Знам'янка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Знам'янка
Znamyanka s.png Znamyanka h.png
Герб міста Знам'янки Прапор міста Знам'янки
Залізничний вокзал Знам'янки
Залізничний вокзал Знам'янки
Знам'янка
Знам'янка на мапі України
Знам'янка на мапі України
Знам'янка
Знам'янка на карті Знам'янського району
Знам'янка на карті Знам'янського району
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Кіровоградська область Кіровоградська область
Район/міськрада
Рада Знам'янська міськрада
Код КОАТУУ 3510600000
Засноване 1869
Статус міста з 1938 року
Населення 23 743 (01,01,2014)[1]
Площа 14,8 км²
Поштові індекси 27400
Телефонний код +380-5233
Координати 48°42′49″ пн. ш. 32°40′24″ сх. д. / 48.71361° пн. ш. 32.67333° сх. д. / 48.71361; 32.67333Координати: 48°42′49″ пн. ш. 32°40′24″ сх. д. / 48.71361° пн. ш. 32.67333° сх. д. / 48.71361; 32.67333
Висота над рівнем моря 197 м
Водойма Інгул, Інгулець, Тясмин
День міста друга неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Знам'янка
До обл./респ. центру
 - фізична 40 км
Міська влада
Адреса 27400, вул. Жовтнева, 19, тел. 05233 5-40-40, ф. 5-50-55
Веб-сторінка Офіційний сайт Знам'янської міської ради
Міський голова Крижановський Ігор Борисович

Зна́м'янка — місто обласного значення в Україні, центр Знам'янського району Кіровоградської області. Розташоване на північному сході області, на вододілі басейнів Інгулу, Інгульця й Тясмину, за 40 км від обласного центру, міста Кіровоград. Візитними картками Знам'янки є урочище Чорний ліс і те, що місто є значним залізничним вузлом.

Зміст

Походження назви[ред.ред. код]

1730 року переселенці з Центральної Росії заснували селище Знам'янка (тепер Знам'янка Друга).

Є три версії походження назви міста:

Природа[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Знам'янка розташована на північному сході області на вододілі річок Інгулу та Інгульця, за 40 км від Кіровограда. Рельєф міста відзначається хвилястістю та рівнинністю і визначений геологічною будовою. Місто розташоване в лісостеповій зоні, у межах Придніпровської височини.

Площа території міста становить 1480 гектарів.

Біля Знам'янки, на території Чорного лісу, розташований ландшафтний заказник «Чорноліський» загальнодержавного значення.[2]

Відстань до найближчих населених пунктів автошляхами
великі міста села та селища міського типу
Кіровоград (50 км) Суботці (17 км)
Мала Виска (110 км) Богданівка (15 км)
Кам'янка (63 км) Цибулеве (20 км)
Чигирин (89 км) Дмитрівка (11 км)
Світловодськ (67 км) Пантаївка (17 км)
Олександрія (30 км) Петрове (36 км)

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Знам'янки
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −2 −1 3 13 20 23 25 24 19 12 5 0 11
Середня температура, °C −5,7 −4,3 0,5 8,9 15,3 18,6 20,0 19,4 14,7 8,1 2,3 −2,3 8,0
Середній мінімум, °C −8 −6 −2 5 10 13 15 14 10 4 0 −4 5
Норма опадів, мм 32 31 27 36 45 66 72 48 38 27 35 57 499
Джерело: Щомісячна середня температура Знам'янки, Середня кількість опадів у місті

Клімат помірно-континентальний. У місті діє метеостанція. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік.

Історія[ред.ред. код]

Знам'янський старий вокзал

Виникнення[ред.ред. код]

Знам'янка як залізнична станція утворилася 1869 року, після того як відкрито рух поїздів на лінії Одеса — Харків. Назвали станцію так само, як і невелике селище, що за 3 км від неї, — Знам'янка (тепер — Знам’янка Друга), яке заснували 1730 року переселенці з Центральної Росії (імовірно — із села Знам'янського Орловської губернії). Назва походить від особливо шанованої переселенцями-старообрядцями ікони Знамення Богородиці. Переселенці займалися теслярним, токарним і меблевим ремеслами.

Станцію Знам'янка з вокзалом та конторськими спорудами побудовано на галявині Чорного лісу, через який проходила залізнична колія Єлизаветград — Крюків. Чорний ліс розташований на правому березі верхів'я Інгульця, а його південно-західна частина виходить на вододіл між ріками Інгулець та Інгул.

За часів татарських набігів на Київщину та Поділля поблизу проходив Чорний шлях, яким пересувалися нападники. У самому лісі вони зосереджували свої загони перед набігами, робили засідки. У 1764 — 1781 роках термін «чорний» застосовувався до значної території теперішнього Знам'янського району, яка входила до військових поселень Чорного гусарського полку. Природознавці пов'язують назву «Чорний ліс» з тим, що він густий і дуже затінений, оскільки в ньому переважають великі дубово-грабові масиви.

Знам'янка за часів Російської імперії[ред.ред. код]

Через чотири роки після заснування Знам'янки, у серпні 1873 року, відкрито рух поїздів на новозбудованій дільниці Знам'янка — Миколаїв, а ще через три роки — до Фастова. Тож протягом семи років станція стала значним транспортним вузлом на перехресті залізничних колій Харків — Одеса та Київ — Миколаїв. Його розширення наступними роками зумовило швидке зростання населення пристанційних селищ.

Тривалий час Знам'янка була станцією третього класу, її депо спочатку налічувало 4 паровози. У грудні 1883 року тут закінчилося будівництво нового приміщення депо. Відтоді в ньому було 29 паровозів і працювало 92 особи.

У 90-х роках XIX століття вузол щороку відвантажував до портових міст та в північному напрямку близько 600 тисяч пудів хліба, а 1913 року — 5 млн пудів. Того ж 1913 року було одержано 2 млн пудів різних товарів.

Одночасно з розбудовою станції на землях, які в поміщиків Осипових орендували переселенці з сусідніх сіл та з інших повітів, постало невелике селище залізничників — Осипове (центр нинішньої Знам'янки). 1886 року тут було 24 приватні будинки, землянка, 6 торговельних закладів. На той час у селищі мешкало 143 особи. На межі XIX — ХХ століть на південь від станції (також на землях, взятих в оренду) виникає ще одне селище — Ліницьке (пізніше — Наталівка, Козьми). Розширення залізничного вузла наступними роками зумовило швидкий приріст населення пристанційних селищ. 1913 року в Осиповому і Ліницькому налічувалося близько 6 тисяч жителів.

