Зворотний гортанний нерв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зворотний гортаний нерв
Задня проекція правого та лівого зворотного гортаного нервів
Анатомічне розташування язико-глоткового нерву, вагусу і додаткового нерву.
Латинська назва Nervus laryngeus recurrens
Грей subject #205 912
Іннервація Гортань
Задній перснечерпакуватий м'яз
Латеральний перснечерпакуватий м'яз
Черпакуватий м'яз
Щиточерпакуватий м'яз
Черпакувато-надгортанний м'яз
Від Блукаючий нерв
MeSH Recurrent+Laryngeal+Nerve

Зворотний гортанний нерв (лат. nervus laryngeus recurrens) — це одна з гілочок блукаючого нерву (10-ї пари черепних нервів), що постачає рухові та чутливі волокна до гортані та інервує голосові зв'язки.[1]

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Нерв називається зворотним, внаслідок специфічного анатомічного розгалуження: гілочка зворотного нерву відходить від блукаючого нерва на рівні нижньої третини трахеї, в безпосередній близькості до зв'язки Беррі, звідки він піднімається назад до гортані.

У людини лівий гортанний нерв відходить від блукаючого нерва на рівні його перетину з дугою аорти латеральніше артеріальної зв'язки. Він огинає дугу аорти ззаду, і піднімається спереду від неї в борозні між трахеєю і виступаючим з-під неї стравоходом.

Правий гортанний нерв відходить від блукаючого нерва на рівні його перетину з підключичної артерією, огинає її ззаду і піднімається спереду від неї по боковій поверхні трахеї.

Далі обидва нерва кожен зі свого боку перетинається з нижньої щитовидної артерією і підступають до гортані як нижні гортанні нерви.

Від гортанних нервів відходять такі гілки: нижні шийні серцеві нерви; трахеальні гілочки (іннервують слизову оболонку, залози і гладкі м'язи трахеї); стравохідні гілочки (іннервують слизову оболонку, залози і поперечносмугасту мускулатуру верхнього відділу стравоходу).

Клінічне значення[ред.ред. код]

Зворотний нерв має істотне значення при оперативних втручаннях на щитоподібній залозі, оскільки він розташовується по задній поврехні щитоподібної залози та може бути пошкоджений або зазнати метастатичного ураження злоякісними пухлинами щитоподібної залози. В залежності від рівня пошкодження нерва, пацієнт може тимчасово або назавжди втратити голос:

  • При односторонньому ураженні — виникає хрипота, проте порушення голосу компенсовані
  • Двобічне ураження нерву призводить до порушень акту дихання та втрати голосу (афонія)

Історія[ред.ред. код]

Гален був першим, хто продемонстрував нерв та описав клінічні прояви його ураження: параліч голосових зв'язок у тварин, та у двох немолят, яким було проведено операцію з приводу зобу.[2]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Clark OH, Duh QY [eds] (1997). Textbook of Endocrine Surgery. Philadelphia: WB Saunders. 
  2. Galen and the Squealing Pig // Neuroscientist, 4 (May 1998) (3) С. 216–221. — DOI:10.1177/107385849800400317. Процитовано January 12, 2012.