Короп звичайний

Ко́роп звича́йний (Cyprinus carpio) — поширена прісноводна промислова риба родини коропових. Зазвичай характеризується як вид-вселенець, що походить з Азії. Інтродукований до багатьох районів світу, вдало натуралізувався в водоймах Європи. Одомашнена форма цієї риби є одною з найпоширеніших промислових риб в рибних господарствах помірного поясу, декоративною формою одомашненого коропа є парчевий короп.

Опис

Довжина тіла коропа — до 1 м, жива маса досягає 20 кг і більше (найбільший з відомих коропів важив близько 118 кг).

Тіло товсте, спина широка, боки золотисті.

Короп досягає статевої зрілості на 3—5-му році життя. Нерест у травні за температури води 17 °C. Плодючість понад 800 тис. ікринок, які відкладає в неглибоких ділянках на трав'янисті рослини.

Мальки живляться інфузоріями, дрібними ракоподібними, згодом — личинками комах, червами, молюсками, рідко рослинами; дорослі коропи — всеїдні.

Розведення (аквакультура)

Короп — один з основних об'єктів тепловодної аквакультури. В Україні виведено 2 породи: український лускатий і український рамчатий коропи та 3 типи в межах порід: український лускатий нивківський, український лускатий любінський та український рамчатий любінський.

Короп — плодюча й швидкоростуча риба, яка має добрі смакові якості. Вихід м'яса у дворічок коропа в середньому становить 47% . М'ясо містить значну кількість білків (до 16 −17%), за кількістю жирів (10-11%) належить до жирної риби. Засвоюється м'ясо коропа організмом людини на 92-93%.

У кліматичних умовах України статевозрілим стає у південних районах на третьому-четвертому роках життя, у Поліссі — Лісостепу — на четвертому-п'ятому. Самці дозрівають на рік раніше самиць. Плідники найпродуктивніші у віці від 6 до 9-11 років, після чого їх вибраковують. Плодючість коропа здебільшого становить від 600 тис. до 1,5 млн. ікринок і більше. Від однієї самиці в умовах природного нересту вдається одержувати в середньому до 200 тис. і більше 3-4-добових личинок. В природних умовах нерест коропа відбувається за температури води 17-20˚С на прибережних ділянках водойм, вкритих м'якою лучною рослинністю, яка використовується ним в якості субстрата для інкубації клейких ікринок.

Короп має значну трофічну пластичність. На ранніх етапах розвитку живиться зоопланктоном. У перші дні личинки споживають дрібні його форми (коловертки, моїни), а у подальшому переходять на споживання більш крупних форм зоопланктону (дафнії, церіодафнії, циклопи тощо). В кінці вегетаційного сезону на першому році життя переходить на споживання організмів зообентосу, у старших вікові груп коропа в живленні переважають організми зообентосу (личинки хірономід, олігохети, молюски). За їх дефіциту він переходить на живлення іншими гідробіонтами, в тому числі великими формами зоопланктону, макрофітами, а також детритом; добре пристосований до поїдання комбікорму та зерна хлібних злаків.

Короп добре росте за нейтральної або слабколужної реакції середовища з показниками (рН) води 7-8. Кисле середовище — (рН — 5,5 одиниць і нижче) пригнічує його життєдіяльність, в організмі риб спостерігаються порушення обміну речовин. Підвищення показника (рН) води за межі 9 одиниць також згубне для даного виду риб.

Вміст розчиненого у воді кисню для нормального росту й розвитку коропа за температури води 20-30°С має бути не меншим 4-5 мг/л (оптимальні величини — в межах 6-8 мг/л). Зниження концентрації розчиненого у воді кисню до 2 мг/л і нижче небезпечне, а до 0,5 мг/л — згубне для риби.

Потенційні можливості росту у коропа досить високі. За сприятливих умов утримання короп може досягати маси від 1,0-1,5 кг на першому році життя до 2-3 кг на другому. Для ставових рибних господарств, розташованих в різних фізико-географічних зонах України, встановлений для товарного коропа наступний стандарт за масою: для Полісся — 350—400 г, для Лісостепу — 400—450 г, для Степу — 450—500 г. Для цьоголіток стандарт маси становить — 25-30 г.

Значення

Коропів розводять майже у всіх країнах Європи, в Японії, Китаї, Кореї, Японії, США тощо. Однак, якщо у Східній Європі та Азії коропа цінують за смакові та поживні властивості його м'яса, то в Західній Європі, США, Австралії коропа вважають за сорну рибу, і якщо й розводять, то виключно для спортивного рибальства.

У Японію короп потрапив з Китаю із буддистськими монахами. У японських гірських ставках короп настільки добре прижився, що кілька сотень років рятував життя селянам у голодні роки. Через це, а також через свою красу та силу, короп став одним з японських символів, зокрема, символом самураїв, які наносили татуювання з коропом собі на плече. Японці ж вивели й найбільш відому декоративну форму коропа — коропа кої.

Ловля коропа

Короп є однією з найпривабливіших риб для аматорського та спортивного рибальства. Через його розповсюдженість, солідні розміри, хитрість та неабиякі фізичну силу та волю до життя, ловля коропа часто розглядається окремо від іншої риболовлі, і риболовне оснащення навіть поділяють на коропове і решту. Снасті для ловлі коропа мають бути особливо міцними, але і тонкими. Виготовлення та продаж коропових снастей, насадок, принад, аксесуарів є потужною сучасною індустрією.

В Україні у більшості великих ставків та рибгоспів, що знаходяться у приватній оренді, за певну платню, дозволяють ловити коропа та деяких інших риб (білого амура, товстолоба, тощо). Іноді у ці стави спеціально запускають великих, «трофейних», коропів. Спортивна коропова ловля поділяє принцип «спіймав — відпусти» (англ. Catch and release).

Декоративний короп

На початку XIX сторіччя в Японії почали цілеспрямовані селективні роботи у напрямку виведення кольорових коропів. Тепер японські кольорові коропи Кої є предметом колекціонування в усьому світі.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985., Том 5., К., 1980, стор. 421
• Карпи як об'єкт ловлі