Збірна Швеції з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Швеція
Емблема
Швеція
Асоціація Шведський футбольний союз
швед. Svenska Fotbollförbundet
Тренер Швеція Ерік Хамрен
Найбільше виступів Томас Равеллі (143)
Найкращий бомбардир Свен Рюделл (49)
Місце в рейтингу ФІФА 17-е
 (на 7 березня 2012 року)
Домашня
Виїзна
Перший матч
Швеція Швеція 11:3 Норвегія Норвегія
(Гетеборг, Швеція; 12 липня 1908)
Найбільша перемога
Швеція Швеція 12:0 Латвія Латвія
(Стокгольм, Швеція; 29 травня 1927)
Найбільша поразка
Англія Англія 12:1 Швеція Швеція
(Лондон, Англія; 20 жовтня 1908)
Чемпіонат світу
Виступів 11 (вперше у 1934)
Найвище досягнення друге місце, 1958
Чемпіонат Європи
Виступів 4 (вперше у 1992)
Найвище досягнення півфінал, 1992

Збірна Швеції з футболу (швед. Sveriges herrlandslag i fotboll) — національна збірна команда, що представляє Швецію на міжнародних змаганнях з футболу. Підпорядковується Шведському футбольному союзу.

Станом на 7 березня 2012 року посідає 17-е місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].

Зміст

[ред.] Історія

Збірна Швеції з футболу традиційно вважається однією з сильних команд світу. Тричі шведські футболісти завойовували медалі Олімпійських ігор, одинадцять разів брали участь у фінальному турнірі Чемпіонату світу. У 1958 році команда посіла друге місце на світовій першості, що проводилася у себе удома; тоді у фінальному матчі вона зазнала поразки від збірної Бразилії з рахунком 2:5.

Після успішного виступу в 1958 році шведам довго не вдавалося подібних досягнень повторити. Єдиним успіхом команди в кінці 1960‑х років стало потрапляння у фінальний турнір Чемпіонату світу 1970 року; вона змогла випередити у відбірковій групі збірні Франції і Норвегії. Проте на мундіалі в Мексиці збірна Швеції програла боротьбу в групі збірним Італії і Уругваю, зайнявши лише 3‑е місце.

Європейський чемпіонат 1992 року Швеція приймала як країна‑організатор. Для збірної участь в цьому турнірі стала дебютною на чемпіонатах Європи. Швеція опинилася в одній групі із збірними Данії, Франції і Англії і стала єдиною командою на турнірі, яка змогла обіграти майбутніх чемпіонів Європи - данців. Швеція посіла перше місце в групі і вийшла в півфінал, де поступилася збірній Німеччини. Цей результат є кращим досягненням шведської команди в першості континенту.

У 1994 році на Чемпіонаті світу в США шведам вдалося посісти третє місце, що стало кращим результатом команди на світовій першості з 1958 року. Крім цього, Швеція стала з 15 забитими м'ячами найрезультативнішою командою турніру. На цьому ж першості в команді заблищав, за визнанням як уболівальників, так і експертів УЄФА, найвидатніший гравець за всю історію шведського футболу - Генрік Ларссон.

Після 1994 року команда ніяк не могла знайти свою гру. В результаті збірній не вдалося пройти навіть кваліфікаційний раунд на Чемпіонат Європи в Англії 1996 року і на Чемпіонат світу у Франції 1998 року. Чорна смуга продовжувала переслідувати збірну і в 1999 році, коли безперечний лідер команди Ларссон отримав важку травму ноги.

У 2000 році шведам нарешті вдалося потрапити на чемпіонат Європи до Бельгії і Нідерландів. Проте команда показала один з найслабкіших результатів, зайнявши останнє місце в групі всього з одним очком.

Через два роки на чемпіонаті світу в Японії і Південній Кореї у уболівальників збірної з'явилася надія, що команда зможе показати себе. Збірній вдалося вийти з групи, названою експертами "групою смерті", і залишити за бортом першість аргентинців, що вважалися фаворитами, і Нігерії. Проте на стадії однієї восьмої фіналу шведи поступилися з рахунком 0:1 "темній конячці" чемпіонату ‑ збірній Сенегалу.

Насилу пробившись на фінальний турнір Чемпіонату Європи 2004 року в Португалії, шведи з перших же ігор примусили букмекерів записати себе у фаворити першості. Команда, яку вів Генрік Ларссон, що відновився після травми, і нова зірка скандинавського футболу Златан Ібрагімович, в першій же грі розгромила болгар з рахунком 5:0, а в двох подальших матчах добилася бойової нічиєї з італійцями і данцями. Проте і тут команда вистачило тільки на груповий етап. У одній четвертій фіналу шведи поступилися збірній Нідерландів в серії післяматчевих пенальті.

