Збірна Хорватії з футболу

Хорватія
Асоціація	Хорватський футбольний союз (Hrvatski nogometni savez)
Тренер	Славен Білич (з 2006)
Найбільше виступів	Даріо Шимич (100)
Найкращий бомбардир	Давор Шукер (45)
Місце в рейтингу ФІФА	4-е  (на 6 червня 2013 року)
Домашня Виїзна
Перший матч  Хорватія Хорватія 2:1 США  (Загреб, Хорватія; 17 жовтня 1990)
Найбільша перемога  Хорватія 7:0 Австралія  (Загреб, Хорватія; 6 червня 1998)  Хорватія 7:0 Андорра  (Загреб, Хорватія; 7 жовтня 2006)
Найбільша поразка  Англія 5:1 Хорватія  (Лондон, Англія; 9 вересня 2009)
Чемпіонат світу
Виступів	3 (вперше у 1998)
Найвище досягнення	третє місце, 1998
Чемпіонат Європи
Виступів	3 (вперше у 1996)
Найвище досягнення	чвертьфінал, 1996, 2008

Спортивні нагороди
Представник Хорватії
Футбол
Чемпіонат світу з футболу
Бронза	Франція 1998

Збірна Хорватії з футболу представляє Хорватію в міжнародних матчах і контролюється Хорватським футбольним союзом. Команда існує з 1990 року і була визнана ФІФА та УЄФА влітку 1992 року, через рік після отримання Хорватією незалежності від Югославії.

Збірна провела свої перші офіційні матчі у відбірковому раунді до чемпіонату Європи 1996 року, за результатами якого команда вийшла у фінальну частину, щоб вперше взяти участь у головному міжнародному турнірі континенту. Кращим в історії команди став чемпіонат світу 1998 року, коли збірна Хорватії зайняла третє місце, а її гравець Давор Шукер став кращим бомбардиром турніру.

Збірна Хорватії двічі, в 1994 і 1998 роках, визнавалася ФІФА командою, яка домоглася найбільшого прогресу в рейтингу збірних за підсумками року, а також займала в ньому місця з 125-го по 3-тє, що становить найбільшу різницю між займаними місцями в рейтингу ФІФА серед всіх збірних команд. У відбіркових турнірах чемпіонатів світу 2002 і 2006 років хорвати виходили у фінальну частину, не зазнавши жодної поразки у відбіркових матчах.

Станом на 6 червня 2013 року посідає 4-е місце у рейтингу футбольних збірних світу.

Рання історія

Перші кроки футболу в Хорватії

В Хорватії футбол з'явився в кінці XIX століття. Перші хорватські клуби - «ПНіСК» (хорв. PNiSK (Prvi Nogometni i Sportski Klub) Перший футбольний і спортивний клуб) і «ХАСК» (хорв. HAŠK (Hrvatski Akademski Športski Klub) Хорватський академічний спортивний клуб) - були засновані в 1903 році. Обидва клуби розташовувалися в хорватській столиці Загребі. Трьома роками пізніше саме ці команди провели між собою перший засвідчений в офіційних документах футбольний матч в Хорватії. Зустріч закінчилася внічию - 1:1. Інтерес до футболу поступово зростав. Незабаром з'явилися інші клуби, наприклад «Славія» Трсат (1905), «Конкордія» Загреб (1906), «Сегеста» Сісак (1907), «Кроація» Загреб (1907), «Хайдук» Спліт (1911) і «Граджанскі» Загреб (1911).

Футбол на тлі військових дій (1940-1944)

Збірна Хорватії в 1940-1944
Перша гра Хорватія 4 - 0 Швейцарія (Загреб, Хорватія; 2 квітня 1940)
Найбільша перемога Хорватія 6 - 0 Болгарія (Загреб, Хорватія, 12 квітня 1942)
Найбільша поразка Королівство Італія 4 - 0 Хорватія (Генуя, Італія, 4 квітня 1942)
Остання гра Хорватія 7 - 3 Словаччина (Загреб, Хорватія, 9 квітня 1944)

У 1941 році фашистські формування усташів під керівництвом Анте Павеліча захопили владу в Хорватії і проголосили незалежність. Створена ними Незалежна держава Хорватія, союзник нацистської Німеччини, проіснувала до травня 1945 року, коли вона була ліквідована частинами югославської армії.

