гравець Давор Шукер став найкращим бомбардиром турніру.

Збірна Хорватії двічі, в 1994 і 1998 роках, визнавалася ФІФА командою, яка домоглася найбільшого прогресу в рейтингу збірних за підсумками року, а також займала в ньому місця з 125-го по 3-тє, що становить найбільшу різницю між займаними місцями в рейтингу ФІФА серед всіх збірних команд. У відбіркових турнірах чемпіонатів світу 2002 і 2006 років хорвати виходили у фінальну частину, не зазнавши жодної поразки у відбіркових матчах.

Станом на 13 березня 2014 року посідає 16-е місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].

Рання історія[ред.ред. код]

Перші кроки футболу в Хорватії[ред.ред. код]

В Хорватії футбол з'явився в кінці XIX століття. Перші хорватські клуби - «ПНіСК» (хорв. PNiSK (Prvi Nogometni i Sportski Klub) Перший футбольний і спортивний клуб) і «ХАСК» (хорв. HAŠK (Hrvatski Akademski Športski Klub) Хорватський академічний спортивний клуб) - були засновані в 1903 році. Обидва клуби розташовувалися в хорватській столиці Загребі. Трьома роками пізніше саме ці команди провели між собою перший засвідчений в офіційних документах футбольний матч в Хорватії. Зустріч закінчилася внічию - 1:1. Інтерес до футболу поступово зростав. Незабаром з'явилися інші клуби, наприклад «Славія» Трсат (1905), «Конкордія» Загреб (1906), «Сегеста» Сісак (1907), «Кроація» Загреб (1907), «Хайдук» Спліт (1911) і «Граджанскі» Загреб (1911).

Футбол на тлі військових дій (1940-1944)[ред.ред. код]

Збірна Хорватії в 1940-1944
Flag of Independent State of Croatia.svg
Перша гра
Flag of Independent State of Croatia.svg Хорватія 4 - 0 Швейцарія Швейцарія
(Загреб, Хорватія; 2 квітня 1940)
Найбільша перемога
Flag of Independent State of Croatia.svg Хорватія 6 - 0 Болгарія Болгарія
(Загреб, Хорватія, 12 квітня 1942)
Найбільша поразка
Flag of Italy (1861-1946).svg Королівство Італія 4 - 0 Flag of Independent State of Croatia.svg Хорватія
(Генуя, Італія, 4 квітня 1942)
Остання гра
Flag of Independent State of Croatia.svg Хорватія 7 - 3 Словаччина Словаччина
(Загреб, Хорватія, 9 квітня 1944)

У 1941 році фашистські формування усташів під керівництвом Анте Павеліча захопили владу в Хорватії і проголосили незалежність. Створена ними Незалежна держава Хорватія, союзник нацистської Німеччини, проіснувала до травня 1945 року, коли вона була ліквідована частинами югославської армії.

Хорватський футбольний союз був створений ще в 1939 році на території автономної Хорватської бановини. У ці ж роки стала проводити свої ігри і збірна Хорватії. Її суперниками були, як правило, національні команди країн, що знаходилися під контролем Третього рейху, або ж держав, що дотримувалися нейтралітету. Дебютувала хорватська збірна 2 квітня 1940 в матчі зі збірною Швейцарії в Загребі, також в 1940 році команда провела ще три зустрічі. 17 липня 1941 Хорватія була прийнята до ФІФА. З 1940 по 1944 рік збірна провела в цілому 19 матчів, в яких 9 разів здобувала перемоги, 4 рази грала внічию і зазнала 6 поразок. Двічі команда з великим рахунком програвала збірній Німеччини (обидва рази з рахунком 1:5) і один раз команді Італії (0:4). Найбільші перемоги були здобуті над збірними Болгарії (6:0) та Словаччини (6:1 і 7:3)

У ці роки для клубних команд держав, які входили до списку країн Осі, був організований так званий «Європейський футбольний Кубок». У 1944 році в його фіналі грав хорватський клуб «Граджанскі» Загреб, який в цьому найважливішому матчі програв угорському «Надьвараде» (нині ФК «Біхор» Орадя, Румунія) з рахунком 0:4. «Граджанскі» користувався розташуванням фактичного хорватського правителя Анте Павеліча, а деякі футболісти цього клубу, наприклад Іван Хитрун і Звонімір Цімерманчіч, були активними прибічниками режиму. Центром опору став сплітський "Хайдук", уболівальники якого при кожному зручному випадку переправлялися з міста на зайнятий британськими військами острів Віс.

У 1945 році, коли югославські партизани звільнили Хорватію з-під німецької окупації, більшість футбольних клубів було розпущено, а їхні архіви - знищені.

Збірна в складі Югославії (1945—1990)[ред.ред. код]

Після Другої світової війни Хорватія була включена в якості суб'єкта федерації в Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію. Хорватські футболісти з 1945 по 1990 роки виступали в кольорах збірної Югославії.