Селище Осипове, що прилягало до вокзалу від проспекту до вулиці Радянської (колишньої поліцейської).

Селище Лінницьке від вулиці Вокзальної до вулиці Рози Люксембург (колишньої Наталіївської) і до вулиці Селянської. Всі вулиці селища Лінницького було названо іменами членів поміщиці:

  • вулиці Леніна і Карла Маркса були названі Ганнівською (мати поміщиці),
  • вулиці Селянської і Рози Люксембург — Наталіївською (сама поміщиця),
  • Червона площа — Анатоліївською (чоловік поміщиці),
  • вулиця 40 років Жовтня — Юрівською (син поміщиці).

Наприкінці позаминулого століття Знам'янка стала важливим торговельним осередком Півдня Росії, з чого мали значний прибуток місцеві поміщики, куркулі та купці. Водночас тут сформувався один із найбільших на Півдні Російської імперії ринків робочої сили.

У 10-х роках XX століття в Знам'янці відкриваються контори трьох акціонерних банків і Товариство взаємного кредиту, обіг якого за перший же рік діяльності становив 8 млн. карбованців. Значно розвинулися лісові промисли: деревообробний, меблевий, теслярний, і токарний.

30 квітня 1892 року у Знам'янці почав діяти лікувально-продовольчий пункт. Його працівники реєстрували заробітчан, здійснювали санітарний нагляд за ними, подавали амбулаторну допомогу хворим, давали дешеві обіди. Першим завідувачем Знам'янського лікувально-продовольчого пункту став лікар залізничної лікарні, брат видатного українського композитора Миколи Лисенка — Андрій Лисенко, досвідчений фахівець.

З історією Знам'янки кінця XIX — початку XX століття пов'язано життя і діяльність відомих діячів української культури. Улітку 1892 року тут перебували сім'ї композитора Миколи Лисенка та драматурга Михайла Старицького. В Орловій Балці Микола Лисенко зустрічався з Каролем Шимановським — майбутнім видатним польським композитором, працював над оркестровкою опери «Тарас Бульба». Теплу згадку про Знам'янку й Орлову Балку залишив польський письменник Ярослав Івашкевич. Михайло Старицький написав тут драму з народного побуту «Без світу». За порадою і творчою допомогою Старицького Андрій Лисенко 1898 року зорганізував серед робітників станції і депо аматорський музично-драматичний гурток. Однією з перших гуртківці поставили п'єсу «Не судилось». Тут провів своє дитинство і артист Юрій Лисенко, який згодом працював у театрі разом з Марією Заньковецькою, Панасом Саксаганським та іншими видатними акторами.

Напередодні Першої світової війни завдяки загальному економічному пожвавленню в країні зросло значення Знам'янки як вузлової станції.

Стара Знам'янка. Вокзал.jpg Стара Знам'янка. Лісова вулиця і церква.jpg Стара Знам'янка. Олексіївська вулиця.jpg Стара Знам'янка. Базар.jpg
Знам'янський старий вокзал
(зворотний бік)
Лісова вулиця й церква
Олексіївська вулиця

Період визвольних змагань 1917—1921 років[ред.ред. код]

Отаман Пилип Хмара
Grigorev.jpg

Під час Української революції 1917—1921 років Знам'янка перебувала під владою різних військових формувань: уповноважені тимчасового уряду (меншовики), більшовики, представники Центральної Ради, Директорії, адміністрація австро-німецької окупації, повстанці, представники Холодноярської Республіки.

Перша Знам'янська Рада складалася здебільшого з представників інтелігенції, переважно меншовиків. На вимогу більшовицького партійного осередку, меншовицьку Раду було розпущено. Більшість нового складу Ради стояли на ленінських позиціях. У той час Знам'янка належала гайдамацьким загонам, підлеглим Українській Центральній Раді.

19 січня 1918 року у місті проголошено Радянську владу.

Навесні 1918 року Знам'янку захопили австро-німецькі війська.

У листопаді-грудні 1918 року загони Директорії визволили місто від австро-німецьких загарбників.

5-6 лютого 1919 року Знам'янку знову захопили радянські сили.

Навесні цього ж року у місті діяли повстанці під проводом Григор'єва.

На окрему розповідь заслуговує діяльність загону Кібця. Він від 1920 року діяв у Чорному лісі, узяв участь у Знам'янському повстанні. Загін Кібця на станції Знам'янка хитрощами роззброїв ескадрон червоної кінноти, захопив у полон і розстріляв комісара ескадрону Якова Галембу, який закатував його дружину й сина. У листопаді Кібець знову здійснив наліт на вузлову станцію Знам'янка. До кінця листопада 1920 року отамани Хмара і Кібець діяли біля Знам'янки — здійснювали диверсії на залізницях, зупиняли потяги, знищували відділи червоноармійців і ЧК[3].

Знам'янка за часів СРСР[ред.ред. код]

Після громадянської війни розгорнулася відбудова вузла і селища. Становлення ж Знам'янки як міста відбулось у 1920 — 1930 роках. 7 березня 1923 року Знам'янка стала районним центром, якому підпорядковувалися 9 сільських рад. До 1925 року район входив до складу Олександрійського, а потім Єлисаветградського округу. З утворенням району село Хвощувате (Патрина) злилося з селищем.

У роки довоєнних п'ятирічок розширено паровозне й збудовано вагонне депо, автоконтрольний пункт і пункт технічного огляду. Зросла потужність електростанції, з'явилися нові локомотиви, верстати. Знам'янка стала однією з найбільших у Правобережній Україні «фабрик поїздів». Безперервним потоком в усі напрямки йшли звідси ешелони з рудою, нафтою, вугіллям, хлібом тощо. Розвивалася місцева промисловість. Наприкінці 1931 року створено деревообробний комбінат «Україна».

У травні 1930 року Знам'янці надано статус селища міського типу. Від 1932 року — райцентр Одеської області, від 1937 — Миколаївської, а від 1939 року — Кіровоградської області. У жовтні 1938 року робітниче селище Знам'янка, де проживало 14,6 тис. осіб, переведено до розряду міст районного, а у серпні 1939 року — обласного підпорядкування.

Репресії[ред.ред. код]

У Знам'янці було репресовано багатьох її жителів. Частина імен збереглася, однак більшість так і залишилися невідомими[4].

