Звезда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запуск модуля «Звезда»
«Звезда» з пристикованим кораблем Прогрес. (Фото NASA)
Схема «Звезди»
Інтер'єр службового модуля «Звезда»

Службовий модуль «Звезда» (рос. Звезда, Зоря або Зірка) — третій модуль Міжнародної космічної станції Другий модуль Російського сегмента. Інша назва — ДОС-8.

Модуль був запущений РН «Протон» 12 липня 2000 і пристикований до заднього стикувального порту Зорі 26 липня 2000.

Основний внесок Російської Федерації у створення МКС. Житловий модуль станції. На ранніх етапах будівництва МКС виконував функції життєзабезпечення усіх модулів, контролю висоти над Землею, енергопостачання станції, обчислювального центру, центру зв'язку, основного порту для вантажних кораблів «Прогрес». З часом більшість функцій було передано іншим модулям, проте «Звезда» завжди залишатиметься структурним і функціональним центром російського сегмента МКС.

Розробка[ред.ред. код]

Модуль було виготовлено як базовий блок станції Мир-2, що мала замінити орбітальну станцію «Мир», що відпрацювала свій термін.

Каркас модуля було виготовлено у лютому 1985, у жовтні 1986 було закінчено установку основного обладнання. Модуль подібний за конструкцією до базового модуля станції «Мир».

1993 було вирішено використовувати його як один з основних елементів російського вкладу в програму Міжнародної Космічної Станції.

Модернізація відбулась 1998, у модернізованому вигляді модуль «Звезда» було приєднано 2000 до МКС в як другий модуль її російського сегменту.

Бортові системи[ред.ред. код]

Російський службовий модуль має всі системи, необхідні для роботи як автономний житловий космічний апарат та лабораторія. Він дозволяє перебувати в космосі екіпажу з трьох космонавтів, для чого на борту є система життєзабезпечення і електрична енергоустановка. Крім того, службовий модуль може стикуватися з вантажним кораблем «Прогрес», який раз на три місяці доставляє на станцію необхідні припаси і коригує її орбіту.

Житлові приміщення службового модуля обладнані засобами забезпечення життєдіяльності екіпажу, є персональні каюти відпочинку, медична апаратура, тренажери для фізичних вправ, кухня, стіл для прийому їжі, засоби особистої гігієни. У службовому модулі розташований центральний пост управління станцією з апаратурою контролю.

Модуль оснащений засобами пожежовиявлення та пожежогасіння, до складу яких входять: система виявлення та оповіщення про пожежну ситуації «Сигнал-ВМ», два вогнегасники ОКР-1 і три протигази ІПК-1 М Системи і засоби пожежної безпеки російського сегмента МКС(рос.).

Основні технічні характеристики[ред.ред. код]

Збірка СМ «Звезда»
Туалет в житловому модулі «Звезда»
Космонавт Сергій Крикальов в модулі

«Звєзда» складається з циліндричного «​​робочого відсіку», де екіпажі працюють і живуть, циліндричної «перехідної камери», яка має один стикувальний вузол, негерметичний «агрегатний відсік» навколо перехідної камери, і сферичний «перехідний відсік» з трьома стикувальними вузлами (поздовжній, зенітний і надирний) усього модуль має чотири стикувальні вузли. «Звєзда» має масу близько 18051 кг і довжину 13,1 м. Сонячні панелі мають розмах 29,7 мЗвєзда (модуль МКС)(англ.).

Поздовжній стикувальний вузол «перехідного відсіку» з'єднано з модулем «Заря», до верхнього (зенітного) заплановано пристикувати Вузловий модуль, до нижнього (надирного) — науково-енергетичну платформу.

