Звалювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Звалювання в авіації та аеродинаміці — різке падіння підйомної сили в результаті порушення нормальних умов обтікання крила повітряним потоком (зриву потоку з крила).

В умовах нормального обтікання крила потоком повітря створюється достатня підйомна сила і літальний апарат поводиться стійко. При порушенні нормального обтікання крила підйомна сила різко падає і літалний апарат «звалюється з потоку» — мимоволі міняє кут тангажа і крена (опускає/піднімає ніс, нахиляється убік). Звалювання з великою вірогідністю може перейти в штопор. До звалювання приводить перевищення максимально допустимих кутів атаки, що може відбутися в результаті падіння швидкості літального апарату, різкого повороту, зміни густини і напрямку потоку повітря тощо.

Ефект звалювання використовується при виконанні фігур пілотажу на спортивних і військових літаках. У цивільній авіації звалювання відносять до аварійних ситуацій і приймають заходи до його уникнення (особлива конструкція крила, сигналізація АУАСП, попереджувальне трясіння штурвалу тощо). Птахи в польоті здатні запобігати звалюванню за допомогою, зокрема, використання придаткового крила.

У непрофесійному середовищі звалювання відоміше як «повітряна яма».

Посилання[ред.ред. код]

Опис явища звалювання на airhorse.narod.ru (рос.)