Місто в роки голодомору[ред.ред. код]

Здебільшого в районі старого залізничного вокзалу з товарних вагонів 1933 року падали мертві люди, які їхали у пошуку хліба. Їх ховали такі ж голодні біля самого вокзалу чи на прилеглій території. На сучасній території будівельно-монтажного поїзда є поховання жертв голодомору 1921 — 1923 і 1932 — 1933 років.

Згадує ветеран війни Г. І. Ніклонський:

« Я був свідком жахливої картини, коли екскаватор проривав траншею, це від теперішньої насосної станції вгору, що поруч із залізничним полотном, і натрапив на масове захоронення людей…[5]  »

Колишній працівник вагонного депо Б. П. Приходько розповідає:

« Сам бачив купи кісток, коли рили траншею (між огорожею елеватора і залізничним полотном), у деякий місцях по останках можна було розпізнати дітей, жінок… Так їх знову і загорнули…[5]  »

Друга світова війна[ред.ред. код]

Повсякденне життя[ред.ред. код]

Невідома на прізвище Ольга, мешканка Знам'янки часів радянсько-німецької війни, 7 листопада 1943 року записала до свого щоденника[6]:

« За кордоном, у росіян, святкують 26-ту річницю Жовтневої революції. А ми... чекаємо, що Знам'янку також привітають. Бомбами.
Оригінальний текст (рос.)

За границей, у русских, празднуют 26-ю годовщину Октябрьской революции. А мы… ждем, что Знаменку тоже поздравят. Бомбами.

 »
Боротьба комуністів проти нацистів[ред.ред. код]

На станції Знам'янка формували і відправляли на фронт щодня по декілька військових ешелонів. Усі служби вузла працювали чітко і злагоджено, попри те, що багато залізничників пішло на фронт. 5 серпня 1941 року гітлерівці захопили місто. 15 листопада 1941 року Знам'янка увійшла до складу Олександрійського ґебіту. У роки війни Знам'янський район став одним із центрів партизанського руху на Кіровоградщині. Особливо активізувалися дії партизанів на початку 1943 року.

Восени 1943-го до Знам'янки наблизилась Червона армія. 19 жовтня битву за місто розпочали літаки, а в ніч проти 9 грудня, після тривалої артпідготовки, почався штурм вузла. Наступальну операцію здійснювали частини 18-го і 29-го танкових корпусів 5-ї гвардійської танкової армії під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова, 6-ї, 110-ї гвардійських стрілецьких дивізій 5-ї гвардійської армії, якою командував генерал-лейтенант О. С. Жадов, та стрілецький корпус, який очолював генерал-майор О. І. Родимцев. 9 грудня Знам'янку зайняла Червона армія. У визволенні міста активну участь взяли партизанські загони під командуванням І. Д. Діброви, Є. І. Петрова, М. П. Кришталя, Г. М. Володіна, І. Ф. Присяжнюка, а також підпільники знам'янських диверсійних груп.

Понад 1000 жителів Знам'янки, які в складі військ Червоної армії воювали на фронті, нагороджено орденами і медалями СРСР. У Знам'янці народилися два Герої Радянського Союзу — О. П. Осадчий і П. К. Філоненко.

Боротьба українських націоналістів за незалежність України[ред.ред. код]
Зв'язківець УПА Семен Сорока

Зв'язківець Української повстанської армії Семен Сорока згадує:

« У нас на Кіровоградщині теж були упівці і боролися… Не Скирда, який сидів в Дмитрівському чи Іванківському лісі недалеко від Знам’янки. Він там нічим не займався, він тільки займався… Брали дівчат, ґвалтували їх, в розход пускали або виганяли. А воювали, наприклад, у Чорному лісі – це загін В’ячеслава, Енея… Тут були ці люди, які воювали, що кожного дня були бої. Бо ті хлопці, які сиділи в Дмитрівці і в Знам’янці, передавали німцям, що пішли туди, то туди пішли упівці. Партизани й німці ганялися за ними. Тому що, виходить, що радянські партизани замість того, щоб боротися, бігали позаду і взнавали де вони, і передавали німцям[7].  »

У роки німецької окупації Знам'янки проти нацистів боролися не тільки партизани-комуністи, а й українські націоналісти. Коли націоналістичний рух почав розвиватися й ставити завдання боротьби на два фронти — проти більшовиків і німців, та створення самостійної української держави, німці почали репресувати українських націоналістів. Влітку 1943 року, напередодні проведення гітлерівцями каральної операції проти радянських партизанів у Чорному лісі біля Знам'янки, співробітники СД розстріляли військовослужбовців-українців з шуцманшафтбатальйону 124, причетних до Організації українських націоналістів[8]. Незважаючи на глибоку конспірацію, гестапо вдалося розгромити Знам'янське повстанське підпілля[9].

Післявоєнний період[ред.ред. код]

У жовтні 1946 року виконком міської ради затвердив схему генерального плану забудови Знам'янки. Розширилася привокзальна площа, почалося озеленення міста, брукування вулиць. Наприкінці 1949 року в місті стали до ладу основні магістралі водопостачання; промисловість і транспорт почали одержувати електроенергію з Олександрії. У 50-ті роки в Знам'янці розгорнулося спорудження багатьох підприємств, реконструкція наявних. 1952 року закінчилося будівництво пасажирського вокзалу. Розширення колійного господарства дало змогу збільшити пропускну здатність вузла. У грудні 1959 року вузол одержав струм із Кременчуцької ГЕС, завдяки чому в 1962 році стало можливим електрифікувати дільницю Знам'янка — П'ятихатки, а в наступному році — дільницю Знам'янка — Миронівка.

1965 року в Знам'янці почав працювати потужний маслосирзавод — найбільше в області підприємство молочної промисловості. 1971 року став до ладу хлібозавод з продуктивністю 50 тонн виробів за добу.

У центрі та на околицях міста поступово постають масиви багатоповерхових житлових будинків із комплексами підприємств побутового обслуговування.

Відому в області Знам'янську бальнеологічну лікарню відкрито 1966 року на базі місцевих джерел мінеральної радоново-вуглекислої води. Бальнеологічним та кліматичним факторами, методами комплексної терапії та ефективністю лікування знам'янська оздоровниця не поступається відомим курортам.

Почесні громадяни міста[ред.ред. код]

Почесний громадянин міста Знам'янки В'ячеслав Шкода — нащадок Тараса Шевченка.

