Земляна гадюка Ейн-Геді
| Земляна гадюка Ейн-Геді | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Земляна гадюка Ейн-Геді
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Atractaspis engaddensis (Haas, 1950) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Atractaspis microlepidota engaddensis | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Земляна гадюка Ейн-Геді (Atractaspis engaddensis) — отруйна змія з роду земляна гадюка родини Lamprophiidae. Інші назви «ізраїльська кротова змія», «синайська земляна гадюка». Отримала назву від оази Ейн-Геді у Палестині.
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина сягає 55—70 см. Голова довгу та вузька з великими щитками, що допомагають у ритті ґрунту. Має 2 великих ікла, які здатні складатися. При цьому з пащі стирчить лише 1 ікло. Тулуб стрункий, тонкий. Очі маленькі з округлими зіницями. Забарвлення чорне.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє пустелі, піщані, кам'янисті місцини. Більшу частину проводить під землею, риючи ходи. Ховається у власній норі. Досить стрімка та моторна змія. Активна вночі. Харчується дрібними гризунами та дрібними зміями.
Це яйцекладна змія.
Отруйність[ред. | ред. код]
Отруйна потужна, здатна погіршувати серцеву діяльність, становить загрози для життя людини. Має сарафотоксини та нейротоксини. Дія отрути досить швидка, смертність висока. Обов'язково необхідно застосувати протиотруту.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає в Ізраїлі, Лівані, Йорданії, на південному заході Саудівської Аравії, Синайському півострові (Єгипет).
Джерела[ред. | ред. код]
- Leviton, A.E.; Anderson, S.C.; Adler, K.; Minton, S.A. 1992. Handbook to Middle East Amphibians and Reptiles. SSAR, Oxford, Ohio (Contr. to Herpetol. No. 8), 1-252
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.