Злоякісна пухлина

Злоякісна пухлина
Корональне КТ-сканування, на якому показано рак правої плевральної мембрани, зовнішня поверхня легенів і внутрішня поверхні грудної стінки, злоякісна мезотеліома. Легенда: → пухлина ←, * плевра, 1 і 3 - легені, 2 хребет 4 ребра, 5 аорта, 6 селезінка, 7 і 8 нирки, 9 печінка.
МКХ-10	00
МКХ-9	140 —239
DiseasesDB	28843
MedlinePlus	001289
MeSH	D009369

Злоя́кісна пухли́на — патологічний процес, зумовлений неконтрольованим розмноженням клітин, інвазією та, іноді, метастазуванням. В залежності від типу тканини, клітини якої перетворились на злоякісні, розрізняють рак, саркому, лімфому та інші види злоякісних пухлин.

Характеристика

Загальною характеристикою злоякісних пухлин є їх виражені тканинні аплазія, атипізм (тобто втрата клітинами здатності до диференціювання із порушенням структури тканини, з якої розвивається пухлина), агресивне зростання з ураженням, як самого органу, так і інших прилеглих органів, схильність до метастазування, тобто до поширення клітин пухлини із током лімфи або крові по всьому організму з утворенням нових осередків пухлинного росту в багатьох органах, віддалених від первинного осередка. За темпами зростання більшість злоякісних пухлин перевершують доброякісні і, як правило, можуть досягати значних розмірів у короткі терміни. Розрізняють також вид місцедеструктуриючих злоякісних пухлин, що ростуть з утворенням інфільтрату в товщі тканини, призводячи до її руйнування, але, як правило, не метастазують. До таких форм відносять, наприклад, базаліому шкіри.

Історія

Вперше злоякісні пухлини були описані в єгипетському папірусі приблизно в 1600 до н. е. У папірусі розповідається про кілька форм раку молочної залози і повідомляється, що від цієї хвороби немає лікування. Назва «рак» походить від введеного Гіппократом (460—370 до н. е.) терміну «карцинома» на позначення злоякісної пухлини з перифокальним запаленням. Її форма нагадує зовні краба. Гіппократ описав кілька видів раку, а також запропонував термін oncos. Римський лікар Авл Корнелій Цельс (лат. Aulus Cornelius Celsius) в першому столітті до н. е. запропонував на ранній стадії лікувати рак видаленням пухлини, а на пізніх — не лікувати взагалі. Він переклав грецьке слово carcinos на латину: лат. cancer — рак. Також античний медик Клавдій Гален використовував слово oncos для опису всіх пухлин, що і дало сучасний корінь слову онкологія.

В Україні ще 1920 року були засновані Харківський науково-дослідний інститут медичної радіології та Київський рентгено-радіологічний та онкологічний науково-дослідний інститут. Останній опрацював багато питань рентґенології і радіобіології, методики діагностики та комплексного лікування злоякісних пухлин.

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку, встановлений «Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями». Також 15 лютого оголошено Всесвітним днем онкохворої дитини.

Захворюваність

Захворюваність на злоякісні пухлини безперервно зростає. Щорічно у світі реєструється близько 6 мільйонів нових випадків захворювання злоякісними пухлинами. Найбільш висока захворюваність серед чоловіків відзначена у Франції (361 чоловік на 100 000 населення), серед жінок у Бразилії (відповідно 283,4 — на 100 000). Частково це пояснюється старінням населення.

Більшість ракових пухлин розвивається у осіб старше 50 років, а кожен другий онкологічно хворий старше 60 років. Найбільш часто уражаються передміхурова залоза та легені у чоловіків і молочна залоза у жінок. Смертність від онкологічних захворювань у світі займає друге місце після захворювань серцево-судинної системи. Навіть в економічно благополучних європейських країнах щорічно від онкозахворювань помирають 837 тис. осіб і реєструється близько 4 млн. нових випадків захворювання.

За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 2020 року онкопатології вийдуть на перше місце, а за даними Американської асоціації госпіталів — це станеться вже за 5 років.

Ситуація в Україні

Нині кожний 270 українець має діагноз злоякісного новоутворення, кожний 50-тий українець хворів чи хворіє певним онкологічним захворюванням. За останні 10 років кількість хворих збільшилася на 25% і продовжує зростати на 2,6-3% на рік, ця тенденція також супроводжується «молодінням» злоякісних новоутворень. Щороку в Україні виявляється більше 160 тис. нових випадків злоякісних новоутворень, майже 100 тис. жителів вмирають від них, причому 35% померлих — особи працездатного віку. Кожну годину реєструється більше 20 нових випадків захворювання, а 10 мешканців України помирають від злоякісних пухлин.

За дослідженнями та розрахунками фахівців, до 2020 року кількість уперше захворілих на злоякісне новоутворення в Україні перевищить 200 тис. на рік. На 2004 рік рівень онкозахворюваності в цілому по Україні становив 325 на 100 тис. населення, у м. Севастополі, Кіровоградській, Полтавській, Одеській та Запорізькій областях цей показник сягнув 365—475 на 100 тис. населення. Що стосується показників смертності від онкологічних захворювань, то кожен другий-третій онкохворий в Україні вмирає в перший рік хвороби, що в 2-10 разів перевищує аналогічний показник в розвинених країнах. У той же час, близько 5% людей з встановленим діагнозом зллоякісної пухлини відмовляються від лікування через брак коштів.

Етіологія та патогенез

Сучасній медицині відома велика кількість факторів, здатних запустити механізми канцерогенезу. Речовини або фактори навколишнього середовища, що володіють такою властивістю, називають канцерогенами.

