Зеленче (Тернопільський район)
| село Зеленче | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Теребовлянська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | раніше 1990 |
| Населення | 422 |
| Площа | 0,049 км² |
| Густота населення | 8795.92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48108 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°16′22″ пн. ш. 25°41′44″ сх. д. / 49.27278° пн. ш. 25.69556° сх. д.Координати: 49°16′22″ пн. ш. 25°41′44″ сх. д. / 49.27278° пн. ш. 25.69556° сх. д. |
| Водойми | Серет, Гнізна |
| Відстань до районного центру |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а |
| Карта | |
  Зеленче | |
 Зеленче | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Зеле́нче — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Від 2015 у складі Теребовлянської міської громади. Розташоване на річці Гнізна, на півдні району.
Поштове відділення — Семенівське.
Населення — 422 особи (2015).
На деяких картографічних ресурсах помилково позначене як Зелене.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Зеленча виявлено археологічні пам'ятки трипільської, пшеворської, черняхівської та давньоруської культур.
Перша писемна згадка — 1556.
Діяли «Просвіта» та інші українські товариства.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[1]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[2].
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Різдва Івана Хрестителя (2005, кам'яна, УГКЦ).
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Зеленчанська ділянка».
- Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
- Навпроти корчми стояв колись хрест з необтесаного дерева на могилі померлого в дорозі на ярмарок «бойка-чумака».
Постаті[ред. | ред. код]
Шевченко (Манько) Микола Романович — український військовик, учасник російсько-української війни[3].
Галерея[ред. | ред. код]
-
“Фіґура” Пресвятої Трійці при в’їзді у село -
Вказівник до Підгорянського оборонного монастиря -
Автобусна зупинка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Шевченко (Манько) Микола Романович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.
Література[ред. | ред. код]
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||