Звіробій гірський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Звіробій гірський
Hypericum montanum i02.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Звіробійні (Clusiaceae)
Рід: Звіробій (Hypericum)
Вид: Звіробій гірський
Біноміальна назва
Hypericum montanum
L.
Синоніми
Adenosepalum montanum Fourr.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hypericum montanum
EOL: 5707906
IPNI: 433620-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 673929
Logo-ThePlantList.png The Plant List: kew-2858521
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Hypericum montanum

Звіробій гірський (Hypericum montanum L.) — багаторічна трав'яниста рослина родини звіробійних.

Біологічний опис[ред.ред. код]

Hypericum montanum07.jpg
Hypericum montanum08.jpg

Багаторічна трав'яниста рослина висотою 20-60 см. Стебла прості, рідко слаборозгалужені, часто звивисті, голі. Листя досить великі, довжиною 2-6 см і шириною 0,5-2,3 см, яйцеподібні або довгасто-яйцевидні, на верхівці загострені, сидячі, більш-менш стеблеобгортаючі, по краю більш-менш відігнуті вниз, сизуваті, знизу з рідкісними точковими залозками по краю. Квітки по 1-7 в напівпарасольках, зібраних в складну яйцевидну мітлу. Чашечка в 2-2,5 рази коротше віночка, чашолистки гострі, зубчасто-залізисті, з сплощеними залозками. Пелюстки довгасто-овальні, золотисто-жовті, без світлих точкових поверхневих залозок. Коробочка широкояйцеподібна, поздовжньо-бороздчата. Насіння дрібне.

Ареал[ред.ред. код]

Основна частина ареалу охоплює більшу частину Європи (за винятком північних, східних і південно-східних районів):

В Україні поширена на Поліссі, у північній частині Лісостепу, в Карпатах. В Криму відмічений тільки для гори Кастель.[1]

Місця зростання[ред.ред. код]

Світлі розріджені дубові, березові і сосново-широколистяні ліси (в основному орлякового типу), лісові галявини, узлісся, заростаючі вирубки, просіки, облісенні корінні береги річок. Віддає перевагу злегка затіненим, добре прогріваючимся ділянкам. Тяжіє до долин великих річок, де зустрічається на моренних схилах, а також на моренно-горбистих ландшафтах. Кальцефільний вид.

Біологія[ред.ред. код]

Цвіте у червні — серпні. Ентомофіл. Розмноження насіннєве. Насіння дозріває в липні — серпні. Баліст.

Охорона[ред.ред. код]

Охороняється в наступних регіонах:[2]

Основні фактори загрози[ред.ред. код]

Визначальний — антропогенний: господарське освоєння територій, вирубка лісів, надмірна пасіння худоби, застосування на прилеглих територіях отрутохімікатів. Додатковий — природний: природна зміна рослинності, що супроводжується зміною режиму освітленості (вид може різко скорочувати чисельність при високій зімкнутості крон деревно-чагарникового ярусу).

Використання[ред.ред. код]

З лікувальною метою використовуються квітки. Рослина містить кверцетин, кемпферол, кверцитрин, ефірну олію, гіперицин. Настій квіток на Кавказі використовується як антигельмінтний засіб.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]