Звіробій гірський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Звіробій гірський
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Звіробоєві (Hypericaceae)
Рід: Звіробій (Hypericum)
Вид:
Звіробій гірський (H. montanum)
Біноміальна назва
Hypericum montanum
Синоніми

Adenosepalum montanum Fourr.

Звіробій гірський (Hypericum montanum L.) — багаторічна трав'яниста рослина родини звіробійних.

Біологічний опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина висотою 20–60 см. Стебла прості, рідко слаборозгалужені, часто звивисті, голі. Листя досить великі, довжиною 2–6 см і шириною 0,5–2,3 см, яйцеподібні або довгасто-яйцюваті, на верхівці загострені, сидячі, більш-менш стеблеобгортаючі, по краю більш-менш відігнуті вниз, сизуваті, знизу з рідкісними точковими залозками по краю. Квітки по 1–7 в напівпарасольках, зібраних в складну яйцювату волоть. Чашечка в 2–2,5 рази коротше віночка, чашолистки гострі, зубчасто-залізисті, з сплощеними залозками. Пелюстки довгасто-овальні, золотисто-жовті, без світлих точкових поверхневих залозок. Коробочка широкояйцеподібна, поздовжньо-бороздчата. Насіння дрібне.

Ареал[ред. | ред. код]

Основна частина ареалу охоплює більшу частину Європи (за винятком північних, східних і південно-східних районів):

В Україні поширена на Поліссі, у північній частині Лісостепу, в Карпатах. В Криму відмічений тільки для гори Кастель.[1]

Місця зростання[ред. | ред. код]

Світлі розріджені дубові, березові і сосново-широколистяні ліси (в основному орлякового типу), лісові галявини, узлісся, заростаючі вирубки, просіки, облісенні корінні береги річок. Віддає перевагу злегка затіненим, що добре прогріваються ділянкам. Тяжіє до долин великих річок, де зустрічається на моренних схилах, а також на моренно-горбистих ландшафтах. Кальцефільний вид.

Біологія[ред. | ред. код]

Цвіте у червні — серпні. Ентомофіл. Розмноження насіннєве. Насіння дозріває в липні — серпні. Баліст.

Охорона[ред. | ред. код]

Охороняється в наступних регіонах:[2]

Основні фактори загрози[ред. | ред. код]

Визначальний — антропогенний: господарське освоєння територій, вирубка лісів, надмірна пасіння худоби, застосування на прилеглих територіях отрутохімікатів. Додатковий — природний: природна зміна рослинності, що супроводжується зміною режиму освітленості (вид може різко скорочувати чисельність при високій зімкнутості крон деревно-чагарникового ярусу).

Використання[ред. | ред. код]

З лікувальною метою використовуються квітки. Рослина містить кверцетин, кемпферол, кверцитрин, ефірну олію, гіперицин. Настій квіток на Кавказі використовується як антигельмінтний засіб.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дикорослі рослини Криму (рос.). Архів оригіналу за 24 квітня 2011. Процитовано 19 липня 2011. 
  2. [Плантаріум — визначник рослин он-лайн (рос.). Архів оригіналу за 11 листопада 2011. Процитовано 19 липня 2011.  Плантаріум — визначник рослин он-лайн (рос.)]
  3. Червона книга Білорусі[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]

Джерела[ред. | ред. код]