Звиняче (селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Звиняче
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Громада Вчорайшенська сільська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1898
Площа 0,379 км²
Населення 150[1]
Густота 633,25 осіб/км²;
Поштовий індекс 13618[2]
Телефонний код +380 4138
Географічні координати 49°50′13″ пн. ш. 28°59′12″ сх. д. / 49.83694° пн. ш. 28.98667° сх. д. / 49.83694; 28.98667Координати: 49°50′13″ пн. ш. 28°59′12″ сх. д. / 49.83694° пн. ш. 28.98667° сх. д. / 49.83694; 28.98667
Висота над рівнем моря 266 м


Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Адреса вул. Бердичівська, 1, с. Вчорайше, Ружинський р-н, Житомирська обл., 13610;
староста — вул. Шкільна, 5, с. Нова Чорнорудка, Ружинський р-н, Житомирська обл., 13621
Карта
Звиняче. Карта розташування: Україна
Звиняче
Звиняче
Звиняче. Карта розташування: Житомирська область
Звиняче
Звиняче
Мапа

Звиняче (Дзвиняче)[3] — селище в Україні, в Бердичівському районі Житомирської області, Вчорайшенської сільської громади. Населення становить 150 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом пролягає автошлях Т 0606.

Історія[ред. | ред. код]

В Люстрації Київської землі за 1471 рік згадується село Звиняче неподалік від Котельні, Антонова та ін., в якому живуть 4 чоловіка із "служилих" та 5 дають подимний податок.[4]

У часи Великого Князівства Литовського на цих землях існували села Велике та Мале Звиняче, які разом з іншими шістью селами належали родині Лозовицьких. Під час великого татарського набігу у 1498 році всі ці села були повністю зруйновані, жителі знищені або взяті в ясир. Нелюб Гринькович Лозовицький записав ці шість "селищ", тобто зруйнованих пустих місць, де колись знаходились села, своєму синову Лукашу.[5]

У 1545 році під час ревізії Житомирського замку територія цих сел була включена до реєстру замку, але після скарги повернуто Лозовицьким.

Пізніше князь Кирик Ружинський (Kiryk Rużyński) з Котельні, якій вів войну з Тишкевичами, захопив територію цих шести сел і збудував у нинішній Городківці замок.

Поступово села поверталися до життя але станом на 1683 рік вся околиця знов була спустошена та безлюдна.

Серед спадку, який отримав власник Халаїмгородка Є.Івановський, значиться і с.Звиняче.[6]

У Географічному словнику Сулімерського згадуються села Звиняча Велика та Мала (Zwiniacza Wielka i Mała) біля Халаїмгородка (Тепер с.Городківка).[7]

До 31 липня 2018 року входило до складу Новочорнорудської сільської ради Ружинського району Житомирської області[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://vchorayshenska-gromada.gov.ua/pro-gromadu-19-28-53-27-03-2019/
  2. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 5 листопада 2020.
  3. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795 – 2006 Довідник. – Житомир: Волинь, 2007 – с.287 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017.
  4. Архив Юго-Западной России. Часть 7. Том II. runivers.ru. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 12 червня 2021.
  5. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 5 березня 2023.
  6. Савицький, Іван (2016/27). НОВА МАНДРІВКА ПО ЖИТТЄПИСУ ЄВСТАХІЯ ІВАНОВСЬКОГО. Житомир: Волинь-Житомирщина.
  7. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XIV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 5 березня 2023.
  8. Жовтнева сільська рада Житомирська область, Ружинський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 5 листопада 2020.

Посилання[ред. | ред. код]