Торгова марка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ця стаття є частиною обговорення про конфлікти міжмовних посилань. |
Знак для товарів і послуг (англ. trademark) — позначення, знак[1] за яким товари та послуги одних осіб відрізняються від товарів та послуг інших осіб [2]. Такими позначеннями можуть бути слова, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. У Цивільному кодексі України відносно знаку для товарів і послуг вживається термін "торговельна марка" [3]. Термін «торговельна марка» є прямим запозиченням із англійської мови. По суті термін «знак для товарів і послуг» та «торговельна марка» означають одне і те саме поняття і тому можуть вживатися як рівнозначні.
Слід зазначити, що знак для товарів і послуг є засобом індивідуалізації товарів та учасників господарського обігу й, із законодавчої точки зору, є об'єктом права інтелектуальної власності, зокрема його деколи відносять до права промислової власності.
Зміст |
[ред.] Момент виникнення прав
В Україні, як і в більшості правових систем колишнього Радянського союзу права на знак виникають після моменту реєстрації знака у відповідному державному відомстві. В Україні таким відомством є Державний департамент інтелектуальної власності (ДДІВ). Формально, ДДІВ відповідає за весь процес реєстрації знака. Однак на практиці більшість оперативних функцій ДДІВ в Україні виконує Державне підприємство «Український інститут промислової власності» більш відоме як Укрпатент. Саме ця установа здійснює експертизу заявок на реєстрацію об'єктів інтелектуальної власності.
У країнах загального права, а також у низці континентальних правових систем права на знак виникають як після його реєстрації так і внаслідок фактичного використання знаку для ідентифікації конкретних товарів та послуг.
[ред.] Правовий захист
[ред.] Загальні відомості
Торговельна марка є об'єктом промислової власності, юридичний захист котрого здійснюється на основі Цивільного кодексу України[4] та закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Торговельна марка може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.
Набуття права інтелектуальної власності на знак засвідчується свідоцтвом. Обсяг охорони визначається наведеними у свідоцтві зображенням та переліком товарів і послуг.
Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років з дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років.
Не набувають правової охорони позначення, що зображують[5]:
- державні герби, прапори та емблеми;
- офіційні назви держав;
- емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;
- офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;
- нагороди та інші відзнаки.
- Ці позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників.
Також не набувають правової охорони знаки, що:
- не мають розрізняльної здатності;
- є загальновживаними для позначення товарів і послуг певного виду;
- вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;
- є оманливими, тобто такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;
- є загальнодержавними символами або термінами;
- відображають лише форму, що зумовлена природним станом товару, послуги або особи, що виробляє товар або надає послугу.
- Ці позначення можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображені знака.
[ред.] Реєстрація
[ред.] Національна реєстрація в Україні
Особа, що бажає одержати свідоцтво, подає до державного підприємства «Український інститут промислової власності» заявку[6]. Заявка подається на один знак, складається українською мовою і має містити:
- заяву про реєстрацію знака;
- зображення позначення;
- перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків.
Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди:
- зареєстрований знак стосовно наведених товарів і послуг;
- зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок його використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;
- позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;
- позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Припинення дії свідоцтва можливе за кількома причинами:
- власник може подати заяву про відмову від свідоцтва;
- у разі несплати збору за продовження строку його дії;
- за позовом будь-якої особи на підставі того, що знак не використовується упродовж трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва.
- за рішення суду у зв'язку з перетворенням знака у позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду, після дати подачі заявки.
[ред.] Мадридська система
Юридичні та фізичні особи країн, що підписали Мадридську угоду або протокол до неї, можуть забезпечити в усіх інших країнах-членах Мадридської системи охорону своїх торговельних марок шляхом подачі заяв на ці знаки у Міжнародне Бюро Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності, котре здійснює таку реєстрацію. Міжнародна реєстрація торговельної марки має таку ж силу, що й заява про її реєстрацію, подана у кожній з вказаних країн за національною процедурою. У випадку необхідності збільшення числа країн, у котрих забезпечується охорона знаку, заявник може зробити заяву про територіальне розширення.
[ред.] Керування правами
Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору. Також, власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл на використання знака на підставі ліцензійного договору.
[ред.] Використання
Поняття «використання торговельної марки» має чітко визначений в законодавстві України зміст. Використанням торговельної марки є такі дії[7]:
- нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт та експорт;
- застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано;
- застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, в тому числі в доменних іменах.
Виключне право володільця свідоцтва на торговельну марку забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на:
- здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету;
- використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот;
- використання кваліфікованого зазначення походження товару;
- некомерційне використання знака;
- усі форми повідомлення новин і коментарів новин;
- добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес.
[ред.] Нестандартні знаки для товарів та послуг
- Сертифікаційні знаки
- Колективні знаки
[ред.] Нетрадиційні знаки для товарів та послуг
- Знаки-кольори
- Об'ємні або трьохвимірні знаки
- Голографічні знаки
- Звукові знаки
- Нюхові знаки
- Смакові знаки
- Рухові знаки
[ред.] Примітки
Із останніми версіями офіційних документів можна ознайомитись на Інформаційному сервері Верховної Ради України
- ↑ http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.4926.0 http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=962-16 Закон України "Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні" (стаття 1) м.Київ, 19 квітня 2007 року N 962-V
- ↑ http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3689-12 Стаття 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» вiд 15.12.1993 № 3689-XII.
- ↑ http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15&p=1249468902949039 Глава 44 Цивільного кодексу України вiд 16.01.2003 № 435-IV. Текст для друку.
- ↑ Див. книга 4 глава 44, книга 5 глава 75 Цивільного кодексу України
- ↑ Див. статтю 6 закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»
- ↑ Див. розділ 3 закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»
- ↑ Див. статтю 16 закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
[ред.] Корисні посилання
- Загальна інформація про знаки для товарів та послуг на сайті ВОІВ англійською мовою.
- Електронна база даних відомостей про добре відомі в Україні знаки
- Електронна база даних зареєстрованих в Україні знаків Увага: доступ до бази платний. Для безкоштовного ознайомлення із даними про зареєстровані в Україні знаки для товарів та послуг вам необхідно звернутися до найближчої науково-технічної бібліотеки.
[ред.] Дивіться також
- Бренд
- Власна торгова марка
- Загальновживані торговельні марки
- Зазначення походження товару
- Засоби індивідуалізації
- Знак
- Авторський знак
- Інтелектуальна власність
- Логотип
- Промислова власність