Земгале
| Історія Латвії |
Доісторична Латвія
Середньовіччя
Новий час
Новітній час
Сучасність
|
Семігалія, Земгале, або Земгалія (латис. Zemgale) — одна з п'яти історичних областей Латвії, названа за древнім балтійським племенем земгалів. Розташована на півдні країни на лівому березі Даугави і межує з Селією, Аукштайтією і Курляндією. В Середні віки Семігалія, була частиною Курляндії й у її складі стала складовою частиною Латвії, тому на гербі Латвії вона не представлена окремою зірочкою, а лише у зв'язуванні з Курляндією.
В XIII столітті захоплене німецькими лицарями й стає частиною Лівонії. З 1561 року в складі Курляндського герцогства (в 1596—1617 роках самостійне Земгальське герцогство), в 1795—1917 роках східна частина Курляндської губернії Російської імперії.
Ландшафт Семігалії переважно рівнинний. Крім Західної Двіни важливою рікою є Лієлупе. Найбільш великими містами Семігалії є колишня столиця Єлгава, а також Бауска. Головною туристичною визначною пам'яткою регіону є Рундальський палац під Баускою.
Щорічно протягом третього тижня липня тут проходить Фестиваль стародавньої музики. Поблизу розташовані ще три замки, побудовані наприкінці 18 в., -Межотне, Кауцмінде й Борнсмінде.
Ще одна визначна пам'ятка — Рундальський палац роботи Растреллі. В Єлгаві, що була столицицею Курляндського герцогства, перебуває Єлгавський палац -теж робота Растреллі й Петровська Академія — рідкий зразок архітектури бароко 18 століття. [1]