27 жовтня 1967 року народні депутати Знам'янської міської ради затвердили Положення про надання звання «Почесний громадянин міста Знам'янки». Нині є такі почесні громадяни[10]:

Населення[ред.ред. код]

Рідна мова населення Знам'янки за даними перепису 2001 року

1894 року у місті проживало 2500 осіб, здебільшого залізничники й ремісники

1926 року в Знам'янці жило 9035 осіб, а 1930 — 11143 жителі, 30% яких працювали на залізниці.

За підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року в місті проживало 29 200 осіб. Це на 7,9% менше, ніж було в 1989 році.

На 1 травня 2012 року в місті проживало 24 134 осіб[11].

Національний склад населення міста за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року[12]
Нація Кількість осіб Кількість у відсотках
Українці 27600 87,7%
Росіяни 1000 3,3%
Білоруси 100 0,3%
Молдавани 100 0,3%

Релігія[ред.ред. код]

Храм Покрови Пресвятої Богородиці

У місті зареєстровано 14 релігійних громад:

Економіка міста[ред.ред. код]

Торгівля і сфера послуг[ред.ред. код]

Нині у місті функціонує близько 190 торговельних закладів, 4 ринки, 46 закладів громадського харчування, 14 аптек та аптечних пунктів, 9 АЗС, 76 підприємств побутового обслуговування населення, на яких працюють понад 1530 осіб.

Невпинно розширюється мережа супермаркетів, оснащених сучасним торговельним обладнанням — магазинів АТБ. Поряд із великими магазинами відкриваються маленькі крамниці: «Умка», «Комп», «Алекс», парфумерний магазин філії «ДЦ Кіровоград», ТОВ «ДЦ Україна». Щоб здійснювати виїзну фірмову торгівлю, відкрите акціонерне товариство "М'ясокомбінат «Ятрань» поставило два кіоски «Купава» на вулицях Привокзальній і Жовтневій. Також є аптеки «Фалбі» та інші.

Побутові послуги населенню надають 11 юридичних осіб та 62 фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності. Фізичні особи надають 15 видів послуг: послуги перукарень, ремонт взуття, фотопослуги, пошиття одягу, стоматологічні послуги.

Промисловість[ред.ред. код]

Харчову промисловість Знам'янки представляє одне промислове підприємство — ТОВ «Агропродукт», створене на базі колишніх цехів ВАТ «Знам'янський завод продтоварів»[15]. Воно спеціалізується на кондитерських виробах: мармелад, драже, халва, козинак, різноманітне печиво[16].

ТОВ «Геоїд» (Зелена будівля)

ТОВ «Геоїд» засновано 1995 року як підприємство, спеціалізоване на проектно-пошукових роботах для будівництва[17]. Ця потужна компанія за свою 14-річну історію розвинулася в багатьох напрямках і поширила діяльність на різноманітні галузі, які тепер стабільно працюють і розвиваються (виробництво, будівництво, торгівля, сфери послуг та інші). Переважний вид продукції підприємства — це металопластикові вікна, двері і будівельні склопакети. Також компанія виробляє антимоскітні й водовідливні системи. 2008 року ТОВ «Геоїд» за досягнення у сфері виробництва було відзначене на офіційному державному рівні. Воно стало переможцем національного бізнес-рейтингу у галузі «Виробництво будівельних виробів пластмас», посівши в Україні 26 місце. «Геоїд» здобув Почесний диплом та медаль «Лідер галузі». Продукція цього підприємства пройшла чергову сертифікацію Державного стандарту в системі УкрСЕПРО та одержала п'ятий сертифікат відповідності. Дилерська мережа налічує 116 представництв у 8 областях України й постійно розширюється.

Підприємство ТОВ '«ЛКС-Індастрі» утворилося 20 грудня 2005 року на базі промислових потужностей ВАТ «Знам'янський завод «Акустика» й виробляє переважно таку продукцію:

  • металопластикові вікна;
  • євровікна, зокрема дерев'яні;
  • декоративні вироби з дерева;
  • вироби з дерева (садові альтанки, горщики для квітів та інше);
  • електричні ТеНові генератори пари;
  • динамічні головки потужністю від 3 до 150 ватів;
  • вагонні гучномовці;
  • дверні коробки;
  • лиштви.

ВАТ «Завод Пуансон», заснований 1968 року, виготовляє спеціальне технологічне устаткування, яке використовується у виробництві електронної техніки. Понад 35 років до асортименту продукції належать презиційні штампи, і завод є одним із найавторитетніших в Україні та країнах СНД виробником як металевих, так і твердосплавних штампів із використанням системи автоматизованого програмування. Нині на підприємстві виробляють втулки, коробки, ящики з поліетилену та інших пластиків, металеві лінійки, технологічне оснащення для гранулювання комбікормів, металеві кроквяні ферми, рибальські ящики.

КП «Знам'янська міська друкарня» представляє галузь поліграфічної промисловості. Підприємство друкує міську газету «Знам'янські вісті», випускає бланки, альбоми для малювання, учнівські та нотні зошити, а також блокноти різних форматів на спіральній основі, які реалізуються через мережу приватних крамниць і зі складу підприємства.

ТОВ «АСТІ Знам'янський елеватор» створено у червні 2005 року. Учасниками підприємства є компанія «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Нідерланди)» та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)». Товариство виробляє, обробляє, переробляє й зберігає сільськогосподарську продукцію, а також торгує нею.

ТОВ «Екобіофарм» засновано 2004 року. Підприємство вирощує, заготовляє, реалізує лікарські однорічні і багаторічні трав'янисті, напівчагарникові, ліано- й деревоподібні культури. Також воно розводить велику рогату худобу, овець, кіз, коней, свиней і свійських птахів. ТОВ «Екобіофарм» вирощує, реалізує садовий матеріал рослин для парфумерії та фармацевтики. Підприємство розробило інвестиційний проект розвитку племінного свинарства за породою «Ландрас» та впровадило свою технологію перероблення відходів тваринництва, яка передбачає отримання альтернативного виду палива та органічних добрив. Рішенням Наглядової ради Регіонального фонду підтримки підприємництва надано фінансову допомогу «Екобіофарму» — 50 тисяч грн.

Транспорт[ред.ред. код]

Знам'янський автовокзал

ПП «Орбіта» представляє транспортну галузь — перевозить пасажирів на 7 міських маршрутах. Перевізник має 27 автобусів, із них автобуси марки:

  • ЛАЗ — 2 (на 32 посадкові місця),
  • ПАЗ — 2 (на 32 посадкові місця),
  • ПАЗ — 3 (на 31 посадкове місце),
  • ПАЗ — 1 (на 24 посадкові місця),
  • ХАЗ — 13 (на 21 посадкове місце),
  • Богдан — 1 (на 27 посадкових місць),
  • Еталон — 1 (на 20 посадкових місць),
  • ГАЗель — 7 (на 13 посадкових місць).

