Зимогір'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зимогір'я
Zimogirrya gerb.png
Герб Зимогір'я
Зимогір'я
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Луганська область
Район/міськрада Слов'яносербський
Рада Зимогір'ївська міська рада
Код КОАТУУ 4424510300
Засноване 1645
Статус міста з 1961 року
Населення 10148 (01.01.2011)[1]
Площа 8,56 км²
Поштові індекси 93742
Телефонний код +380-6473
Координати 48°35′28″ пн. ш. 38°55′11″ сх. д. / 48.59111° пн. ш. 38.91972° сх. д. / 48.59111; 38.91972Координати: 48°35′28″ пн. ш. 38°55′11″ сх. д. / 48.59111° пн. ш. 38.91972° сх. д. / 48.59111; 38.91972
Водойма р. Лугань
Відстань
Найближча залізнична станція Зимогір'я
До районного центру
 - залізницею  км
 - автошляхами 42 км
Міська влада
Адреса 93740, м. Зимогір'я, вул. Свободи, 3

Зимогі́р'я — місто районного значення у Слов'яносербському районі Луганської області.

Відстань до Слов'яносербська залізницею 36 км, шосейними шляхами — 42 км.

Видобування кам'ного вугілля (шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля». Збагачувальна фабрика, цегляний завод, залізнична станція.

Історія[ред.ред. код]

Село Черкаський Брід — 1645 р., селище Черкаське — 1764 р., смт Черкаське — 1938 р., с-ще Зимогір'я — 1956 р.

За даними на 1859 рік у казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 1892 особи (926 чоловіків та 966 жінок), налічувалось 226 дворових господарств, існувала православна церква[2].

Станом на 1886 рік у селі, центрі Черкаської волості, мешкало 1755 осіб, налічувалось 295 дворів, існували православна церква та 2 лавки[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2823 осіб (1433 чоловічої статі та 1390 — жіночої), з яких 2785 — православної віри[4].

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення міста становило 11 212 осіб, з них 59,62% зазначили рідною українську мову, 39,43% — російську, а 0,95% — іншу[5].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2244) (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-63)
  5. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.