Зиґмунд Герберштайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портрет Зігмунда Герберштайна в російському одязі, що був подарований йому великим князем московським Василієм ІІІ у 1517 році., гравюра А.Хіршфогеля (1547)

Зи́ґмунд Ге́рберштайн, українською зустрічаються також форми написання імені — Зігмунд, Си(г/ґ)измунд, Сі(г/ґ)ізмунд, прізвища — Герберштейн (нім. Siegmund Freiherr von Herberstein, *23 серпня 1486 — †28 березня 1566) — німецький (також вважається австрійським і за місцем народження — словенським) дипломат і мандрівник, барон.

Зміст

Життєпис [ред.]

Зігмунд Герберштайн народився у 1486 році у Віпаві (словен. Vipava, нім. Wippach) на території сучасної Словенії.

У 1499 році вступив Віденського університету, а в 1506 році розпочав офіцерську кар'єру, брав участь у декількох воєнних кампаніях. У 1508 році його було висвячено на лицаря імператором Максиміліаном I, а в 1532 році — даровано титул барона.

Починаючи з 1515 року Зігмунд Герберштайн веде дипломатичну діяльність. За її 38 років, до 1553 року, Герберштайн узяв участь у 69 посольствах в різних країнах Європи, а також у Османській імперії. Габсбурги щедро винагороджували його за вірнопадданність як титулами, так і землями.

Двічі (1517 і 1526 роки) Герберштайн відвідав Московію як посол «Священної Римської імперії германської нації» з метою залучити великого князя московського Василія III Івановича до спільної боротьби проти Туреччини. Бував З.Герберштайн і в Україні.

«Записки про московітські справи» [ред.]

Мапа Московії Герберштайна

1549 року Зігмунд Герберштайн видав у Відні латиною «Записки про московітські справи», які були кількаразово перевидані різними мовами. У них Герберштайн подає багато історичних, географічних та економічних відомостей про Московію, Україну, Литву й Польщу.

Ці «Записки…» стали першим докладним описом географії України (деяких її міст, шляхів, річок); на картах є схематичне зображення її території. Місто Черкаси Герберштайн називає центром козаків, а всіх українців — черкасами. Про Київ він пише як про старовинну столицю Русі, де збереглося багато руїн церков і монастирів, згадує про Київські печери з їх гробницями й мощами святих угодників Божих.

Видання «Записок...»

— Rerum Moscoviticarum Commentarii. Wien, 1549
— Записки о Московии. М., 1988 (російський переклад-інтерпретація), електорнна версія

Джерело [ред.]

Література і посилання [ред.]