У Загребі незабаром після війни з гравців «ХАСК», «Граджанскі» і «Конкордії» був сформований новий клуб - «Динамо», яке до 1991 року змогло тричі виграти чемпіонат Югославії (1948, 1954 і 1958). У 1960-х роках «Динамо» являло собою реальну силу у футболі не тільки на Балканах, але й у всій Європі. У 1963 році колектив під керівництвом Мілана Антолковіча дійшов до фіналу Кубка Ярмарків, в якому поступився іспанській «Валенсії» в двоматчевому поєдинку (1:2 і 0:2). Чотири роки по тому команда, яку тренували спочатку Бранко Зебец, майбутній наставник «Баварії» та «Гамбурга» (з обома вигравав титул чемпіона Німеччини), а після Іван Хорват, виграла Кубок Ярмарків, перемігши у вирішальній зустрічі англійський «Лідс Юнайтед» (2: 0 і 0:0). Крім «Динамо», титул чемпіона Югославії також завойовував «Хайдук» Спліт (1950, 1952, 1955, 1971, 1974, 1975 і 1979).

Кілька хорватських футболістів опинилися в складі збірної Югославії, яка завоювала в 1960 році золоті медалі Олімпіади і тричі грала у фінальних турнірах чемпіонатів світу. У 1962 році одним з п'яти найкращих бомбардирів чемпіонату світу став хорват Дражан Єркович.

Збірній команді Хорватії за ці сорок п'ять років було дозволено провести лише один матч: у вересні 1956 року, в період «відлиги» в країнах соцтабору. Хорвати з рахунком 5:2 обіграли збірну Індонезії.

Сучасна історія[ред.ред. код]

Першим великим турніром, в якому взяла участь збірна Хорватії, був Чемпіонат Європи з футболу 1996 року. Хорватія потрапила у фінальну частину з 4-ої відбіркової групи, зайнявши в ній перше місце і набравши 23 пункти (7 перемог, 2 нічиї та 1 поразка). Далі у фінальній частині чемпіонату збірна посіла в групі D друге місце і, з 2 перемогами і 1 поразкою від Португалії, пройшла до чвертьфіналу. У чвертьфіналі хорватська команда програла збірній Німеччини з рахунком 1:2.

Наступним значним кроком збірної був виступ на чемпіонаті світу 1998 року. У відбірковому турнірі команда посіла друге місце слідом за збірною Данії і в стикових матчах за вихід у фінальну частину турніру протистояли збірній України. Домашній матч хорвати виграли 2:0, а в Києві змогли домогтися нічийного результату - 1:1. На груповому етапі фінальної частини чемпіонату світу Хорватія зайняла друге місце в групі H, пропустивши вперед збірну Аргентини і випередивши новачків турніру - команди Японії та Ямайки. В 1 / 8 фіналу збірна Хорватії обіграла Румунію з рахунком 1:0, з пенальті відзначився Давор Шукер. У чвертьфіналі хорвати зуміли здобути велику перемогу над збірною Німеччини, яка пропустила у свої ворота три м'ячі. У півфіналі хорвати поступилися майбутнім чемпіонам світу французам (1:2), виграючи по ходу матчу після чергового гола Шукера. Втіхою дебютантам чемпіонатів світу стало третє місце, вигране у голландців з результатом 2:1. Нападник хорватів Давор Шукер став з шістьма забитими м'ячами найкращим снайпером цього турніру.

Після такого успіху виступ у відбірковому турнірі чемпіонату Європи 2000 року виявився для хорватської збірної трагічним. У відбірковій групі команда посіла лише третє місце, поступившись збірним Ірландії та Югославії.

У 2000 році на зміну Мирославу Блажевічу на пост головного тренера збірної прийшов Мірко Йозич, який зумів впоратися зі зміною поколінь, яка настала в команді. Відбірний турнір до чемпіонату світу 2002 року був виграний з першого місця в групі, в ній хорвати випередили збірні Бельгії і Шотландії. Однак у фінальному турнірі, що проходив в Японії та Кореї, хорватська команда не змогла навіть вийти з групи. У цьому їй не допомогла навіть здобута перемога над Італією (2:1) - у заключному матчі в групі хорвати програли збірній Еквадору (0:1) і залишилися лише третіми, пропустивши вперед італійців і збірну Мексики.

У проміжок між 17 жовтня 1990 та 7 червня 2006 року збірна Хорватії зіграла 145 міжнародних матчів з наступними результатами: 72 перемоги, 43 нічиїх і 30 поразок.

Збірна Хорватії визнавалася ФІФА «Проривом року» в 1994 і 1998 роках.