Не змогли проявити себе шведи і в 2006 році на Чемпіонаті світу в Німеччині. Старіюча збірна явно програвала за швидкістю молодим командам і демонструвала зовсім невидовищний позиційний футбол. За три матчі групового етапу команді вдалося забити всього три м'ячі. Проте, вони пройшли в одну восьму фіналу, в якому капітулювали перед господарями чемпіонату з рахунком 0:2.

Кваліфікаційний раунд Євро‑2008 шведи минули досить упевнено і заробили путівку на фінальну стадію турніру з другого місця в групі, відпустивши вперед на два очки лише збірну Іспанії. Але на Євро‑2008 шведи не змогли піти далі групового етапу, вигравши в греків (2:0) і поступившись іспанцям (1:2) і росіянам (0:2).

[ред.] Поточний склад

Гравці, викликані до лав збірної Швеції для участі у контрольних матчах проти збірної Данії (11 листопада 2011 року) та збірної Англії (15 листопада 2011 року)[2].

Кількість матчів і голів за збірну наведені на 16 листопада 2011 року.

Ім’я Клуб (у 2011) Дата народження Вік Ігор Голів
  Воротарі
1   Андреас Ісакссон Нідерланди ПСВ 3 жовтня  1981 30 90 0
12   Юган Віланд Данія «Копенгаген» 24 січня 1981 31 7 0
  Захисники
2   Мікаель Лустіг Норвегія «Русенборг» 13 грудня 1986 25 23 1
3   Улоф Мельберг Греція «Олімпіакос» 3 квітня 1977 34 111 7
4   Даніель Майсторович Шотландія «Селтік» 5 квітня 1977 34 48 2
5   Мартін Ульссон Англія «Блекберн Роверс» 17 травня 1988 23 7 4
13   Андреас Гранквіст Італія «Дженоа» 16 квітня 1985 26 15 2
14   Бехранг Сафарі Бельгія «Андерлехт» 9 лютого 1985 27 23 0
17   Мікаель Альмебек Бельгія «Брюгге» 4 квітня 1988 23 4 0
19   Юнас Ульссон Англія «Вест-Бромвіч Альбіон» 10 березня 1983 29 5 0
  Півзахисники
6   Емір Байрамі Нідерланди «Твенте» 7 березня 1988 24 14 2
7   Себастіан Ларссон Англія «Сандерленд» 6 червня 1985 26 38 3
8   Андерс Свенссон Швеція «Ельфсборг» 17 липня 1976 35 123 18
9   Кім Чельстрем Франція «Ліон» 24 серпня 1982 29 89 16
16   Понтус Вернблум Нідерланди АЗ 25 червня 1986 25 20 2
18   Самуель Хольмен Туреччина «Істанбул ББ» 28 червня 1984 27 24 2
21   Крістіан Вільгельмссон Катар «Аль-Аглі» 8 грудня 1979 32 72 8
22   Расмус Ельм Нідерланди АЗ 17 березня 1988 23 21 1
  Нападники
10   Златан Ібрагімович Італія «Мілан» 3 жовтня 1981 30 74 28
11   Юган Ельмандер Туреччина «Галатасарай» 27 травня 1981 30 62 16
15   Александр Герндт Нідерланди «Утрехт» 14 липня 1986 25 8 2
20   Ола Тойвонен Нідерланди ПСВ 3 липня 1986 25 21 4
Швеція Ерік Хамрен 17 червня 1957 54

[ред.] Досягнення

[ред.] Кубок Світу

  • 1930не брала участі
  • 1934 — чвертьфінал
  • 1938 — четверте місце
  • 1950 — третє місце
  • 1954не пройшла кваліфікацію
  • 1958 — друге місце
  • 1962не пройшла кваліфікацію
  • 1966не пройшла кваліфікацію
  • 1970 — груповий етап
  • 1974 — другий груповий етап
  • 1978 — груповий етап
  • 1982не пройшла кваліфікацію
  • 1986не пройшла кваліфікацію
  • 1990 — груповий етап
  • 1994 — третє місце
  • 1998не пройшла кваліфікацію
  • 2002 — ⅛ фіналу
  • 2006 — ⅛ фіналу
  • 2010не пройшла кваліфікацію

[ред.] Чемпіонат Європи

  • 1960не брала участі
  • 19641988не пройшла кваліфікацію
  • 1992 — півфінал
  • 1996не пройшла кваліфікацію
  • 2000 — груповий етап
  • 2004 — чвертьфінал
  • 2008 — груповий етап

[ред.] Примітки

[ред.] Посилання

  • RSSF.com — всі матчі збірної з 1908 року


Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами