Змочуваність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Змо́чуваність (рос. смачиваемость, англ. wettability; нім. Anfeuchtbarkeit, Benetzbarkeit) -

  • 1) Властивість рідини взаємодіяти з твердою поверхнею; визначається кутом змочування Θ в системі трьох фаз (твердої, рідкої і газової); коли Θ>90o, рідина не розливається по поверхні твердого тіла або практично не змочує його.
  • 2) Поверхневе явище, що виникає на межі дотику фаз, одна з яких — тверде тіло, а інші — несумісні рідини або рідина та газ, і проявляється в частковому або повному розтіканні рідини по твердій поверхні, просочуванні пористих тіл та порошків.

Змочуваність – явище взаємодії поверхні мінеральних частинок з молекулами води під впливом неврівноважених сил молекулярного притягання на поверхні мінеральної частинки. Змочуваність залежить від величини вільної поверхневої енергії частинки. При великому запасі вільної поверхневої енергії поверхня частинки добре змочується водою, при малому – погано. За змочуваністю водою поверхні твердих тіл вони класифікуються на незмочувані – гідрофобні і добре змочувані водою – гідрофільні.

Змочуваність виявляється в:

  • частковому або повному розтіканні рідини по твердій поверхні;
  • утворенні увігнутого меніска на межі розділу рідини та стінок посудини;
  • просоченні пористих тіл і порошків.

Оцінюється крайовим кутом змочуваності Θ, який змінюється від 0 до 180о. Кут Θ або cos Θ, отримують при розгляді рівноважного стану сил поверхневого натягу для крапель рідини (р) на твердій поверхні (т) в газовому середовищі (г): cos Θ = (σтгтр)/ σрг, де σтг — поверхневий натяг на межі розділу фаз «тверде тіло — газ», σтр — поверхневий натяг на межі розділу фаз «тверде тіло -рідина», σрг — поверхневий натяг на межі розділу фаз «рідина — газ».

З. твердої поверхні рідиною збільшується по мірі зменшення кута Θ. Тобто менші значення крайового кута змочування відповідають добре змочуваним поверхням. Більшість гірських порід є гідрофільними (добре змочуваними) водою, частково або повністю незмочувані (гідрофобні) — сірка, вугілля, бітумінозні пісковики тощо. Змочуваність гірських порід зростає при наявності в них розчинних солей, глинистих мінералів, особ-ливо монтморилоніту, а також зі збільшенням «кутастості» зерен гірських порід. В гірничій справі З. відіграє велику роль не тільки при збагаченні руд і мінералів (флотації, класифікації, масляній аґломерації), але і в процесах підземного вилуговування, гідрометалургійної переробки руд, руйнуванні гірських порід.

Види змочування. JPG

Периметр змочування[ред.ред. код]

Змочування периметр (рос. смачивания периметр; англ. wetted perimeter; нім. gefeuchtetes Perimeter n) — лінія дотику рідини з твердими стінками (зі стінками русла) в даному живому перерізі. Розрізняють також змочений периметр струменя рідини, виділеної в середині потоку (тобто лінію дотику рідини, яка належить до даного струменя, з сусідньою рідиною в даному живому перерізі струменя).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.