Також підприємство надає послуги таксі.

Залізнична інфраструктура міста[ред.ред. код]

Сьогодні Знам'янка — це місто сплетіння залізниць, ворота Півдня України. Це перехрестя залізничних магістралей, які прямують з півночі на південь (Київ — Миколаїв), з півночі на південний схід (Київ — Дніпропетровськ), із сходу на захід (Кременчук — Кіровоград). Понад 50% працевлаштованих городян зайняті на 16 міських підприємствах залізничного транспорту, як-от:

Органи самоорганізації населення[ред.ред. код]

У місті діють 35 квартальних комітетів і 16 будинкових комітетів. Їхні працівники надають матеріальну допомогу малозабезпеченим, консультують населення з соціальних та інших питань, готують житловий фонд до зими, приймають будинки після капітального ремонту, телефонізації. Також вони видають довідки, виконують завдання міського голови.

Квартальні та будинкові комітети залучають до упорядкування міста через проведення оглядів-конкурсів на найкращу вулицю, будинок, що стимулюють знам'янців підтримувати у належному санітарному стані і садиби, і прилеглі території. Також здійснюються рейди для найточнішого підбиття підсумків. На урочистому зібранні переможцям вручаються заохочувальні премії, передбачені положенням про огляд конкурс.

Комунальне господарство[ред.ред. код]

Важливу роль у місті відіграє житлово-комунальне господарство. Його працівники несуть відповідальність за 1480 гектарів, на яких розташоване місто: дороги, парки, сквери, будинки тощо.

Сьогодні 327 знам'янців працюють у семи комунальних підприємствах міста, цілодобово забезпечуючи безперебійну роботу міського комунального господарства. Висококваліфіковані фахівці житлово-комунального господарства тримають у повсякденній технічній готовності спеціальну автотракторну техніку 70-х років минулого століття і забезпечують виконання завдань, поставлених перед комунальниками, не маючи стовідсоткового фінансування та модернізації.

Комунальні підприємства міста:

Освіта[ред.ред. код]

У місті функціонують шість загальноосвітніх шкіл І — ІІІ ступенів, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, школа-інтернат для дітей із наслідками поліомієліту та церебральних паралічів, сім дошкільних навчальних закладів.

Загальноосвітні навчальні заклади [18][ред.ред. код]

Назва Керівник Адреса та телефон
Знам'янська загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів № 1 ім. Т. Г. Шевченка Солонько Наталія Віталіївна м. Знам'янка, вул. Рози Люксембург, 69, тел.(233) 2-17-49
Навчально-виховний комплекс «Знам'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 — ліцей Знам'янської міської ради» Сопільняк Юрій Михайлович м. Знам'янка, проспект ВЛКСМ, 9, тел.(233) 2-21-10, 2-25-96
Знам'янська загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів № 3 Подвиженко Олена Іванівна м. Знам'янка, вул. Дзержинського, 2, тел.(233) 3-11-30, 3-13-46, 3-11-14
Знам'янська загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів № 4 Лядський Володимир Анатолійович м. Знам'янка, тел.(233) 2-18-47
Знам'янська загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів № 6 Полєжай Дмитро Петрович смт Знам'янка Друга, вул. Шевченка, 3, тел.(233) 49-2-45
Знам'янська загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів № 7 Корж Раїса Олександрівна смт Знам'янка Друга, вул. 1 Травня, тел.(233) 49-5-14
Знам'янська загальноосвітня спеціальна школа-інтернат І — ІІІ ступенів Заруцька Надія Володимирівна м. Знам'янка, вул. Фрунзе, 89, тел.(233) 3-21-52, 3-20-72
Міжшкільний навчально-виробничий комбінат Гончаренко Микола Іванович м. Знам'янка, вул. Луначарського, 31, тел.(233) 2-25-56
Навчально-виховний комплекс «Знам'янська загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів № 2 — ліцей Знам'янської міської ради»

Протягом 2008 — 2009 навчального року в школах міста навчалося 3123 школярі, що становило 141 клас. У Знам'янці також є спеціальна школа-інтернат обласного підпорядкування, у якій навчається близько 200 дітей із наслідками поліомієліту та церебрального паралічу.

Від 1 серпня 2008 року проведено реорганізацію загальноосвітньої школи № 2 у навчально-виховний комплекс (НВК) «Знам'янська загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів № 2 — ліцей», де відкрито 2 ліцейні класи фізико-математичного та гуманітарного профілю. При НВК організовано роботу 4-х класів із заочною формою навчання.

Усі заклади освіти достатньо забезпечено педагогічними кадрами. У школах працюють 264 вчителі. Вищу освіту мають 250 осіб, а середню-спеціальну й незакінчену вищу — 14.

2007 року в місті створено психологічну службу. У школах та міському методичному кабінеті введено посади практичних психологів, соціальних педагогів.

Усі школи, окрім четвертої, забезпечено сучасними комп'ютерними класами. До мережі «Інтернет» під'єднано відділ освіти та комп'ютерні класи навчально-виховного комплексу «Знам'янська ЗШ І — ІІІ ступенів № 2 — ліцей» та ЗШ І — ІІІ ступенів № 3.

Для роботи з обдарованими учнями 8 — 11 класів від 1 квітня 1999 року при міському методичному кабінеті створено Наукове товариство учнів (НТУ) м. Знам'янки як структурний підрозділ Кіровоградського територіального відділення Малої академії наук. Організовано роботу шести наукових секцій з тригодинним тижневим навантаженням на базі шкіл № 2, 3, 4 з безплатним використанням приміщень навчальних кабінетів та їхнього обладнання. Це секції з української мови, біології та екології, англійської мови, фізики, математики, історії та правознавства. 2008 року відкрито ще одну секцію — з інформатики — на базі навчально-виховного комплексу «Знам'янська ЗШ І — ІІІ ступенів № 2 — ліцей». Збільшено кількість годин на заняття секцій — до 4-х на тиждень. Діяльність НТУ фінансується з місцевого бюджету. Усього додатковим поглибленим профільним навчанням з основ базових наук займаються понад 80 розумово обдарованих учнів шкіл міста, які на обласних, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах, олімпіадах, у змаганнях із учнями спеціалізованих навчальних закладів, гімназій, коледжів, ліцеїв посідають призові місця.

