Зворотня транскриптаза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Зворотня транскриптаз (або РНК-залежна ДНК-полімераза) — фермент (КФ 2.7.7.49), що катализує синтез ДНК з використанням РНК в якості матриці. Називається так тому, що більшість процесів транскрипції в живих організмах відбуваються в іншому напрямку, а саме, з молекули ДНК синтезується РНК-транскрипт.

Зворотня транскриптаза була відкрита Говардом Теміном в Вісконсинському Університеті в Медісоні і незалежно близько Девідом Балтімором в MIT в 1970 році. Обидва разом з Ренато Дульбеко розділили Нобелівську премію з біології і медицини за це відкриття.

Зміст 1 Функція 1.1 У вірусів 1.2 У еукаріотів 1.3 У бактерій 2 Використання людиною 3 Посилання

[ред.] Функція

[ред.] У вірусів

Зворотня транскрипція необхідна, зокрема, для здійснення життєвого циклу ретровірусів, наприклад, вірусів імунодефіциту людини і T-клітинної лімфоми людини типів 1 і 2. Ці віруси містять РНК в якості носія свого геному. Після попадання вірусної РНК в клітину, зворотня транськриптаза, що міститься у вірусних частинках, синтезує комплементарну цій РНК ДНК, а потім на цьому ланцюжку ДНК, як на матриці, добудовує РНК для нових вірусних частинок.

[ред.] У еукаріотів

Ретротранспозони еукаріотів кодують зворотню рестриктазу, яка використовується ними для вбудовування в геном господаря, подібно до того, як це відбувається у вірусів. Теломераза — інша зворотня транскриптаза, знайдена в більшості еукаріотів, зокрема людини, що використовує РНК в її складі в якості шаблону; добудовуючи теломери в процесі реплікації ДНК^[1].

[ред.] У бактерій

Зворотні транскриптази також знайдені в бактеріальних ретронах, послідовностіх, що кодують зворотню транскриптазу і використовуються в синтезі боДНК.

[ред.] Використання людиною

В молекулярній біології і генній інженерії зворотню транскриптазу використовують у зворотнєтранскрипційній полімеразній ланцюговій реакції (ЗТ-ПЛР або RT-PCR). Класична методика ПЛР може бути застсована тільки до ДНК, але за допомогою зворотної транскриптази, РНК може бути транскрибована в ДНК, роблячи можливим ПЛР-аналіз молекул РНК. Крім того, ЗТ-ПЛР використовується для отримання кДНК — копії еукаріотичного гену, не містить інтронів. Для цього з організму виділяють зрілу мРНК, що кодує відповідний генний продукт (білок, РНК) і проводять з нею зворотню транскрипцію. Отриману кДНК можна трансформувати в клітини бактерій для отримання трансгенного продукту або використовувати для створення кДНК-бібліотек мРНК.

Це незавершена стаття з молекулярної біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[ред.] Посилання