Здоровий глузд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Здоровий глузд — це те, з чим більшість людей погодяться, те, що більшістю людей прийнято за істину в повсякденному житті. Той, хто вживає цей термін, припускає, що йдеться про речі, які всі знають.

Таким чином можна сказати, що здоровий глузд — критерій оцінки події на підставі бази знань, накопичених людством за час свого існування. Якщо подія не укладається в рамки даної бази, вважається що воно протирічить здоровому глузду і така оцінка буде до тих пір, поки база знань не поповниться додатковою інформацією, підтверджуючою істинність даної події. Таким чином здоровий глузд, як критерій оцінки, не дає однозначної відповіді істинний — помилковий, реальний — нереальний, але визначає імовірнісне значення даної події на даний момент. Ступінь здорового глузду індивідіума в конкретній ситуації визначатиметься об'ємом необхідних для даної ситуації знань, якими володіє індивідуум, умінням їх аналізувати і робити правильні висновки.

Часто цим терміном позначають припущення або вірування, для пояснення яких не треба користуватися спеціальними знаннями або термінологією (наприклад, науковою).

У філософії цей термін має декілька відмінний сенс — раціональність в плані забезпечення життєвих (як матеріальних, так і духовних) потреб індивідуума.

Можна сказати також, що це інтуїтивна здатність ухвалювати розумні рішення, вільна від емоційної упередженості або інтелектуальної витонченості.

[ред.] Здоровий глузд, закони і правила

Юриспруденція переводить твердження і правила, спочатку засновані на здоровому глузді, в площину писаних законів і підзаконих актів, поправок і коментарів. Це пов'язано з численністю реалізацій різних варіантів тих або інших ситуацій. У юриспруденції найважливішим пунктом є судовий прецедент.