Протягом останніх 10 років найкращі учні міста щорічно отримували матеріальне заохочення у вигляді іменних стипендій та одноразових грошових винагород, призів та подарунків. Учителів за результативну роботу нагороджують грамотами, подяками, подарунками. За плідне національно-патріотичне виховання дітей міський осередок Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка запровадив від 2007 року міську премію імені Т. Ващенка. Нею відзначено за 2 роки 10 осіб із числа педагогічних працівників шкіл міста.

Дошкільні навчальні заклади [19][ред.ред. код]

Назва Керівник Адреса та телефон
Дошкільний навчальний заклад № 2 «Теремок» Мазур Олена Володимирівна м. Знам'янка, вул. Привокзальна, тел.(233) 3-25-82
Дошкільний навчальний заклад № 3 «Івушка» Кучеренко Марина Вікторівна м. Знам'янка, вул. Кіровоградська, 6, тел.(233) 7-14-20
Дошкільний навчальний заклад № 4 «Ромашка» Кліменко Лариса Петрівна м. Знам'янка, вул. Заводська, 6, тел.(233) 7-11-32
Дошкільний навчальний заклад № 5 «Калинонька» Довгалевська Світлана Анатоліївна смт Знам'янка Друга, вул. Пушкіна, 12, тел.(233) 49-2-28
Дошкільний навчальний заклад № 6 «Сонечко» Остроушко Ірина Іллівна м. Знам'янка, вул. Чайковського, 27, тел.(233) 2-32-92, 2-39-93
Дошкільний навчальний заклад № 7 «Козачок» Наводнича Лідія Олександрівна м. Знам'янка, вул. Чайковського, 13, тел.(233) 6-24-79, 6-24-53
Дошкільний навчальний заклад № 8 «Світлячок» Кліменко Світлана Григорівна м. Знам'янка, вул. Калініна, 113, тел.(233) 6-37-23

У дошкільних закладах виховується та навчається близько 1000 малюків.

Позашкільні навчальні заклади [20][ред.ред. код]

Назва Керівник Адреса та телефон
Будинок дитячої та юнацької творчості Гребенюк Лідія Іванівна м. Знам'янка, вул. Жовтнева, 13, тел.(233) 2-27-44, 2-26-07
Станція юних техніків Подвиженко Геннадій Іванович м. Знам'янка, вул. Привокзальна, 22, тел.(233) 3-11-68, 3-11-45

Позашкільну освіту в місті представляє Будинок дитячої та юнацької творчості (БДЮТ) і Станція юних техніків (СЮТ), де школярі можуть обрати собі заняття для душі. БДЮТ налічує 60 груп різного спрямування. СЮТ — 35 груп гуртків технічного профілю. Унікальним у місті і єдиним у Кіровоградській області є басейн у приміщенні станції юних техніків, де юні судномоделісти готуються до спортивних змагань із судномоделювання. Завдяки таким тренуванням вони не раз перемагали на змаганнях всеукраїнського рівня. До СЮТ ходять понад 500 дітей, до БДЮТ — понад дев'ятсот. Позашкільна освіта охоплює більш як 1500 учнів, що становить приблизно 48% загальної кількості молоді шкільного віку. Це один із найкращих показників в області.

Професійні навчальні заклади [21][ред.ред. код]

Назва Керівник Адреса та телефон
Знам'янський професійний ліцей Смоляков Сергій Анатолійович м. Знам'янка, вул. Свердлова, 4, тел.(233) 6-23-98
Знам'янське професійно-технічне училище № 12 Садієр Володимир Тимофійович м. Знам'янка, вул. Рози Люксембург, 6, тел.(233) 2-22-81, 6-24-31

Є у місті професійно-технічне училище № 12 та професійний ліцей № 3. В одному з них учні набувають залізничних професій, а в іншому — навчаються майбутні муляри, штукатури, водії, кухарі та кондитери.

Дитяче та молодіжне самоврядування[ред.ред. код]

У січні 2003 року представники шкільної молоді Знам'янщини взяли участь у роботі установчої сесії старшокласників Кіровоградщини — лідерів дитячого та молодіжного самоврядування. Саме тоді було визначено актуальність та необхідність активізації дитячого самоврядування й організовано роботу Знам'янського міського парламенту дітей, куди увійшли представники активів міських шкіл. Головною метою діяльності парламенту дітей є створення умов для самореалізації творчого потенціалу молоді міста, обміну інформацією, формуванню навичок самоврядування, сприяння творчому розвитку молоді. Співпраця з виконавчим комітетом Знам'янської міської ради, зокрема з міським головою Віктором Крюковим та відділом у справах сім'ї, молоді та спорту, Центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Всеукраїнським благодійним фондом «Серце до серця» допомагає дітям отримувати консультаційну, інформаційну та практичну допомогу у розв'язанні тієї чи іншої проблеми.

Медичне обслуговування[ред.ред. код]

Медичне обслуговування у Знам'янці здійснюють: центральна районна лікарня, відділкова лікарня станції Знам'янка, станція швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Залізнична лікарня[ред.ред. код]

Відділкову лікарню станції Знам'янка заснував 1883 року Андрій Лисенко, досвідчений медик, брат видатного українського композитора Миколи Лисенка. Відділкова лікарня впродовж багатьох років, окрім загальнодержавних функцій з надання медичних послуг населенню, виконує державне замовлення з гарантування безпеки руху поїздів, проводить перед- і післярейсові огляди локомотивних бригад, періодичні обов'язкові медичні огляди працівників, забезпечує постійний контроль за станом здоров'я залізничників, робота яких пов'язана з безпекою руху поїздів, подає невідкладну медичну допомогу пасажирам на вокзалах і поїздах. Сьогодні тут обслуговують більш ніж 20 тисяч працівників залізничного транспорту, транспортних будівельників, членів їх родин, пенсіонерів та прикріплене населення. 2008 року лікарня відсвяткувала свій 125-й ювілей.

