Звіліч Елен Таафе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Звіліч Елен Таафе (народилася 30 квітня 1939 у Маямі (Флорида, США) - Композитор США українського походження.

Біографія[ред.ред. код]

Е.Звіліч походить від українських емігрантів до Америки.

У 1960 році закінчила Флоридський державний університет. Пізніше жила в м. Нью-Йорку, де грала в Американському симфонічному оркестрі під управлінням Л. Стоковського (1965–1972). Удосконалювала музичну майстерність в училищі «Джулліард Скул», де у 1975 році здобула ступінь доктора музичного мистецтва (першою з жінок у світі). 18 квітня 1983 року отримала Пулітцерівську премію, ставши першою жінкою-композитором, яка отримала цю премію завидатний музичний твір. Пізніше була відзначена також премією Елізабет Кулідж (у галузі камерної музики), почесною стипендією імені Гуггенгейма (1980 рік), кількома преміями «Греммі», званням «Композитор року» (1999 рік) тощо. Пожиттєвий почесний член Американської федерації музикантів, член Американської академії мистецтв і літератури (1992 рік), Американської академії мистецтв і наук (2004 рік), почесний професор Флоридського державного університету. У 1995–1999 рр. організувала велику серію концертів у Карнегі-холлі (Нью-Йорк). Гастролювала в багатьох країнах світу, зокрема, в Україні.

Твори[ред.ред. код]

Музичні твори: «Симпозіум для оркестру» (1973); 1-ша симфонія (1982); «Привітання» для оркестру (1984); 2-га симфонія (1985); «Кончерто гроссо» (1985); балет «Танцшпіль» (1987); «Символ» (1988); 3-тя симфонія (1992); 4-та симфонія для хору, дитячого хору та оркестру (1999); 5-та симфонія (2008), концерти для тромбона, гобоя, валторни, труби, скрипки, фортепіано, твори для хору, пісенні цикли та багато ін.

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.