Зеленова Анна Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зеленова Анна Іванівна
Муза в парку, Павловськ, музей-заповідник
Народилася 28 лютого 1913(1913-02-28)
Петербург
Померла 16 січня 1980(1980-01-16) (66 років)
Павловськ
·інфаркт міокарда
Громадянство Російська імперія, СРСР
Національність росіянка
Діяльність музейник, екскурсовод, викладач, директор мзея-заповідника «Павловськ» в 1941-1979 рр.
Галузь мистецтвознавство[1]
Відома завдяки директор музею-заповідника «Павловськ» в 1941-1979 рр., рятівник музейних скарбів, ініціатор відновлення поруйнованого палацово-паркового ансамблю в Павловську після руйнацій в ньому від фашистських загарбників
Alma mater Петрішулеd
Знання мов російська[1]
Заклад Російська національна бібліотека[2]
Посада директор музеюd[1]
Нагороди орден Октябрької Революції, медалі «За оборону Ленинграда», «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941–1945»

Зеленова Анна Іванівна (рос. Зеленова Анна Ивановна, 28 лютого, 191316 січня, 1980) — відомий російський радянський музейник, колишній директор музею-заповідника «Павловськ». Ініціатор відновлення поруйнованого палацово-паркового ансамблю в Павловську після руйнацій в ньому фашистських загарбників.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась в Петербурзі в родині робітників. Закінчила школу, а з 1929 року навчалась на креслярсько-конструкторських курсах. Пізніше отримала дві вищі освіти - екскурсійне відділення ЛГУ та літературний факультет ЛГПИ (мала фах літературознавця та мистецтвознавця). Працювала екскурсоводом у Державному Ермітажі, Російському музеї, в палацах передмість Петербурга-Ленінграда. Серед найбільших зацікавлень Зеленової - палац та парк в місті Павловськ. Перейшла працювати в Павловський музей сташим науковим співробітником з 1936 р., потім була заступником директора з науки, з 1941 року - директор. Брала активну участь в збереженні, евакуації та вивозу музейних скарбів в тил та в Ленінград. Перед захопленням міста Павловськ пішки дісталась Ленінграда і опинилась в блокованому місті. В лютому 1942 року була призначена на посаду керівника Музейного відділку радянського Упавління палаців і парків блокованого Ленінграда. В липні 1943 року почала також працювати в Массовому відділені Державної Публічної бібліотеки. Блокаду відбула в місті.

По звільненню від фашистів Павловська знов почала працювати як рятівник і директор музею в Павловську.

Відновлення Павловська[ред. | ред. код]

Алегорія Юстиції
Шосе повз парк та павільйон Трьох грацій.
Павільйн «Молочня»
Павловськ. Площа перед палацом (дальній план)

Директорство Анни Іванівни припало на найважчий період історії палацово-паркового ансамблю в Павловську (1941-1979 рр.) Адже він лежав в руїнах. Музейні речі були вивезені, а всевсітньо відомий пейзажний парк був сплюндрований, понівечений війною і часткого вирубаний. Зеленова звернулася до найактивнішої сили радянськогь суспільства тої пори - до армії, до військових. Через візити до командування їй вдалося зацікавити несподіваною ідеїю консервації та негайної реставрації ансамблю в Павловську практично відразу по звільненню території від загарбників. Не в повному обсязі, але ці плани були здійснені. Тому були швидко розпочаті консервація руїн, збори решток декору поруйнованого палацу, відбудова стін, склепінь, стель і дахів, пошкоджених пожежею. Наукова реставрація була розпочата, але це процес довготривалий. Тому продовжується і в 2013 році, коли Анні Іванівні виповнилося б 100 років з дня народження. Були створені музейні запасники, куди перевезли музейні фонди Павловського палацу та Великого Гатчинського палацу, відновлювати який на той час вважали недоречним, практично неможливим.

Її примусили до компромісу. Тому цілком поруйнована частина Павлоського палацу була ремонтована без відновлення історичних інтер'єрів і передана Будинку відпочинку радянських трудящих, котрий мешкав поряд з музеєм за часів СРСР.

За роки керування музейним комплексом сприяла реставрації і відновленню багатьох ділянок парку, паркових містків та павільйонів «Храм Дружби», Піль-вежа, Молочня. На колишні міста були встановлені бронзова та мармурова садово-паркова скульптура Великих кругів, галявини муз тощо, збережених під час війни.

Останні роки[ред. | ред. код]

20 січня 1979 р. офіційно покинула посаду директора в зв'язку з виходом на пенсію. Померла і похована в місті Павловськ.

Друковані твори А. Зеленової[ред. | ред. код]

  • А. Зеленова (в соавт. с С. В. Трончинским и Ф. Н. Выходцевым), «Павловский дворец-музей и парк в г. Слуцке», Л., 1939
  • «Павловский парк». Справочник-путеводитель, Л., 1954
  • «Павловск»: Виды парка. М., 1956
  • Снаряды рвутся в Павловске: Из восп. // «Подвиг века: Художники, скульпторы, архитекторы, искусствоведы в годы Великой Отеч. войны и блокады Ленинграда». Л., 1969;
  • «Дворец в Павловске», Л., 1978 (2 е изд., испр. и доп. 1986)

Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

2012 року з нагоди 100-річчя з дня народження відомого музейника розпочато збори коштів на створення бронзового монумента Зеленовій Анні Іванівні.

Паркові краєвиди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • [2][недоступне посилання] В Петербурге собирают деньги на памятник спасителя Павловска Анны Зеленовой.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Сотрудники Российской национальной библиотеки