Зворотний осмос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зворотній осмос (ЗО) - технологія очищення води, яка використовує напівпроникні мембрани. Технологія напівпроникних мембран - це не зовсім метод фільтрації. У ЗО прикладений тиск використовується для подолання осмотичного тиску, колігативних властивостей, що зумовлено хімічним потенціалом (термодинамічний параметр). ЗО здатен видалити багато типів молекул і іонів з розчинів, тож використовується як в промислових процесах, так і для виробництва питної води. Розчинена речовина утримується під тиском з однієї сторони мембрани, в результаті чистий розчинник (в нашому випадку вода) проходить на іншу сторону. Задля забезпечння "селективності", ця мембрана не повинна пропускати великі молекул або іони через пори (отвори), проте має вільно пропускати лише менші компоненти розчину (наприклад, розчинник).

Систе́ма зворо́тного о́смосу — система водопідготовки. Являє собою комплекс що складається низки попередніх фільтрів, що захищають мембрану від пошкоджень (сильними окисниками, наприклад хлор, та механічними домішками) та напівпроникної мембрани.

Основна ціль полягає у продавлюванні води під високим тиском через напівпроникну мембрану з метою усунути з води розчинені речовини, органіку, колоїдні частки і бактерії.[1]. Зворотний осмос є оберненим до природнього процесу осмосу, що полягає у русі води з менш насиченого розчину у більш насичений через напівпроникну мембрану. Система зворотного осмосу створює тиск в насиченій зоні (вода+домішки), в результаті чого молекули води просочуються через напівпроникну мембрану в зону ненасиченого розчину (чиста вода).

Попередні фільтри очищення мають пористість у межах 1-5 мкм, що дозволяє видалити небажані великі колоїди й суспензії з розчину. Найчастіше, в побутових системах зворотного осмосу використовується проміжний вугільний фільтр, який адсорбує розчинені гази й залишковий хлор, органічні сполуки. Такий фільтр необхідно дублювати механічним фільтром для затримки виниклих вугільних суспензій у воді. Найчастіше такий фільтр виготовляють з пресованого вугілля, яке не лише затримує суспензії, але й сорбує шкідливі речовини. [2].

Фактори, які впливають на якість та кількість очищеної води[ред.ред. код]

  1. Тиск: що вищий робочий тиск, то більш вибірковою може бути мембрана до забруднень і тим менша кількість ступенів очищування потрібна для досягнення найкращого результату. Інакше кажучи, високий робочий тиск системи дозволяє застосовувати мембрани зворотно-осмотичного типу (RO-тип), що мають гранично високі показники очищування. Крім того, він дозволяє збільшити продуктивність системи.
  2. Мембрана: не всі мембрани однакові: деякі продуктивніші, у деяких підвищений ступінь очищування, у деяких збільшений термін роботи за рахунок підвищеного опору тертю.
  3. Солевміст та вміст речовин-забруднювачів: більший солевміст призводить до більшого солевмісту у очищеній воді (перміату). До того ж, деякі шкідливі речовини можуть або забруднити мембрану, зменшивши її прониклість і, відповідно, кількість очищеної води, або зруйнувати її (окислювачі, зокрема хлор).

Властивості води, очищеної за допомогою зворотного осмосу[ред.ред. код]

Зворотний осмос — сучасний та безпечний спосіб отримання чистої води. Під час фільтрування крізь мембрану з діаметром отвору близько 1 ангстрема, практично всі домішки води (окрім кисню) зливаються у каналізацію, натомість у бак чистої води надходить вода, очищена від будь-яких домішок.

Чутки про "мертву воду", що розповсюджуються завдяки не дуже компетентним дописувачам, не мають під собою ґрунту. Вода — джерело життя на землі, а «мертвою» її роблять саме шкідливі домішки, яких у сучасній воді, за рахунок антропогенного впливу, на превеликий жаль, багато. Найбільш близька зворотноосмотична вода до талої або дощової.

Також не слід порівнювати зворотноосмотичну і дистильовану води, хоча певна схожість між ними є. Але зворотноосмотична вода, на відміну від дистильованої, не відбуває фазового переходу, отже структура води зберігається.

Досліди "експериментаторів", пов'язані, зокрема, із запуском у зворотноосмотичну воду рибок і подальшою констатацією погіршення їхнього самопочуття не витримує жодної критики у будь-якої людини, яка фахово займається акваріумістикою. Адже відомо, що кожен вид риби потребує своїх умов (рН, лужність, солевміст, твердість, температура води). Навпаки, акваріумісти широко використовують очищену зворотноосмотичну воду, як базову, вільну від будь-яких домішок, яку вони шляхом додавання різних речовин роблять оптимальною для риб.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Шаблон:Сепараційні процеси