Хорватський футбольний союз був створений ще в 1939 році на території автономної Хорватської бановини. У ці ж роки стала проводити свої ігри і збірна Хорватії. Її суперниками були, як правило, національні команди країн, що знаходилися під контролем Третього рейху, або ж держав, що дотримувалися нейтралітету. Дебютувала хорватська збірна 2 квітня 1940 в матчі зі збірною Швейцарії в Загребі, також в 1940 році команда провела ще три зустрічі. 17 липня 1941 Хорватія була прийнята до ФІФА. З 1940 по 1944 рік збірна провела в цілому 19 матчів, в яких 9 разів здобувала перемоги, 4 рази грала внічию і зазнала 6 поразок. Двічі команда з великим рахунком програвала збірній Німеччини (обидва рази з рахунком 1:5) і один раз команді Італії (0:4). Найбільші перемоги були здобуті над збірними Болгарії (6:0) та Словаччини (6:1 і 7:3)

У ці роки для клубних команд держав, які входили до списку країн Осі, був організований так званий «Європейський футбольний Кубок». У 1944 році в його фіналі грав хорватський клуб «Граджанскі» Загреб, який в цьому найважливішому матчі програв угорському «Надьвараде» (нині ФК «Біхор» Орадя, Румунія) з рахунком 0:4. «Граджанскі» користувався розташуванням фактичного хорватського правителя Анте Павеліча, а деякі футболісти цього клубу, наприклад Іван Хитрун і Звонімір Цімерманчіч, були активними прибічниками режиму. Центром опору став сплітський "Хайдук", уболівальники якого при кожному зручному випадку переправлялися з міста на зайнятий британськими військами острів Віс.

У 1945 році, коли югославські партизани звільнили Хорватію з-під німецької окупації, більшість футбольних клубів було розпущено, а їхні архіви - знищені.

Збірна в складі Югославії (1945—1990)

Після Другої світової війни Хорватія була включена в якості суб'єкта федерації в Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію. Хорватські футболісти з 1945 по 1990 роки виступали в кольорах збірної Югославії.

У Загребі незабаром після війни з гравців «ХАСК», «Граджанскі» і «Конкордії» був сформований новий клуб - «Динамо», яке до 1991 року змогло тричі виграти чемпіонат Югославії (1948, 1954 і 1958). У 1960-х роках «Динамо» являло собою реальну силу у футболі не тільки на Балканах, але й у всій Європі. У 1963 році колектив під керівництвом Мілана Антолковіча дійшов до фіналу Кубка Ярмарків, в якому поступився іспанській «Валенсії» в двоматчевому поєдинку (1:2 і 0:2). Чотири роки по тому команда, яку тренували спочатку Бранко Зебец, майбутній наставник «Баварії» та «Гамбурга» (з обома вигравав титул чемпіона Німеччини), а після Іван Хорват, виграла Кубок Ярмарків, перемігши у вирішальній зустрічі англійський «Лідс Юнайтед» (2: 0 і 0:0). Крім «Динамо», титул чемпіона Югославії також завойовував «Хайдук» Спліт (1950, 1952, 1955, 1971, 1974, 1975 і 1979).

Кілька хорватських футболістів опинилися в складі збірної Югославії, яка завоювала в 1960 році золоті медалі Олімпіади і тричі грала у фінальних турнірах чемпіонатів світу. У 1962 році одним з п'яти кращих бомбардирів чемпіонату світу став хорват Дражан Єркович.

Збірній команді Хорватії за ці сорок п'ять років було дозволено провести лише один матч: у вересні 1956 року, в період «відлиги» в країнах соцтабору. Хорвати з рахунком 5:2 обіграли збірну Індонезії.

Сучасна історія

Першим великим турніром, в якому взяла участь збірна Хорватії, був Чемпіонат Європи з футболу 1996 року. Хорватія потрапила у фінальну частину з 4-ої відбіркової групи, зайнявши в ній перше місце і набравши 23 пункти (7 перемог, 2 нічиї та 1 поразка). Далі у фінальній частині чемпіонату збірна посіла в групі D друге місце і, з 2 перемогами і 1 поразкою від Португалії, пройшла до чвертьфіналу. У чвертьфіналі хорватська команда програла збірній Німеччини з рахунком 1:2.

