Зворотний зв'язок
Зворо́тний зв'язо́к — вплив результату функціонування якої-небудь системи на характер її подальшого функціонування. Термін «зворотний зв'язок» використовують стосовно протікання процесів в соціальних, біологічних, технічних, економічних і інших системах, а також в кібернетиці[1] та теорії автоматичного регулювання та управління.
Одне з перших досліджень впливу зворотного зв'язку на результат функціонування системи було виконане Майклом Фарадеем в популярній роботі "Історія свічки".
Зміст |
Типи зворотного зв'язку [ред.]
За характером впливу розрізняють[2]:
- додатний (позитивний) та від'ємний (негативний) зворотний зв'язок:
- додатний зворотний зв'язок впливає на систему таким чином, що збільшує вихідний результат її функціонування. В теорії автоматичного управління додатний зворотний зв'язок реалізується шляхом передачі на вхід системи частини вихідного сигналу таким чином, що сигнал зворотного зв'язку збігається у фазі з вхідним сигналом, що є еквівалентним збільшенню вхідного сигнала. В окремих випадках додатний зв'язок може призводити до генерації в системі — коли будь яка флуктуація в системі передається на її вхід і підсилюється, завдяки чому в системі виникають незатухаючі коливання.
-
- від'ємний зворотний зв'язок впливає на систему таким чином, що зменшує вихідний результат її функціонування. В теорії автоматичного управління від'ємний зворотний зв'язок реалізується шляхом передачі на вхід системи частини вихідного сигналу таким чином, що сигнал зворотного зв'язку знаходиться у протифазі з вхідним сигналом, що є еквівалентним зменшенню вхідного сигнала, що призводить до зниження коефіцієнта підсилення системи, але при цьому також підвищується стійкість системи та зменшується похибка та інерційність системи.
- жорсткий та гнучкий (elastic feedback) зворотний зв'язок:
- жорсткий зворотний зв'язок діє в усталеному і перехідному режимах роботи системи.
-
- гнучкий зворотний зв'язок діє тільки у перехідному режимі роботи системи, несе інформацію про швидкість змін в системі. В теорії автоматичного управління реалізується додаванням в контур зворотного зв'язку диференцюючих елементів.
- загальний та місцевий зворотний зв'язок.
- загальний зворотний зв'язок формується за рахунок передачі результату функціонування всієї системи на її вхід.
-
- місцевий зворотний зв'язок формується за рахунок передачі результату функціонування окремої ланки системи на вхід цієї ланки.
Крім того, у САР розрізняють зовнішній зворотний зв’язок, який з’єднує вихід усієї системи з її входом, та внутрішній (місцевий), що з’єднує вихід окремого елемента або групи послідовно з’єднаних елементів з їх входом.
Математичне формулювання [ред.]
Нехай вхідний сигнал u і вихідний сигнал U певного об'єкта (чорної скриньки) зв'язані лінійним співвідношенням
,
де k — коефіцієнт підсилення.
Якщо на вхід системи подати крім сигнала u ще й частково сигнал із виходу, так що загальний вхідний сигнал стане
, де
— певний коефіцієнт зворотного зв'язку, то отримаємо
.
У такому разі вихідний сигнал визначатиметься формулою
.
При додатних значеннях α вихідний сигнал посилюватиметься, але стабільність падатиме. При α = 1/k вихідний сигнал стане нескінченно великим (насправді в такому разі система вийде з лінійного режиму).
При від'ємних значеннях α підсилення зменшується й система стабілізується.
Література [ред.]
- Л. фон Берталанфи «Общая теория систем — критический обзор»
- Папушин Ю. Л., Білецький В. С. Основи автоматизації гірничого виробництва. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2007. — 168 с. — ISBN 978-966-317-004-6.
- Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет. — 2003. — 250 с.
- Енциклопедія кібернетики. тт. 1, 2. — К.: Головна редакція УРЕ, 1973. — 584 с.

,
.
.