Зевс

Зевс (Ζεύς)
Бюст Зевса, знайдений в Отриколі, Музей Піо-Клементіно Верховний бог, Бог неба і погоди, Бог порядку та правосуддя
Міфологія:	Давньогрецька
Ім'я іншими мовами:	грец. Ζεύς
В інших культурах:	Юпітер
Місцевість:	гора Олімп, Стародавня Греція
Батько:	Кронос
Мати:	Рея
Брати/сестри:	Гестія, Аїд, Гера, Посейдон і Деметра
Дружина:	Гера та інші
Діти:	Арес, Афіна, Аполлон, Артеміда, Афродіта, Басілея, Діоніс, Геба, Гермес, Геракл, Єлена, Гефест, Персей, Мінос, Музи і Грації
Свята на честь:	Діасії
Зображення у Вікісховищі?

Зевс (грец. Ζεύς, також Діас (грец. Δίας, родовий відмінок Διός) — Бог)  — син Кроноса й Реї, верховний бог греків, цар і батько богів та людей. Його постійне місцеперебування — гірське пасмо Олімп.

У переносному значенні Зевс — визнаний ватажок, чільна постать, що не має собі рівних.

Міф і культ

Коли могутній Зевс був ще немовлям, Рея за порадою Геї сховала його від чоловіка в гроті на горі Іда. Годувала Зевса коза Амальтея (за іншою версією: німфа Адрастея), а жерці-курети заглушали своїми піснями плач дитини, щоб не почув його Кронос. Коли Зевс підріс, він повстав проти батька, переміг його й став володарем богів. Від найдавніших часів пелазги шанували Зевса як символ природи. А в зв'язку з тим, що він мав оракул у Додоні, його звали також додонським або пелазгійським царем.

З розвитком еллінської цивілізації уявлення греків про Зевса змінювалися. Згідно з ученням орфіків, Зевс репрезентував найвищий шар повітря — ефір як символ фізичного явища, Гера — нижчий шар повітря — була для нього одночасно й сестрою, і дружиною. В епосі Зевс — батько богів і людей. Під іменем Горкій він виступав як покровитель законів, як Ксеній охороняв закон гостинності. Як Зевс Геркей він був опікуном дому, родини, майна народу та країни. Нарешті, він дістав ім'я Гелленій як національне божество, що об'єднує грецькі племена в одне ціле. Він вважався повелителем людської долі і тримав у своїх руках терези, на яких зважував добрі й погані вчинки смертних. У палаці Зевса стояли дві урни: в одній містилось добро, у другій зло. Спершу в кожній області шанували своє окреме божество, якому підкорялися небесні світила і стихії, громи та блискавки. Таким, певне, були Амфітріон у Фівах, Агамемнон в Аргосі й ін. З виникненням загальногрецької культури місцеві божества злилися в народній уяві в один образ Зевса. В окремих областях збереглися тільки деякі епітети бога: Зевс Амфіарай, Зевс Амфітріон, Зевс Агамемнон і под. Коли Зевс потрясає егідою, здіймається буря, падає дощ тощо. Зевс посилає попутний вітер, дарує погожі дні. Його влада над богами нагадує стосунки давніх мікенських царів із своїми підлеглими. Головним святилищем бога була Олімпія в Еліді, де стояв відомий храм Зевса і де на його честь були встановлені Олімпійські ігри. У культі Зевса збереглися пережитки тотемізму: його священними тваринами були орел та бик. В Афінах на честь Зевса існувало свято Діасії.

Атрибути Зевса — егіда, скіпетр, інколи молот; він дарує на війні і змаганнях перемогу. Владу над світом Зевс поділяв із звільненими з утроби Кроноса братами й сестрами: Посейдон був володарем моря, Аїд — підземного царства тіней, а сам він — верховним володарем людей та богів, царем Олімпу. Спочатку Гея розгнівалася на Зевса за те, що він жорстоко покарав її дітей-титанів, які виступили проти Громовержця на стороні Кроноса, і породила гігантів, намовивши їх повстати проти богів. Зевс переміг гігантів за допомогою Геракла. Невблаганна Гея народила від Тартара Тифона, якого Зевс теж здолав. Крім Метіди, Феміди й Гери, які в різний час були законними дружинами Зевса, він закохувався в багатьох інших богинь, німф та смертних жінок і мав від них дітей. Діона народила від нього Афродіту, Мнемосіна — дев'ять муз, Деметра — Персефону, Лето — Аполлона й Артеміду, Майя — Гермеса. Ніоба народила царя Арголіди Аргоса, Даная — Персея, Електра — Дардана, Семела — Діоніса (Вакха), Європа — Міноса, Сарпедона й Радаманта, Леда — Єлену й Полідевка, Алкмена — Геракла і т. д. В основних рисах міф про Зевса викладено у Гомера та в Гесіодовій «Теогонії». У Римі Зевс злився з Юпітером.

В мистецтві

Статуя Зевса, Олімпія — одне з античних чудес світу

Найвизначнішою скульптурою Зевса була статуя в Олімпії, яку спорудив Фідій. Статуя вважалась одним із Семи чудес світу. На золотому троні сидів велетенський бог, у вісім разів більший за людину. У витягнутій лівій руці він тримав богиню Ніке (Перемогу), а правою спирався на жезл, на якому сидів золотий орел з розпростертими крилами. Перекинутий через ліве плече золотий плащ, оздоблений зображеннями тварин і квітів, прикривав йому ноги аж до ступень. Підніжок підтримували леви. З-під золотого маслинового вінка спадали кучері. Цю статую згодом перевезли до Константинополя, але вона згоріла там під час пожежі. Статуя роботи Фідія була для стародавнього світу священним зразком, і численні копії в сучасних музеях дають змогу здогадуватися про її справжній вигляд.

Подібна статуя зберігається в Ермітажі. Найкраще погруддя Зевса міститься у Ватікані (Зевс Отріколі). У живописі XVI — XVIII ст. відтворювалися сцени з міфів про Зевса, пов'язані з Данаєю, Європою, Іо, Ледою, Семелою, Антіопою (Корреджо, Тіціан, Тінторетто, Рембрандт та ін.). У літературі до образу Зевса звертаються від античності до наших днів.

Література

• Словник античної міфології — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
• Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. — С. 31.
• Замаровский Войтех. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — ISBN 5-250-01575-1.