Досягнення[ред.ред. код]

Кубок Світу[ред.ред. код]

  • 19301990не брала участі (входила до складу Югославії)
  • 1994не брала участі (не була членом FIFA до липня 1992 року)
  • 1998третє місце
  • 2002 — груповий етап
  • 2006 — груповий етап
  • 2010не пройшла кваліфікацію

Чемпіонат Європи[ред.ред. код]

Головні тренери[ред.ред. код]

Найкращі гравці[ред.ред. код]

Станом на 20 листопада 2010 року. Див. також: Гравці збірної Хорватії з футболу

Найкращі за кількістю ігор за збірну

Позиція Гравець Матчів Період
1 Даріо Шимич 100 1996—2008
2 Ніко Ковач 83 1996—2009
3 Роберт Ярні 81 1990—2002
4 Йосип Шимунич 81 2001 —
5 Роберт Ковач 80 1999—2010
6 Стипе Плетикоса 80 1999 —
7 Даріо Срна 77 2002 —
8 Івиця Олич 72 2002 —
9 Давор Шукер 69 1990—2002
10 Альоша Асанович 62 1990—2000

* Жирним шрифтом виділені діючі футболісти.

Найкращі за забитими м'ячами

Позиція Гравець Голи Період
1 Давор Шукер 45 1990—2002
2 Даріо Срна 19 2002 —
3 Едуардо да Сілва 18 2004 —
4 Горан Влаович 16 1992—2002
5 Ніко Ковач 15 1996—2009
6 Івиця Олич 14 2002 —
7 Франьо Вельфль 13 1940—1944
8 Звонимир Бобан 12 1991—1999
9 Младен Петрич 12 2001 —
10 Іван Класнич 12 2004 —

* Жирним шрифтом виділені діючі футболісти.

Поточний склад[ред.ред. код]

Гравці[ред.ред. код]

Гравці збірної, що були включені до заявки на товариську гру проти збірної Швейцарії 5 березня 2014 року. Кількість ігор та голів за збірну наведені станом на 6 березня 2014 року.

Гравець Клуб (у 2014) Дата народження Вік Ігор Голів
  Воротарі
1   Стипе Плетикоса Росія «Ростов» 8 січня 1979 35 109 0
23   Данієль Субашич Франція «Монако» 27 жовтня 1984 29 6 0
  Захисники
2   Іван Стринич Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ) 17 липня 1987 26 32 0
5   Ведран Чорлука Росія «Локомотив» (Москва) 6 квітня 1986 28 71 4
6   Деян Ловрен Англія «Саутгемптон» 5 липня 1989 24 23 2
11   Даріо Срна Україна «Шахтар» (Донецьк) 1 травня 1982 31 111 21
13   Гордон Шильденфельд Греція «Панатінаїкос» 18 березня 1985 29 20 0
15   Грвоє Милич Росія «Ростов» 10 травня 1989 24 4 0
21   Домагой Віда Україна «Динамо» (Київ) 29 квітня 1989 24 22 1
-   Шиме Врсалько Італія «Дженоа» 10 січня 1992 22 5 0
  Півзахисники
3   Данієль Праньїч Греція «Панатінаїкос» 2 грудня 1981 32 48 0
4   Іван Перишич Німеччина «Вольфсбург» 2 лютого 1989 25 27 1
7   Іван Ракитич Іспанія «Севілья» 10 березня 1988 26 60 9
8   Огнєн Вукоєвич Україна «Динамо» (Київ) 20 грудня 1983 30 54 4
10   Лука Модрич Іспанія «Реал Мадрид» 9 вересня 1985 28 73 8
14   Мате Малеш Хорватія «Рієка» 11 березня 1989 25 1 0
20   Матео Ковачич Італія «Інтернаціонале» 6 травня 1994 19 8 0
  Нападники
9   Никица Єлавич Англія «Галл Сіті» 27 серпня 1985 28 32 5
17   Маріо Манджукич Німеччина «Баварія» 21 травня 1986 27 48 13
18   Івиця Олич Німеччина «Вольфсбург» 14 вересня 1979 34 90 18
22   Едуардо да Сілва Україна «Шахтар» (Донецьк) 25 лютого 1983 31 62 29
-   Анте Ребич Італія «Фіорентина» 21 вересня 1993 20 3 1

Тренери[ред.ред. код]

Головний тренер:

Асистенти:

Минулі матчі[ред.ред. код]

Дата Рахунок Суперник Стадіон Місто Країна Турнір
3 червня 2011 ХОР 2:1 ГРУ Грузія Грузія «Максимір» Загреб Хорватія Відбірковий матч ЧЄ-2012
26 березня 2011 ГРУ 1:0 ХОР Грузія Грузія «Стадіон Бориса Пайчадзе» Тбілісі Грузія Відбірковий матч ЧЄ-2012
17 листопада 2010 ХОР 3:0 МАЛ Мальта Мальта «Максимір» Загреб Хорватія Відбірковий матч ЧЄ-2012
9 жовтня 2010 ХОР 2:1 ІЗР Ізраїль Ізраїль «Рамат-Ган» Тель-Авів Ізраїль Відбірковий матч ЧЄ-2012
7 вересня 2010 ХОР 0:0 ГРЕ Греція Греція «Максимір» Загреб Хорватія Відбірковий матч ЧЄ-2012
3 вересня 2010 ЛАТ 0:3 ХОР Латвія Латвія «Сконто» Рига Латвія Відбірковий матч ЧЄ-2012

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]