Успенський монастир (Зимне)
| Зимненський Свято-Успенський Святогорський ставропігійний монастир | |
|---|---|
 |
|
| Статус: | діючий |
| Країна: |  Україна |
| Місце розташування: | Зимне, Володимир-Волинський район |
| Конфесія: | УПЦ МП |
| Єпархія: | Володимир-Волинська |
| Тип монастиря: | оборонний |
| Засновник: | Князь Володимир |
| Заснування: | 1001 |
| Реліквії: | Чудотворна Зимненська ікона Божої матері |
Жіночий монастир розташований у с. Зимне (Володимир-Волинський район, Волинська область).
Належить до найдавніших в Україні. Київський великий князь Володимир заложив єпархію у місті Володимирі, названому на його честь. Як припускають, великий князь заклав монастир у 992-993 рр. у с. Зимне, яке тоді було передмістям м. Володимира.
Перші достовірні відомості про існування обителі подає запис у «Патерику Києво-Печерському» щодо обставин смерті 1062 року ігумена Києво-Печерського монастиря преподобного Варлама (той помер у Зимненському монастирі, повертаючись із Константинополя до Києва).
Монастир прославився чудесами від чудотворного образу і святим життям Зимненських ченців.
В Зимненському монастирі проживали перші волинські святі – Стефан (1091-1094) і Амфілохий (1105-1121), що були тут єпископами. Побував в Зимненському монастирі і преп. Нестор-літописець, тоді постриженик єпископа Стефана, який 1097 року був у Володимирі “смотренія раді училищ і постановленія учителя”.
Свого часу тут був ігуменом Ніфонт, з часом єпископ Новгородський, продовжувач літопису преп. Нестора від 1116 до 1157 рр.
У монастирі поховані два православні єпископи Володимирські: Іосаф і Василій (за часів володіння Данила Романовича, 1222-1266).
У середині ХV ст. князь Олександр Чорторийський збудував на місці печерної та дерев'яної обителі мурований монастир-фортецю.
Архітектурний комплекс укріпленого монастиря складається з оборонних мурів з наріжними вежами, що утворюють захищене від зовнішніх нападів подвір’я. В центрі лінії північної стіни – монументальна споруда Успенської церкви, яка мала оборонний ярус над склепіннями і була накрита двосхилим шпичастим дахом з двома готичними фронтонами. На захід від церкви до північної спіни притулилася монастирська трапезна з маленькою церквою-каплицею. У центрі подвір’я, ймовірно, існувала триярусна дзвіниця, її фундаменти були знайдені під час археологічних розвідок. Існувала продумана система захисту споруд від негативного впливу підземних вод: дренажі, водоскиди, навіть фундаменти трапезної були побудовані у формі луків, аби не затримувати вільний вихід підземної води до заплави річки Луга.
[ред.] Посилання
- Сайт Володимир-Волинської єпархії УПЦ
- Замки та храми України
- Фото з ЖЖ
- Сайт П.Власенка
- Олена Чекан. Доба нової руїни // Український тиждень, №31 (144), 30.07.2010
|
||||||||
