Книш Зиновій Михайлович
| Книш Зиновій Михайлович | |
| Народився | 16 червня 1906 Коломия, Австро-Угорщина |
|---|---|
| Помер | 14 листопада 1999 Торонто, Канада |
| Національність | українець |
| Псевдонім | Богдан Михайлюк |
| Діяльність | підпільник, історик, журналіст |
| Alma mater | Львівський університет |
| Партія | ОУН |
Зино́вій Миха́йлович Книш (* 16 червня 1906, Коломия — † 14 листопада 1999, Торонто, Канада) — український політичний діяч, журналіст, історик, перекладач з есперанто[1]. Псевдонім — Богдан Михайлюк.
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився в Коломиї в родині вчителів. Здобув освіту в початковій народній школі імені Тараса Шевченка та українській гімназії в Коломиї. Успішно завершив студії в Львівському університеті і 1929 року здобув ступінь магістра, а 1930 року — доктора права та політичних наук.
Брав активну участь в українському суспільному житті. Від 1924 року — член Окружної команди Української військової організації (УВО) у Коломиї, згодом — член Бойової референтури (псевдоніми Ренс, Голіят, Ю. Мохнацький).
1929 року був заарештований польською поліцією і три місяці провів у в'язниці. 1930 року призначений бойовим референтом Крайової Команди УВО. Брав участь у роботі першої конференції ОУН на західноукраїнських землях 24 — 25 лютого 1930 року, де була створена Крайова Екзекутива ОУН, у червні 1930 року в Празі — в роботі конференції Проводу українських націоналістів (ПУН) з представниками Крайової Екзекутиви ОУН і Крайової Команди УВО, на якій обговорювалося розмежування завдань ОУН і УВО.
У листопаді 1931 року вдруге був заарештований і засуджений до 8 років тюрми за приналежність до УВО.
У червні 1936 року звільнений по амністії. Працював секретарем дирекції «Центросоюзу» у Львові. В липні 1939 року знову заарештований. Вийшов на свободу після окупації Польщі у вересні 1939 року.
Після розколу ОУН став на боці Андрія Мельника. Від 1940 року — член Проводу і секретаріату ПУН (Краків), брав безпосередню участь в організації Похідних груп ОУН. В 1940—1941 роках — начальник канцелярії Українського центрального комітету (УЦК). В 1941—1942 роках — секретар дирекції «Народної торгівлі» (Львів), посадник повітів у Калуші (1942), Золочеві (1943—1944).
Від травня 1944 року — в Австрії, від 1946 року — у Франції. Був провідником ОУН у Західній Європі, секретарем світського відділу греко-католицької місії для українців Західної Європи і створеної при ній Суспільної служби.
Від 1949 року — у Канаді. Обіймав посади першого заступника Голови ПУН і генерального судді ОУН.
[ред.] Твори
- Сьогодні й завтра. Думки націоналіста. — Вінніпег, 1950.
- Історія української політичної думки до кінця XVIIІ століття. — Париж — Вінніпег, 1952.
- Дрижить підземний гук. Спогади з 1930 і 1931 рр. у Галичині. — Вінніпег, 1953.
- На порозі невідомого. Спогади. — Париж, 1955.
- За чужу справу. — Торонто, 1961.
- Так перо пише… Вибрані статті. — Торонто, 1965.
- Власним руслом. Українська Військова Організація від осени 1922 до літа 1924 року. — Торонто, 1966.
- Далекий приціл: Українська військова організація в 1927—1929 роках. — Торонто, 1967.
- На повні вітрила. Українська військова організація в 1924—1926 рр. — Торонто, 1970.
- При джерелах українського організованого націоналізму. — Торонто, 1970.
- ЗУНРО: Західно-Українська національно-революційна організація. Історично-політичний аналіз. — Торонто, 1974.
- Розбрат. Спогади й матеріали до розколу ОУН у 1940—1941 рр. — Торонто, б.р.в.
- Б'є дванадцята. Спогади й матеріали до діяння ОУН напередодні німецько-московської війни 1941 р. — Торонто, б.р.в.
- У сутінках зради. — Торонто, 1975.
- На життя і смерть… Сторінки з історії Української Військової Організації. — Торонто, 1980.
- Смерть Станіслава Собінського. На тлі шкільного народовбивства в Західній Україні. — Торонто, 1982.
- З таємних документів польської окупації Західної України: Збірник документів (Вступна стаття, переклад і пояснення Зиновія Книша). — Торонто, 1983.
- Варшавський процес ОУН на підложжі польсько-українських відносин тієї доби: В 2 томах. — Торонто, 1986.
- ОУН: минуле й сучасне. — К., 1993.
[ред.] Література
- Ковальчук О. О., Черченко Ю. А. Книш Зиновій Михайлович // Енциклопедія історії України. — Т. 4. — К.: Наукова думка, 2007. — С. 364—365.
- Коломия й Коломийщина. Зб. споминів і статей про недавнє минуле. — Філадельфія, 1988. — С. 6, 145, 183, 194, 393, 477, 824, 883, 887, 889.
- Михайло Марунчак. Біографічний довідник до історії українців Канади. — Вінніпег, 1986. — С. 304-305.
- Михальчук Василь. Зиновій Книш. Спроба змалювання громадської сильветки. До 85-ліття ювілею // Самостійна Україна. — 1991. — № 3 — С. 34-44.
- Степан Мудрик-Мечник. Ненавистю і видумками історії не зфальшувати // Визвольний шлях. — 1993. — № 4. — С. 483-491.
- У 90-ліття Зиновія Книша // Українське слово. — 1996. — 8 серпня.
- Дорожинський Павло. У 90-ліття Зиновія Книша // Самостійна Україна. — 1996. — Ч. 3. — С. 3-8.
- Некролог // Самостійна Україна. — 2000. — Квітень — червень — Ч. 2/476. — С. 65.
[ред.] Примітки