Центральна районна лікарня[ред.ред. код]

22 жовтня 1975 року в Знам'янській центральній районній лікарні відбулося свято — новосілля, в експлуатацію здано районну поліклініку на 500 відвідувань та основний корпус лікарні на 240 ліжок, які збудовано на кошти колгоспів і підприємств району. Нині у складі районної лікарні функціонують 14 різнопрофільних відділень на 335 ліжок цілодобового перебування. У лікарні працюють 85 лікарів і 214 середніх медичних працівників. Населення міста обслуговують сім дільничних терапевтів, із них два — загальної практики сімейної медицини. Центральна районна лікарня обслуговує 63% населення м. Знам'янки. Кожного року у лікарні поліпшуються умови перебування хворих у відділеннях: збудовано автономне опалення інфекційного відділення, закінчується монтаж індивідуального опалення корпусу дитячого і терапевтичного відділень, замінено на склопакети вікна дитячого і частково терапевтичного відділень, капітально відремонтовано приймальне і операційно-анестезіологічне відділення, придбано сучасну реанімаційну апаратуру для пологового відділення, що значно покращило умови подання медичної допомоги породіллям і новонародженим.

Швидка допомога[ред.ред. код]

Знам'янську міську станцію швидкої і невідкладної медичної допомоги створено 1978 року. На початку свого існування це було відділення швидкої медичної допомоги при Знам'янській центральній районній лікарні. Від 1996 року — самостійний господарчий суб'єкт із правами юридичної особи. Служба швидкої медичної допомоги є однією з найважливіших ланок створеної в нашій країні системи охорони здоров'я, це функціональна складова частина системи екстреної медичної допомоги за надзвичайних ситуацій. Цей медичний заклад допомогає і дорослим, і дітям, діючи в режимі цілодобового чергування та готовності до подання екстреної медичної допомоги на дошпитальному етапі в екстремальних ситуаціях, за раптових захворювань, нещасних випадків і травм, а також станів, що загрожують життю чи здоров'ю населення. Станція налічує 4 загальнопрофільні виїзні бригади швидкої допомоги, які обслуговують місто Знам'янку, село Петрове, село Гостинне, село Водяне, смт Знам'янка Друга, які входять до мережі району обслуговування. Станцію укомплектовано чотирма санітарними автомобілями, забезпечено медикаментами та медапаратурою. На станції працюють 55 осіб, із них медичного персоналу 9 лікарів, 18 фельдшерів, 5 диспетчерів. Щороку станція швидкої допомоги обслуговує близько 20 000 викликів. Середньодобове навантаження по станції становить 57,6% навантаження на одну бригаду за добу — 13,6%.

Чорний ліс[ред.ред. код]

Окрасою і джерелом чистого повітря Знам'янки є Чорний ліс. У ньому досі ростуть тисячолітні дуби. Цей ліс відомий оповитим легендами Чорним озером, розташованим у балці «Чорнолісці». Нещодавно неподалік від Чорного лісу було розкопано скіфські кургани. Також із ним пов'язано імена славетних знам'янців-повстанців під час Національно-визвольних змагань 1917—1921 років і вояків УПА у роки Другої світової війни. Місто знане цілющими властивостями радону, завдяки якому й засновано обласну бальнеологічної лікарні.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Події в місті висвітлюють засобах масової інформації. Два рази на тиждень виходить міська газета «Знам'янські вісті». У жовні 2010 року вона відзначила своє 80-річчя.

Від 1993 до 2011[22] років у Знам'янці працювала міська телерадіокомпанія, яка інформувала про події, що відбуваються в місті, і надавала рекламні послуги.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Центр соціального обслуговування пенсіонерів[ред.ред. код]

Територіальні центри в Україні є альтернативою будинків-інтернатів для ветеранів. Знам'янський центр соціального обслуговування пенсіонерів надає 27 видів послуг, побутову, медико-соціальну допомогу самотнім людям, інвалідам, злиденним сім'ям. Працівники територіального центру перуть білизну, латають одяг, взуття, посилають масажистів, медсестрер, перукарів чи ремонтників. Люди, які там працюють, отримують численні подяки від підопічних центру.

Дитячий будинок-інтернат[ред.ред. код]

У місті є дитячий будинок-інтернат, створений для найважчої категорії дітей з тяжким діагнозом — дитячий церебральний параліч. Діти тут не тільки проживають і лікуються, а ще з ними працюють над фізичною і трудовою реабілітацією. Для цього створено і оснащено кабінет лікувальної фізкультури, мультисенсорну кімнату з використанням світлозвукових ефектів, 5 ігрових кімнат, у яких вихователі працюють над розвитком дітей, збагачують словниковий запас. Усю роботу громади спрямовано на те, щоб життя дітей-інвалідів було щасливішим, цікавішим.

Знам'янський будинок-інтернат для старезних[ред.ред. код]

Заснований 1959 року Знам'янський будинок-інтернат для старезних було перепрофільовано 1984 року в психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням. На сьогодні — це стаціонарна соціально-медична установа, призначена для постійного проживання громадян із психоневрологічними захворюваннями та громадян похилого віку й інвалідів, які потребують догляду, побутового і медичного обслуговування. Розраховано інтернат на 175 ліжко-місць. В інтернаті організовано роботу з соціально-трудової реабілітації інвалідів, прищеплювання навичок самообслуговування, особистої гігієни, залучення до всебічної й цілеспрямованої діяльності. Підопічних забезпечено чотириразовим харчуванням, цілодобовим медичним обслуговуванням. Для них систематично проводять культурні заходи, церковні служіння.

Спорт[ред.ред. код]

Види спорту[ред.ред. код]

Одним із перших видів спорту в місті з'явився Футбол (1924 року). Команда, яка спочатку мала назву «Локомотив», а згодом — ФК «Знам'янка», за цей час ставала неодноразовим чемпіоном та призером обласних, всеукраїнських і всесоюзних змагань. 2009 року їй виповнилося 85 років.

Від 1962 року знам'янчани почали займатися не менш популярним видом спорту — гандболом. Діти, молодь і ветерани постійно беруть участь у змаганнях міського, обласного та всеукраїнського рівнів.

З відкриттям у місті 1967 року Знам'янської дитячо-юнацької спортивної школи (ДСЮШ) з'явилися нові види спорту: баскетбол (1967 року), легка атлетика (1967), волейбол (1967), настільний теніс (1967), спортивна гімнастика (1967), велоспорт (1969), греко-римська боротьба (1989), карате (2002), дзюдзюцу (2002).

Його роль у житті містян[ред.ред. код]

Фізична культура і спорт як складники загальної культури є важливими чинниками здорового способу життя, профілактики захворювань, організації змістовного дозвілля, формування гуманістичних цінностей, створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини та підвищення емоційного стану.

Наразі 17 тренерів-викладачів проводять навчальні заняття з 576 учнями ДЮСШ із 8 видів спорту. До участі у спортивних гуртках і секціях із видів спорту відділ освіти залучив близько 402 дітей і молоді міста.