Наступним значним кроком збірної був виступ на чемпіонаті світу 1998 року. У відбірковому турнірі команда посіла друге місце слідом за збірною Данії і в стикових матчах за вихід у фінальну частину турніру протистояли збірній України. Домашній матч хорвати виграли 2:0, а в Києві змогли домогтися нічийного результату - 1:1. На груповому етапі фінальної частини чемпіонату світу Хорватія зайняла друге місце в групі H, пропустивши вперед збірну Аргентини і випередивши новачків турніру - команди Японії та Ямайки. В 1 / 8 фіналу збірна Хорватії обіграла Румунію з рахунком 1:0, з пенальті відзначився Давор Шукер. У чвертьфіналі хорвати зуміли здобути велику перемогу над збірною Німеччини, яка пропустила у свої ворота три м'ячі. У півфіналі хорвати поступилися майбутнім чемпіонам світу французам (1:2), виграючи по ходу матчу після чергового гола Шукера. Втіхою дебютантам чемпіонатів світу стало третє місце, вигране у голландців з результатом 2:1. Нападник хорватів Давор Шукер став з шістьма забитими м'ячами найкращим снайпером цього турніру.

Після такого успіху виступ у відбірковому турнірі чемпіонату Європи 2000 року виявився для хорватської збірної трагічним. У відбірковій групі команда посіла лише третє місце, поступившись збірним Ірландії та Югославії.

У 2000 році на зміну Мирославу Блажевічу на пост головного тренера збірної прийшов Мірко Йозич, який зумів впоратися зі зміною поколінь, яка настала в команді. Відбірний турнір до чемпіонату світу 2002 року був виграний з першого місця в групі, в ній хорвати випередили збірні Бельгії і Шотландії. Однак у фінальному турнірі, що проходив в Японії та Кореї, хорватська команда не змогла навіть вийти з групи. У цьому їй не допомогла навіть здобута перемога над Італією (2:1) - у заключному матчі в групі хорвати програли збірній Еквадору (0:1) і залишилися лише третіми, пропустивши вперед італійців і збірну Мексики.

У проміжок між 17 жовтня 1990 та 7 червня 2006 року збірна Хорватії зіграла 145 міжнародних матчів з наступними результатами: 72 перемоги, 43 нічиїх і 30 поразок.

Збірна Хорватії визнавалася ФІФА «Проривом року» в 1994 і 1998 роках.

Досягнення

Кубок Світу

• 1930–1990 — не брала участі (входила до складу Югославії)
• 1994 — не брала участі (не була членом FIFA до липня 1992 року)
• 1998 — третє місце
• 2002 — груповий етап
• 2006 — груповий етап
• 2010 — не пройшла кваліфікацію

Чемпіонат Європи

• 1960–1992 — не брала участі (входила до складу Югославії)
• 1996 — чвертьфінал
• 2000 — не пройшла кваліфікацію
• 2004 — груповий етап
• 2008 — чвертьфінал
• 2012 — груповий етап

Головні тренери

• Дражан Єркович, 1990—1991
• Станко Поклепович, 1992
• Влатко Маркович, 1993
• Мирослав Блажевич, 1994—2000
• Мірко Йозич, 2000—2002
• Отто Барич, 2002—2004
• Златко Краньчар, 2004—2006
• Славен Білич, 2006 - н.ч.

Найкращі гравці

Станом на 20 листопада 2010 року. Див. також: Гравці збірної Хорватії з футболу

Кращі за кількістю ігор за збірну Позиція Гравець Матчів Період 1 Даріо Шимич 100 1996—2008 2 Ніко Ковач 83 1996—2009 3 Роберт Ярні 81 1990—2002 4 Йосип Шимунич 81 2001 — 5 Роберт Ковач 80 1999—2010 6 Стипе Плетикоса 80 1999 — 7 Даріо Срна 77 2002 — 8 Івиця Олич 72 2002 — 9 Давор Шукер 69 1990—2002 10 Альоша Асанович 62 1990—2000 * Жирним шрифтом виділені діючі футболісти.

Кращі за забитими м'ячами Позиція Гравець Голи Період 1 Давор Шукер 45 1990—2002 2 Даріо Срна 19 2002 — 3 Едуардо да Сілва 18 2004 — 4 Горан Влаович 16 1992—2002 5 Ніко Ковач 15 1996—2009 6 Івиця Олич 14 2002 — 7 Франьо Вельфль 13 1940—1944 8 Звонимир Бобан 12 1991—1999 9 Младен Петрич 12 2001 — 10 Іван Класнич 12 2004 — * Жирним шрифтом виділені діючі футболісти.

