Зернові культури
Зернові́ культу́ри — група рослин, оброблюваних для отримання зерна, яке є продуктом харчування людини та використовується для виробництва корму для тварин. Зернові культури, найважливіша група вирощуваних рослин, що дають зерно, основний продукт харчування людини, сировину для багатьох галузей промисловості та корми для сільськогосподарських тварин.
Зміст |
Класифікація [ред.]
Зернові культури діляться на дві основні категорії:
- Хлібні зернові культури (у тому числі круп'яні). Більшість хлібних зернових культур (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис, кукурудза, сорго, просо, чумиза, могар, пайза, дагусса тощо) належить до ботанічної родини злаків (Poaceae). Гречка — до родини гречаних (Polyponaceae). Борошнистий амарант Chenopodium quinoa — до родини амарантових.
- Зернобобові культури (боби) — горох, квасоля, чечевиця, соєві боби та інші.
За типом розвитку і тривалості вегетації хлібні зернові культури діляться на озимі культури та ярові культури.
Збіжжя [ред.]
Зерно хлібних зернових містить багато вуглеводів (60-80% у перерахунку на суху речовину), білків (7-20% на суху речовину),ферменти, вітаміни комплексу В (B1, B2, B6), PP і провітамін А, чим і визначається їхня висока поживність для людини і цінність для кормового використання.
Хлібні зернові культури вирощують на всіх континентах нашої планети. Північні і південні кордони їх ареалу збігаються з межами землеробства. Серед хлібних зернових культур найпоширеніші пшениця Triticum, рис Oryza (особливо в країнах Азії), кукурудза Zea (найбільші площі в Північній Америці), жито Secale cereale (головним чином у Європі), овес Avena (у Північній Америці та Європі), ячмінь Hordeum vulgare (у Європі, Азії, Північній Америці), просо Panicum і сорго Sorghum (в Азії, Африці). Решта культури менш поширені: чумиза Setaria italica, пайза загалом у Китаї, африканське просо, тефф Eragrostis tef у Ефіопії, дагусса в Індії, борошнистий амарант в Перу. У 1970 році світова посівна площа хлібних зернових культур становила 694 млн. га, у тому числі:
- пшениці 209,8 млн. га,
- рису 134,6 млн. га,
- кукурудзи більш 107,3 млн. га
Світовий валовий збір зерна склав 1196 млн. тон. Урожайність хлібних зернових культур сильно коливається (в цнт/га). Наприклад, урожай рису в Індії 17-20, Японії більше 50, Іспанії 58-62; пшениці в Індії 11-12, НДР 35-37, США 20-21. У СРСР в 1971 році хлібними зерновими культурами було зайнято 110,8 млн. га, у тому числі пшеницею 64, житом 9,5, вівсом 9,6, ячменем 21,6, рисом 0,4, кукурудзою 3,3, просом 2,4 млн. га. Валовий збір зерна склав 172,66 млн. тон, середній урожай 15,6 цнт/га (в Молдові 29,3, Литві 24,5, в Україні 23,4 цнт/га).
Зернобобові [ред.]
Бобові зернові — горох Pisum, квасоля Phaseolus, соя Glycine max, віка Vicia, сочевиця Lens, боби Vigna та інші, також дуже поширена група культурних рослин, що відносяться до родини бобових (Fabaceae або Leguminosae). Дають зерно, багате білком (у середньому 20-40% на суху речовину, люпин Lupinus до 61%). У зерні деяких бобових зернових культур багато жиру, наприклад в сої до 27%, арахісі Arachis до 52% на суху речовину.
Средній хімічний склад основних видів зерна (г/100 г зерна) [ред.]
| Вид зерна | Вода | Білок | Жири | Вуглеводи | Харчові волокна | Зола |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Пшениця тверда (дурум) | 14,0 | 13,0 | 2,5 | 57,5 | 11,3 | 1,7 |
| Пшениця м'яка | 14,0 | 11,8 | 2,2 | 59,5 | 10,8 | 1,7 |
| Жито | 14,0 | 9,9 | 2,2 | 55,8 | 16,4 | 1,7 |
| Ячмінь | 14,0 | 10,3 | 2,4 | 56,4 | 14,5 | 2,4 |
| Овес | 13,5 | 10,0 | 6,2 | 55,1 | 12,0 | 3,2 |
| Кукурудза | 14,0 | 10,3 | 4,9 | 60,0 | 9,6 | 1,2 |
| Просо | 13,5 | 11,2 | 3,9 | 54,6 | 13,9 | 2,9 |
| Рис | 14,0 | 7,5 | 2,6 | 62,3 | 9,7 | 3,9 |
| Гречка | 14,0 | 10,8 | 3,2 | 56,0 | 14,0 | 2,0 |
| Сорго | 13,0 | 9-14 | 2,5-3,5 | 69,5 | 2-3 | 2-2,5 |
| Горох | 14,0 | 20,5 | 2,0 | 49,5 | 11,2 | 2,8 |
| Соя | 12,0 | 34,9 | 17,3 | 17,3 | 13,5 | 5,0 |
| Соняшник | 8,0 | 20,7 | 52,9 | 10,5 | 5,0 | 2,9 |
| Рапс | 8,1 | 30,8 | 43,6 | 7,2 | 5,8 | 4,5 |
| Квасоля | 14,0 | 21,0 | 2,0 | 47,0 | 12,4 | 3,6 |
| Чечевиця | 14,0 | 24,0 | 1,5 | 46,3 | 11,5 | 2,7 |
Найбільші виробники зернових культур [ред.]
| Ранг | Країна | Кількість (в тонах) |
Ранг | Країна | Кількість (в тонах) |
|
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  КНР |
483.679.700 | 13 |  Пакистан |
38.373.500 | |
| 2 |  США |
419.810.449 | 14 |  Таїланд |
36.280.383 | |
| 3 |  Індія |
246.774.000 | 15 |  Австралія |
34.942.459 | |
| 4 |  Росія |
95.079.470 | 16 |  Туреччина |
33.569.627 | |
| 5 |  Індонезія |
82.028.630 | 17 |  М'янма |
31.950.000 | |
| 6 |  Бразилія |
71.288.144 | 18 |  Мексика |
31.675.966 | |
| 7 |  Франція |
70.040.000 | 19 |  Нігерія |
30.209.000 | |
| 8 |  Німеччина |
49.748.185 | 20 |  Польща |
29.826.471 | |
| 9 |  Канада |
49.059.300 | ... | |||
| 10 |  Бангладеш |
46.812.170 | 50 |  Австрія |
5.141.838 | |
| 11 |  Україна |
45.406.000 | 102 |  Швейцарія |
1.006.326 | |
| 12 |  В'єтнам |
43.278.900 | Всього у світі | 2.489.301.668 |
У студії «Час Тайм» «Голосу Америки» президент Української зернової асоціації Володимир Клименко заявляв, що у 2011 році Україна зібрала 56 млн тон зернових, з яких відправили на експорт 22 млн тон зерна.[2]
Примітки [ред.]
- ↑ [1], статистика FAO
- ↑ Голос Америки Українці можуть заробити на американській біді (24 лип. 2012)
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- (рос.) Подгорный П. И., Растениеводство, 2 изд., М., 1963.
- (рос.) Жуковский П. М., Культурные растения и их сородичи, 2 изд., Л., 1964.
- (рос.) Растениеводство, [под ред. В. Н. Степанова], 2 изд., М., 1965.
- (рос.) Пути повышения урожайности зерновых колосовых культур, М., 1966.
- (рос.) Сельское хозяйство СССР, М., 1967.
