Згортання крові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема взаємодії факторів згоратння крові

Згортання кро́ві (коагуляція) — біологічний процес утворення у крові ниток білку фібрину, які утворюють тромби, в результаті чого кров втрачає здатність текти, набуваючи густу консистенцію.

Фактори зсідання крові[ред.ред. код]

У плазмі крові у вільному стані міститься багато сполук, що беруть участь у процесі згортання крові. Ці фактори зафіксовані у всіх формених елементах крові (тромбоцитах, еритроцитах, лейкоцитах). За міжнародною номенклатурою плазменні фактори згортання крові позначаються римськими цифрами з урахуванням хронології їх відкриття. Усі ці фактори можна розділити на дві групи:

  • ферменти — фактори XII, XI, X, VII, II
  • неферменти — фактори I, IV, V, VIII

Причому, якщо фактор I є білком який виконує важливішу функцію у формуванні згустка крові, то інші (IV, V, VIII) є активаторами ферментативних процесів.

Фази згортання крові[ред.ред. код]

Процес згортання крові починається в результаті контакту з чужорідної поверхнею — пошкодженої стінкою судини. У 1-й фазі — фазі утворення тромбопластину — відбуваються дві паралельні реакції: утворення кров'яного тромбопластину (внутрішня система гемостазу) і утворення тканинного тромбопластину (зовнішня система гемостазу).

Перехід протромбіну в тромбін (2 фаза згортання) відбувається під впливом кров'яного і тканинного тромбопластину.

3 фаза — утворення фібрину відбувається у три етапи: спочатку в результаті ферментативного процесу утворюється профібрін, потім після відщеплення фібрііопластіна А і В — фібрин-мономер, молекули якого в присутності іонів СА4 піддаються полімеризації.

Ця фаза завершується за участю XIII фактору плазми та 2-го фактора тромбоцитів. Весь процес закінчується ретракція утворився згустку.

Такий механізм плазмового гемостазу. Однак наявність тільки такої системи зробило б небезпечним виникнення внутрішньосудинного згортання крові. Для запобігання цього існує ряд механізмів:

У звичайному стані всі фактори згортання перебувають у неактивному стані. Для запуску процесу необхідна активація фактора Хагемана (XII).

Крім про-коагулянтів існують і інгібітори процесу гемостазу. Універсальний інгібітор, що впливає на всі фази згортання, — гепарин, що продукується огрядними клітинами, в основному в печінці.

Фібринолітична система — частина антизсідальної системи, забезпечує лізис утворився згусток фібрину.

Рівновага перерахованих систем призводить до того, що в нормі кров спокійно тече по судинах і внутрішньосудинних тромбів практично не утворюється, хоча постійно йде розвиток пристінкового фібрину.

При кровотечі у місці травми судинної стінки швидко утворюється тромбоцитарний згусток, на який «сідає» фібрин. Це призводить до досить надійного гемостазу. Таким чином досить швидко зупиняється кровотеча з дрібних судин. Якщо ж організм самостійно не справляється з кровотечею, доводиться вдаватися до штучних методів його зупинки.

Джерела[ред.ред. код]