Земляна черепаха колюча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Земляна черепаха колюча
Heosemys spinosa Hardwicke.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Черепахові (Testudines)
Підряд: Прихованошийні черепахи (Cryptodira)
Родина: Азійські прісноводні черепахи
Рід: Земляна черепаха
Вид: Земляна черепаха колюча
Біноміальна назва
Gray, 1831
Синоніми
Emys spinosa
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Heosemys spinosa
ITIS logo.jpg ITIS: 551925
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 55547
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Heosemys spinosa

Земляна черепаха колюча (Heosemys spinosa) — вид черепах з роду Земляна черепаха родини Азійські прісноводні черепахи.

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина карапаксу досягає 22—22,5 см. Голова порівняно невелика. Поверхня верхньої щелепи вузька. Панцир кістковий. Крайові щитки панцира видаються вбік гострими шипами, завдяки чому ця черепаха має незвичайну зовнішність. На хребті у неї проходить зубчатий кіль. Карапакс з 3 гребенями. Серединний хребетний гребінь проходить через всі 5 хребетних щитків. Передній край карапаксу сильно зазубрено. Пластрон жорсткий, немає рухомого з'єднання або воно частково рухомо у дорослих самиць. Він складається з 12 щитків. Має по 2—3 фаланги на 2 й 3 пальцях задніх кінцівок. Плавальні перетинки на пальцях не сильно розвинені.

Голова темно—коричнева або сіро—коричнева із жовтуватими плямами. Карапакс матово—коричневого забарвлення, пластрон має жовтий колір, нижня поверхня зубців вкрита гарною мережею темних ліній.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє дрібні і чисті гірські струмки. Часто виходить на сушу, молоді черепахи ведуть більш сухопутний спосіб життя, ніж дорослі. Тримається у вологих болотистих лісах. Зустрічається на висоті до 900 м над рівнем моря. Активна у сутінках або на світанку. Харчується здебільшого рослинною їжею, зокрема зеленю, фруктами, ягодами. Полює також на дрібних безхребетних.

Самиця відкладає 1—3 яєць, іноді у ґрунт, іноді залишає на поверхні. Інкубаційний період триває від 71 до 106 днів. Черепашата народжуються довжиною 55 мм і вагою 34 г.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає від провінції Тенассерім на крайньому півдні М'янми через південний Таїланд й весь півострів Малакка до островів Суматра, Калімантан, низку поруч розташованих островів Індонезії до Філіппін.

Утримування[ред.ред. код]

Потрібен низький рівень освітлення. Ґрунт краще використовувати: торф, сфагнум, субстрат з опалого листа. Необхідний водойма глибиною 3—10 см — в залежності від розміру черепахи. Утримування черепах поодинці при температурі води вдень і вночі 23—27 °C, температури повітря на 26—30 °C. Годування повинно відбуватися 1 раз на день, генеральне прибирання тераріуму — 1 раз на місяць.

Потрібно регулярно кропити усе водою з пульверизатора для підтримки високої вологості. Бажано посадити рослини у тераріум. Черепаха може тижнями відмовлятися від їжі, що не приносить їм шкоди. У тераріумі вона малорухлива й може годинами сидіти на одному місці, при цьому не спати, а уважно спостерігати.

Ця черепаха чутлива до захворювань травного тракту, різним гельмінтами.

Джерела[ред.ред. код]

  • Grossmann,W. & Tillack,F. 2001. Bemerkungen zur Herpetofauna des Khao Lak, Phang Nga, thailändische Halbinsel. Teil II: Reptilia: Serpentes; Testudines; Diskussion. Sauria 23 (1): 25-40
  • Van Rooijen, Johan, Chan Kin Onn, L. Lee Grismer & Norhayati Ahmad 2011. Estimating the herpetofaunal species richness of Pangkor Island, Peninsular Malaysia. Bonn zoological Bulletin 60 (1): 3-8