Злочини в Дістомо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Меморіал жертвам злочинів у Дістомо

Злочини в Дістомо (грец. Η σφαγή τού Διστόμου) — нацистський військовий злочин, скоєний 1944 року членами Ваффен-СС в місті Дістомо, під час окупації Греції країнами Осі під час Другої світової війни.

Історія[ред.ред. код]

10 червня 1944 року, впродовж більше двох годин, війська 4-тої поліційної гренадерської дивізії СС під командуванням СС-гауптштурмфюрер Фріца Лаутенбаха ходили по домівках Дістомо, вбивали цивільних осіб, підпалювали будинки, як повідомляється, в помсту за партизанську атаку. Усього за цей день вбито 218 осіб, в тому числі 53 дитини[1]. Згідно зі свідченнями тих, хто вижив, есесівці «заколювали багнетами немовлят у колисці, розпорювали животи вагітним жінкам і обезголовили сільського священика»[2].

Після вбивств, агенти Таємної польової поліції, військової поліції Третього Рейху, повідомили владі, що, на відміну від офіційної доповіді Лаутенбаха, німецькі війська потрапили під атаку в кількох милях від Дістомо і не були обстріляні «з мінометів, кулеметів і гвинтівок жителями Дістомо». Розслідування було проведено. Фріц Лаутенбах зізнався, що він вийшов перейшов рамки уставу. Попри це суд виніс рішення на його користь, постановивши, що він був мотивований, а не вчинив убивства з необережності або незнання, але з почуття відповідальності перед своїми військовиками[3].

Вимоги компенсацій[ред.ред. код]

В 1960-ті роки уряд Західної Німеччини заплатив Греції 115 мільйонів марок в порядку реституції[4]. Однак ця цифра не може бути в порівнянні із 50 млрд євро (сьогодніші цифри), які за Паризьким договором Німеччина зобов'язана виплатити Греції. Пізніше Угода щодо зовнішніх боргів Німеччини, укладена 1953 року в Лондоні, надала право Німеччині можливість відкласти виплати до возз'єднання Німеччини.

Оскільки питання про виплату репарацій і реституцій між Грецією і Німеччиною досі залишається невирішеним, потерпілі і родичів загиблих пред'явили вимоги індивідуальних компенсацій і подавали відповідні судові позови в суди Німеччини та Європейський суд з прав людини, який мав би зобов'язати Німеччину виплатити репарації в декілька мільярдів доларів. Однак вимоги були відхилені як в Європейському суді з прав людини, так і німецькими судами нижчої інстанції, а в червні 2003 року відхилені Верховнии судом Німеччини[2][5]. Конституційний суд Німеччини виніс рішення в березні 2006 року про те, що Німеччина не зобовязана виплачувати компенсації особам як відшкодування збитку за військові злочини[4].

У листопаді 2008 року суд у Флоренції постановив, що сім'ї 218 загиблих чоловіків і жінок, повинна бути присуджена вілла в Менаджо, недалеко від озера Комо, яка є власністю німецької некомерційної організації, в порядку реституції. Німеччина оскаржила таке рішення Італійської сторони[6].

5 січня 2011 року родини загиблих та ті, хто вижив після різні 1944 року, провели масовий мітинг біля будівлі Грецького парламенту та німечького посольства в Афінах[7] із вимогою висунути нові вимоги репарацій до Німеччини. 15 січня прем'єр-міністр Греції Йоргос Папандреу заявив, що грецький уряд подасть новий позов до Міжнародного суду, таким чином Греція приєднається до аналогічних судових вимог, висунутих італійськими позивачами проти Німеччини[1].

Тема німецьких репарацій набула актуальності для багатьох греків після того, як країна опинилася під вогнем критики Німеччини, яка виступила основним кредитором під час боргової кризи, за марнотратний державний бюджет і недоліки державного управління. Тоді віце-прем'єр-міністр Теодорос Пангалос 2010 року нагадав Берліну про невиплачені мільйони євро репарацій, в тому числі і жертвам різні в Дістомо, а також викрадений золотий запас із Банка Греції[8].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Дистомо: ничто не забыто, ana-mpa, 15-01-2011
  2. а б «Greeks lose Nazi massacre claim.» 26 June 2003 BBC.
  3. Mark Mazower, Inside Hitler's Greece (Yale University Press, New Haven and London, 1993), at pages 212 to 214
  4. а б Eleni Chrepa; Maria Petrakis (2011-01-12). «Greece to Join Hague German War Reparations Case». Bloomberg. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2011-01-13. 
  5. «German Supreme Court: Distomo Massacre Case, BGH — III ZR 245/98 (June 26, 2003).» International Law In Brief, American Society of International Law. 25 July 2003.
  6. «Greece to join Distomo trial». Kathimerini. 2011-01-12. Процитовано 13 January 2011. 
  7. Греки требуют у Германии выплаты репараций, ana-mpa, 5-01-2011
  8. Greece angers Germany in gold row, BBC, 25-02-2010: «They [the Nazis] took away the Greek gold that was in the Bank of Greece, they took away the Greek money and they never gave it back»

Посилання[ред.ред. код]