Середина-Буда (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Середина-Буда

Південно-Західна залізниця
Конотопська дирекція
м. Середина-Буда

Вокзал станції Середина-Буда
Вокзал станції Середина-Буда
Вокзал станції Середина-Буда
52°11′01″ пн. ш. 34°01′20″ сх. д. / 52.18361° пн. ш. 34.02222° сх. д. / 52.18361; 34.02222Координати: 52°11′01″ пн. ш. 34°01′20″ сх. д. / 52.18361° пн. ш. 34.02222° сх. д. / 52.18361; 34.02222
Рік відкриття 1895 (129 років)
Тип проміжна
Відстань до Києва, км 353
Відстань до Харкова, км 458
Код станції 328808 ?
Код «Експрес-3» 2200810 ?
Послуги пасажирські, вантажні перевезення
Супутні послуги Залізнична станція Квиткова каса Таксофон Довідкове бюро Таксі Автобус
Мапа
Середина-Буда. Карта розташування: Сумська область
Середина-Буда
Середина-Буда
Середина-Буда на Вікісховищі

Середина-Буда (до 2023 року — Зернове) — проміжна станція 4-го класу Конотопської дирекції Південно-Західної залізниці. Розташована в однойменному місті Шосткинського району Сумської області, на Сіверщині поблизу державного кордону України з Росією.

Історія[ред. | ред. код]

У 1895 році через Середину-Буду було прокладено вузькоколійну залізницю загального користування Ворожба — Середина-Буда. Раніше вона належала Московсько-Києво-Воронезькій залізниці. На початку XX століття через місто побудована залізниця, що сполучила Навлю з Конотопом на залізниці Москва — Київ, будівництво якої тривало з 1905 по 1907 роки. Станція отримала назву Зернове від села неподалік.

Після розпаду Радянського Союзу станція і село, від якого вона отримала назву, опинилися в різних державах. Станція в Україні, а село — в Росії.

У 1992 році станцію передано з підпорядкування Брянського відділення Московської залізниці до Конотопського відділення Південно-Західної залізниці[1].

У березні 2003 року припинений рух міжнародних приміських поїздів на дільниці Суземка — Зернове[2].

Станція розташована за 2 кілометри від російсько-українського кордону, до 2022 року станція була міждержавним стиковим пунктом.

У липні 2022 року, щоб унеможливити рух поїздів з боку Росії, начальниця станції Лариса Євгеніївна Аліпченкова спільно з працівниками дистанції колії та місцевими вантажовідправниками розібрали 25 м колії в напрямку державного кордону, було організовано схід двох вагонів по обох коліях у місці з демонтованою колією, щоб остаточно заблокувати рух поїздів. Ці вагони були залишені на місці сходу з додатково привареними до колій гальмовими башмаками.

У грудні 2023 року станція отримала сучасну назву за назвою міста, в якому розташована.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Міжнародне сполучення:
До 18 березня 2020 року прикордонно-митний контроль суміщувався з тарифною зупинкою нічного швидкого поїзда № 62/61 сполученням Херсон, Миколаїв — Москва. Решта поїздів з Києва, Львова, Одеси та Кишинева мали лише технічну зупинку для прикордонно-митних процедур (наразі рух поїздів у міжнародному сполученні скасований остаточно).

Внутрішньодержавне сполучення:

Пасажирське сполучення здійснювалося по станції:

Станом на грудень 2022 року пасажирське сполучення не здійснюється.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бобылев А. Н. Как добрые соседи (рос.)
  2. Расписания. Все электрички России. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
  3. Розклад руху поїздів по станції Зернове. poizdato.net.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]