Поточний склад

Гравці

Заявка збірної для участі у фінальній частині чемпіонату Європи 2012 року. Вік гравців, а також кількість матчів і голів наведені станом на початок турніру (8 червня 2012 року).

№	Гравець	Клуб (у 2012)	Дата народження	Вік	Ігор	Голів
Воротарі
1	Стипе Плетикоса	«Ростов»	8 січня 1979	33	91	0
12	Іван Келава	«Динамо» (Загреб)	20 лютого 1988	24	0	0
23	Данієль Субашич	«Монако»	27 жовтня 1984	27	4	0
Захисники
2	Іван Стринич	Дніпро (Дніпропетровськ)	17 липня 1987	24	17	0
3	Йосип Шимунич	«Динамо» (Загреб)	18 лютого 1978	34	95	3
4	Юриця Булят	«Маккабі» (Хайфа)	12 вересня 1986	25	2	0
5	Ведран Чорлука	«Тоттенхем Хотспур»	6 квітня 1986	26	54	3
13	Гордон Шильденфельд	«Айнтрахт»	18 березня 1985	27	12	0
15	Шиме Врсалько	«Динамо» (Загреб)	10 січня 1992	20	4	0
21	Домагой Віда	«Динамо» (Загреб)	29 квітня 1989	23	10	0
Півзахисники
6	Данієль Праньїч	«Баварія»	2 грудня 1981	30	43	0
7	Іван Ракитич	«Севілья»	10 березня 1988	24	41	8
8	Огнєн Вукоєвич	«Динамо» (Київ)	20 грудня 1983	28	39	4
10	Лука Модрич	«Тоттенхем Хотспур»	9 вересня 1985	26	54	8
11	Даріо Срна	«Шахтар» (Донецьк)	1 травня 1982	30	91	19
14	Милан Бадель	«Динамо» (Загреб)	25 лютого 1989	23	4	1
16	Томислав Дуймович	«Реал Сарагоса»	26 лютого 1981	31	18	0
19	Ніко Краньчар	«Динамо» (Київ)	13 серпня 1984	27	71	15
20	Іван Перишич	«Боруссія» (Дортмунд)	2 лютого 1989	23	10	0
Нападники
9	Никица Єлавич	«Евертон»	27 серпня 1985	26	19	2
17	Маріо Манджукич	«Гамбург»	21 травня 1986	26	29	5
18	Никола Калинич	«Дніпро» (Дніпропетровськ)	5 січня 1988	24	13	5
22	Едуардо да Сілва	«Шахтар» (Донецьк)	25 лютого 1983	29	47	23
Головний тренер
	Славен Билич		11 вересня 1968	43

Докладніше...

Тренери

Головний тренер:

• Славен Білич

Асистенти:

• Олександр Асанович
• Нікола Юрчевич
• Роберт Просінечкі

Тренер воротарів:

• Мар'ян Мрмич

Минулі матчі

Дата	Рахунок	Суперник	Стадіон	Місто	Країна	Турнір
3 червня 2011	ХОР 2:1 ГРУ	Грузія	«Максимір»	Загреб	Хорватія	Відбірковий матч ЧЄ-2012
26 березня 2011	ГРУ 1:0 ХОР	Грузія	«Стадіон Бориса Пайчадзе»	Тбілісі	Грузія	Відбірковий матч ЧЄ-2012
17 листопада 2010	ХОР 3:0 МАЛ	Мальта	«Максимір»	Загреб	Хорватія	Відбірковий матч ЧЄ-2012
9 жовтня 2010	ХОР 2:1 ІЗР	Ізраїль	«Рамат-Ган»	Тель-Авів	Ізраїль	Відбірковий матч ЧЄ-2012
7 вересня 2010	ХОР 0:0 ГРЕ	Греція	«Максимір»	Загреб	Хорватія	Відбірковий матч ЧЄ-2012
3 вересня 2010	ЛАТ 0:3 ХОР	Латвія	«Сконто»	Рига	Латвія	Відбірковий матч ЧЄ-2012

Див. також

• Матчі збірної Хорватії з футболу
• Хорватський футбольний союз

Посилання

• Офіційний сайт Хорватського футбольного союзу (хор.)
• Збірна Хорватії з футболу на сайті ФІФА (англ.)
• Збірна Хорватії з футболу на сайті УЄФА
• Статистика міжнародних матчів збірної Хорватії на сайті RSSSF (англ.)
• Статистика гравців збірної Хорватії на сайті RSSSF (англ.)