Здзіслав Штібер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Штібер Здзіслав (пол. Zdzisław Stieber, * 7 червня 1903 — † 12 жовтня 1980) — польський мовознавець і філолог родом з Щакової на заході від Кракова.

Біографія[ред.ред. код]

По закінченні Краківського університету (1931) професор Львівського (з 1937), Лодзького (1945 — 52) і Варшавського (1952 — 67) унтів, дійсний член Польської АН (1971), від 1956 керівник Інституту Слов'янознавства ПАН. Ш. сполучав фонологічно-структурний підхід у дусі празької школи з філологічними і лінгвогеографічними зацікавленнями. Крім численних праць з історії, діалектології й структури польської, словацької, чеської, лужицької й російської мов, важливі праці з українського мовознавства, в центрі яких стояли дослідження лемківських говірок та їх генези; нарис топономастики Лемківщини в двох частинах (1948, 1949), діалектний атлас Лемківщини в 6 випусках, 416 мап (1956–1964), матеріали для якого він зібрав особисто в 72 пунктах під час своїх експедицій до області в 1934-1935 роках, і низка статей, більшість яких увійшла до його збірки статей «Swiat jezykowy Slowian» (1974). Туди ж включено дві його праці про загальні українські проблеми: про рефлекс праслов'янської dj і про паралелі між украйнськими і горішньолужицькими у рефлексації о в новозакритих складах.

Література[ред.ред. код]