• Хімічні канцерогени — до них відносять різні групи поліциклічних та гетероциклічних ароматичних вуглеводнів, ароматичні аміни, нітрозосполуки, афлатоксини, а також вінілхлорид, метали, пластмаси та ін. Їх загальною характеристикою є здатність вступати в реакцію з ДНК клітин, тим самим викликаючи їх злоякісне переродження.
• Канцерогени фізичної природи — це різні види іонізуючого випромінювання (α-, β-, γ-випромінювання, рентгенівські промені).
• Біологічні фактори канцерогенезу — це різні типи вірусів (герпесоподобний вірус Епштейна-Барр (лімфома Беркітта), вірус папіломи людини (рак шийки матки), віруси гепатитів B і C (печінки), які несуть у своїй структурі специфічні онкогени, що сприяють модифікації генетичного матеріалу клітини з їх подальшою малігнізацією.
• Гормональні фактори — деякі типи гормонів людини (наприклад, статеві гормони) можуть викликати злоякісне переродження тканин, чутливих до дії цих гормонів (рак молочної залози, рак яєчка, рак передміхурової залози).
• Генетичні фактори — одним зі станів, які можуть справокувати розвиток захворювання, є Стравохід Баррета.

В цілому впливаючи на клітину, канцерогени викликають певні порушення її структури і функції (особливо ДНК), що називається ініціацією. Пошкоджена клітина таким чином набуває виражений потенціал до малігнізації. Повторний вплив канцерогена (того ж, що викликав ініціацію, або будь-якого іншого) призводить до незворотних порушень механізмів, які контролюють розподіл, ріст і диференціювання клітин, в результаті яких клітина набуває ряд здібностей, не властивих нормальним клітинам організму — промоція.

Зокрема, пухлинні клітини набувають здатності до безконтрольного поділу, втрачають тканиноспецифічну структуру та функціональну активність, змінюють свій антигенний склад та ін. Зростання пухлини (пухлинна прогресія) характеризується поступовим зниженням диференціювання і збільшенням здатності до безконтрольного поділу, а також зміною взаємозв'язку «пухлинна клітина — організм», що призводить до утворення метастаз. Метастазування відбувається переважно лімфогенним шляхом (тобто із током лімфи) в регіонарні лімфовузли, або ж гематогенний шляхом (з током крові) з утворенням метастазів у різних органах (легені, печінка, кістки і т. д.).

Класифікація за системою TNM

Дана класифікація використовує числове позначення різних категорій на позначення поширення пухлини, а також наявності або відсутності локальних та віддалених метастаз.

T — tumor

Від латинського слова лат. tumor — пухлина. Описує та класифікує основний осередок пухлини.

• T_is або T₀ — так звана пухлина «in situ» — тобто пухлина в межах однієї тканини.
• T_1-4 — позначає різну ступінь розвитку осередка. Для кожного з органів існує окрема розшифровка кожного з індексів.
• T_x — практично не використовується. Виставляється тільки на час, коли виявлені метастази, але не виявлено основне вогнище.

N — nodulus

Від латинського лат. nodulus — вузлик. Описує і характеризує наявність метастазів суто у лімфатичні вузли.

• N_x — виявлення регіонарних метастазів не проводилося, їх наявність невідома.
• N₀ — метастазів не виявлено при проведенні дослідження (з метою виявлення метастазів).
• N₁ — регіонарні метастази у лімфатичні вузли виявлені.
• N₂ — метастази виявлені у віддалених лімфатичних вузлах.
• N₃ — метастази виявлені у регіонарних та віддалених лімфатичних вузлах. Однак на прктиці не використовують, так як у 99,99% випадків N₂ означає що у регіонарних лімфовузлах теж уже є метастази.

M — metastasis

Наявність метастазів (нових вогнищ, осередків пухлини) у інших органах та системах.

• M_x — наявні клінічні ознаки але інші методи досліджень не підтверджують наявність метастазів; виявлення віддалених метастазів не проводилося, їх наявність невідома.
• M₀ — віддалених метастазів не виявлено при проведенні усіх можливих досліджень (з метою виявлення метастазів).
• M₁ — виявлені метастази у інші органи і системи.

P та G

Для деяких органів або систем органів застосовуються додаткові параметри — P або G, в залежності від системи органів. Вони характеризують ступінь диференціювання її клітин.

Див. також

• Канцерогени
• Хіміотерапія
• Променева терапія
• Гормональна терапія (гормонотерапія)
• Протипухлинні препарати

Література

• Craig A. Almeida,Sheila A. Barry Cancer: Basic Science and Clinical Aspects. — John Wiley and Sons, 2009. — 405 с. — ISBN 978-1-4051-5606-6
• David Morris, John Kearsley Cancer: A Comprehensive Clinical Guide. — Taylor & Francis, 1998. — 321 с. — ISBN 905702215X
• Ernest Rosenbaum, Malin Dollinger, Andrew Rosenbaum Everyone's Guide to Cancer Therapy: How Cancer Is Diagnosed, Treated, and Managed Day. — Andrews McMeel Publishing, 2008. — 960 с. — ISBN 0740768573
• Greg Anderson 50 essential things to do when the doctor says it's cancer. — Penguin Group USA, 2009. — 198 с. — ISBN 978-0452280748

Посилання

• Cancer — Health Guide, nytimes.com(англ.)
• American Cancer Society :: Information and Resources for Cancer(англ.)
• What is Cancer? What Causes Cancer?, .medicalnewstoday.com(англ.)