Змочуваність
Змо́чуваність (рос. смачиваемость, англ. wettability; нім. Anfeuchtbarkeit, Benetzbarkeit) -
- 1) Властивість рідини взаємодіяти з твердою поверхнею; визначається кутом змочування Θ в системі трьох фаз (твердої, рідкої і газової); коли Θ>90o, рідина не розливається по поверхні твердого тіла або практично не змочує його.
- 2) Поверхневе явище, що виникає на межі дотику фаз, одна з яких — тверде тіло, а інші — несумісні рідини або рідина та газ, і проявляється в частковому або повному розтіканні рідини по твердій поверхні, просочуванні пористих тіл та порошків.
Змочуваність – явище взаємодії поверхні мінеральних частинок з молекулами води під впливом неврівноважених сил молекулярного притягання на по-верхні мінеральної частинки. Змочуваність залежить від величини вільної пове-рхневої енергії частинки. При великому запасі вільної поверхневої енергії поверхня частинки добре змочується водою, при малому – погано. За змочуваністю водою поверхні твердих тіл вони класифікуються на незмочувані – гідрофобні і добре змочувані водою – гідрофільні.
Змочуваність виявляється в:
- частковому або повному розтіканні рідини по твердій поверхні;
- утворенні увігнутого меніска на межі розділу рідини та стінок посудини;
- просоченні пористих тіл і порошків.
Оцінюється крайовим кутом змочуваності Θ, який змінюється від 0 до 180о. Кут Θ або cos Θ, отримують при розгляді рівноважного стану сил поверхневого натягу для крапель рідини (р) на твердій поверхні (т) в газовому середовищі (г): cos Θ = (σтг -σтр)/ σрг, де σтг — поверхневий натяг на межі розділу фаз «тверде тіло — газ», σтр — поверхневий натяг на межі розділу фаз «тверде тіло -рідина», σрг — поверхневий натяг на межі розділу фаз «рідина — газ».
З. твердої поверхні рідиною збільшується по мірі зменшення кута Θ. Тобто менші значення крайового кута змочування відповідають добре змочуваним поверхням. Більшість гірських порід є гідрофільними (добре змочуваними) водою, частково або повністю незмочувані (гідрофобні) — сірка, вугілля, бітумінозні пісковики тощо. Змочуваність гірських порід зростає при наявності в них розчинних солей, глинистих мінералів, особ-ливо монтморилоніту, а також зі збільшенням «кутастості» зерен гірських порід. В гірничій справі З. відіграє велику роль не тільки при збагаченні руд і мінералів (флотації, класифікації, масляній аґломерації), але і в процесах підземного вилуговування, гідрометалургійної переробки руд, руйнуванні гірських порід.
Периметр змочування [ред.]
Змочування периметр (рос. смачивания периметр; англ. wetted perimeter; нім. gefeuchtetes Perimeter n) — лінія дотику рідини з твердими стінками (зі стінками русла) в даному живому перерізі. Розрізняють також змочений периметр струменя рідини, виділеної в середині потоку (тобто лінію дотику рідини, яка належить до даного струменя, з сусідньою рідиною в даному живому перерізі струменя).
Див. також [ред.]
Література [ред.]
Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