Подібно до базового блоку орбітальної станції «Мир», перехідний відсік може використовуватись як шлюз для виходів у відкритий космос, де космонавти у скафандрах Орлан можуть відкрити один зовнішній люк після закриття інших (усього у відсіку чотири люки), які з'єднують відсік з іншою частиною станції. Відсік як шлюз було використано у Експедиції-2, коли двоє космонавтів встановили стикувальний конус на надирний порт. До нижнього (надирного) порту пристиковано «Пірс», до верхнього — «Поіск». Згодом Пірс мають відстикувати і замінюється Багатоцільовим лабораторним модулем.

"Асамблея відсік" проводить зовнішнім обладнанням, наприклад двигунів, термометри, антен і паливних баках. «Трансфер перехідного відсіку» оснащений автоматичною стикуванні обладнання і використовується для обслуговування Союз і Прогрес космічного апарату .

«Звезда» може підтримувати до шести екіпажу включаючи окремих спальних приміщень для двох космонавтів в той час. Вона також має НАСА - надаваний бігова доріжка з Віброізоляція системи і велосипед для фізичних вправ, туалет та інших об'єктів гігієни та камбуз з холодильником і морозильною камерою. Модуль містить основні російські комп'ютери для навігації і управління.

«Звезда» має 14 вікон - два 9 мм діаметра вікна, одне в кожному з двох відсіків екіпажу сну (вікна 1 і 2). Шість 9 мм діаметра вікна ( № 3 , 4 , 5 , 6 , 7 і 8) на передній перехідного відсіку землі , зверненої підлогу. А також 16 мм діаметра вікна в головному робочому відсіку (№ 9 ) і один 3 мм діаметра вікна в кормовій перехідним відсіком (№ 10 ). Є ще три 9 мм діаметра вікна в передньому кінці вперед перехідного відсіку (№ 12 , 13 і 14), для спостереження наближається корабель. Примітка: Вікно № 11 є зниклими без вести на всіх доступних джерел.

«Звезда» містить також Електрон систему, яка електролізерів згущене вологості і стічні води, щоб забезпечити водень і кисень. Водень подається в простір, кисень використовується для дихання повітрям. Згущене вода і стічні води можуть бути використані для питної в надзвичайній ситуації, але зазвичай прісна вода із Землі використовується. Є 16 невеликих двигунів і два великих двигунів для приведення в рух, і вісім батарей для зберігання енергії. Система Електрон зажадало значного технічного обслуговування , не зумівши кілька разів і вимагає екіпаж використовувати Генератор твердого палива Кисень каністри ( також звані «Кисень Свічки», які були причиною пожежі на «Мир»), коли вона була порушена протягом тривалого кількості часу. Він також містить Повітря , систему , яка видаляє двоокис вуглецю з повітря , заснованої на використанні поновлюваних поглиначів вуглекислого газу. «Звезда» був підданий критиці за те , що занадто шумно і екіпаж спостерігається носити затички для вух всередині нього.

Зірка містить систему управління "ЄКА Дижитал", комп'ютер, який управляє МКС [1]

Параметри Значення
Стикувальні вузли 4 шт.
Ілюмінатори 13 шт.
Маса модуля, кг:
на етапі виведення 22776
на орбіті 20320
Габарити модуля, м:
довжина з обтекателем і проміжним відсіком 15,95
довжина без обтекателя і проміжного відсіка 12,62
діаметр максимальний 4,35
ширина с з розкритою сонячною батареєю 29,73
Об'єм, м³:
внутрішній обсяг з обладнанням 75,0
внутрішній об'єм проживання екіпажу 46,7
Система електропостачання:
робоча напруга, В 28
потужність сонячних батарей, кВт 10
Рухова установка:
маршові двигуни, кгс 2×312
двигуни орієнтації, кгс 32×13,3
маса окислювача (тетроксид азоту), кг 558
маса пального (НДМГ), кг 302

Події[ред.ред. код]

29 червня 2010 Союз ТМА-19 відстикувався від службового модуля «Зірка» російського сегменту Міжнародної космічної станції і зробив півгодинний переліт на новий модуль «Рассвет» з яким здійснена стиковка вперше.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]