Звонко Каранович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звонко Каранович
Народився 1959(1959)
Ніш, Сербія
Країна  Сербія
Діяльність Письменник
Сфера роботи творче та професійне письмоd[1], журналістика[1] і Радіожурналістика[1]
Мова творів сербська
Роки активності 1990 — тепер. час

Звонко Каранович (серб. Zvonko Karanović, 1959, Ниш) — сербський поет і прозаїк.

Біографія[ред. | ред. код]

Його творчість базується на досвіді літератури бітників, традиціях кіномистецтва і поп-культури. Працював журналістом, редактором, ведучим радіопрограм, ді-джеєм, організатором концертів. Тринадцять років був власником музичного магазину. Багато років був культовим поетом міського андеграунду. Вважає себе поетом-маргіналом. У своїх книжках описує не красу світу, а його пітьму. Поезія перекладалася англійською, грецькою, угорською, болгарською, македонською, словенською, словацькою, чеською і польською мовами. Живе у Белграді. Одружений, виховує двох дітей.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Поезія[ред. | ред. код]

  • Blitzkrieg / Бліцкриг (самвидав, 1990)
  • Srebrni surfer / Срібний Surfer (SKC, Niš, 1991)
  • Mama melanholija / Мама меланхолії (Prosveta, Beograd, 1996)
  • Extravaganza / Екстраваганза (Gradina, Niš, 1997)
  • Tamna magistrala / Темна магістраль (Narodna knjiga, Beograd, 2001)
  • Neonski psi / Неонові пси (Home Books, Beograd, 2001)
  • Svlačenje / Роздягання (Povelja, Kraljevo, 2004)

Проза[ред. | ред. код]

  • Više od nule / Більше від нуля (Zograf, Niš, 2004, 2005; Laguna, Beograd, 2006)
  • Četiri zida i grad / Чотири стіни і місто (Laguna, Beograd, 2006), укр. пер. 2009 [2]

Український переклад[ред. | ред. код]

  • Психоделічне хутро («Балканський експрес», «Потяг 76), поезія
  • «Чотири стіни і місто» (Київ: Факт, 2009)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Галина Іваненко : Місто прискореної дії// Український тиждень № 24 (85) від 19 червня 2009 [1] [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.]