Дев'ятнадцять міських спортивних громадських організацій та об'єднань залучають мешканців міста до занять фізичною культурою і спортом. У дев'ятьох трудових колективах працюють громадські інструктори з фізичної культури і спорту (локомотивне депо, вагонне депо, дистанція колії, дистанція сигналізації та зв'язку, колійно-машинна станція — 63, енергодільниця, вагонна дільниця, будівельні установи, податкова інспекція та інші).

Активну участь беруть знам'янські спортсмени у змаганнях серед ветеранів спорту міського та обласного рангу, у турнірах із футболу, гандболу, баскетболу, волейболу. Посідають призові місця.

Улюбленими місцями жителів міста для занять фізичною культурою та спортом, участі у змаганнях і вболівання за свої команди, є міський стадіон, спортивний зал Знам'янської ДЮСШ, три майданчики зі штучним покриттям, ігрові майданчики з різних видів спорту, плавальний басейн (наразі не працює через руйнування даху).

Культурне життя міста[ред.ред. код]

Мережа закладів культури складається з дев'ятьох установ: п'яти бібліотек, міського краєзнавчого музею, відділу культури і туризму, міського Палацу культури та дитячої музичної школи імені Миколи Лисенка.

Палац культури[ред.ред. код]

Історія створення центру дозвілля та розвитку художньої самодіяльності починається 1970 року. З підтримкою начальника Знам'янського відділку залізниці Плотнікова О. І., депутата Верховної Ради України Макєєва В. М., трудового колективу БМП № 527 «Одестрансбуд» було побудовано Знам'янський Палац культури залізничників. Його відкриття відбулося 9 травня 1977 року. 2002 року цей заклад передано у власність міста та перейменовано на міський Палац культури. Творчий колектив Палацу культури разом із талановитими учасниками колективів художньої самодіяльності організовує дозвілля людей різних за віком та соціальним становищем. Тут кожен знам'янчанин може обрати собі заняття до душі у різноманітних гуртках, любительських об'єднаннях, клубах за інтересами: чи то співом, поезією або танцями, сучасною та декоративно-ужитковою творчістю, чи то показати свою акторську майстерність та багато іншого.

Творчим обличчям та душею міста є створений 1992 року народний самодіяльний ансамбль пісні і танцю «Барвінок», організатором і художнім керівником якого є заслужений працівник культури України Євдокія Павлівна Мельниченко. Колектив відомий у різних куточках України, неодноразовий переможець регіональних оглядів-конкурсів, володар Гран-прі Всеукраїнського фестивалю хорового мистецтва «Калиновий спів», постійний учасник конкурсів і фестивалів пісенного мистецтва. Є дійсним членом Всеукраїнського науково-культурного фонду імені Тараса Шевченка та лауреатом Всеукраїнського огляду народної творчості.

Бібліотека[ред.ред. код]

Знам'янська центральна міська бібліотека

Знам'янську міську централізовану бібліотечну систему засновано у квітні 1992 року. Вона є найменшою у Кіровоградській області. До її складу входять п'ять книгозбірень: центральна універсальна бібліотека, юнацька бібліотека і три бібліотеки-філії. Книгозбірні міської ЦБС обслуговують різні категорії користувачів: дітей, юнацтво, дорослих, та особливу увагу приділяють людям із обмеженими фізичними можливостями, соціально незахищеним верствам населення. Основним напрямком її діяльності є обслуговування користувачів із допомогою новітніх комп'ютерних технологій. Міська ЦБС має свій власний веб-сайт[23].

Від 2002 року Центральна бібліотека працює над реалізацією спільного проекту з Обласною Жіночою Інформаційною службою «Мережа громадянської освіти», основна мета якого полягає в забезпеченні громадян міста вільним і безкоштовним доступом до потрібної інформації завдяки мережі «Інтернет». Така діяльність ЦБС сприяє підвищенню її авторитету в місті.

Музична школа[ред.ред. код]

Знам'янську дитячу музичну школу було засновано 1963 року. Протягом майже 46 років школа розвиває всі напрямки початкового музичного виховання дітей та молоді міста. 1992 року музичній школі було присвоєно ім'я класика української музики Миколи Віталійовича Лисенка. Викладачі та вихованці школи беруть активну участь у різноманітних концертних програмах міста. Учні школи посідають призові місця на обласних конкурсах. Із більше ніж 2000 вихованців школи понад 500 продовжили своє навчання за обраною музичною спеціальністю.

Краєзнавчий музей[ред.ред. код]

У місті від 1961 року працює міський краєзнавчий музей. Тоді, з нагоди 100 річниці від дня смерті Тараса Шевченка, внучата племінниця поета Катерина Максимівна Красицька та її донька Антоніна Вереміївна Красицька заснували громадський музей «Кобзарева світлиця». За тривалий час він став знаним не тільки в області, а й далеко за її межами, адже має в своїх фондах унікальні матеріали історичного і літературознавчого характеру, а також ґрунтовні матеріали генеалогії Красицьких, зібрані краєзнавцем, нащадком шевченківського роду В'ячеславом Євгеновичем Шкодою. Зараз «Кобзарева світлиця» має статус філії і входить до складу краєзнавчого музею. Дотепер — це єдиний шевченківський музей в області. У музеї діють постійні експозиції: «Природа Чорноліського краю», «Рідне місто моє», «Козацькі зимів'я і найдавніші селянські поселення у Чорноліссі», «Собор негаснучої пам'яті», «Вклонімося великим тим рокам» та практикуються тимчасові експозиції, присвячені пам'ятним датам та державним святам. Під прихистком музею діють декілька громадських організацій:

Результатом співпраці з міським осередком організації «Просвіта» та окремим Чорноліським полком імені козака Мамая Українського козацтва є дослідження пам'яток історії і культури рідного краю, здійснення експедиційних подорожей, фіксація цікавих об'єктів історичного значення.

Відділ культури і туризму[ред.ред. код]

Відділ культури і туризму приділяє увагу охороні та збереженню культурної спадщини в місті та селищі Знам'янка. У місті на обліку перебуває чотирнадцять пам'яток історії. На них укладено охоронні договори, складено акти обстеження та визначено балансоутримувачів. Під час проведення інвентаризації було виявлено, що всі наявні пам'ятки перебувають у задовільному стані.

Відділ культури і туризму як орган охорони культурної спадщини у місті контролює відведення земельних ділянок.

Заклади культури міста тісно співпрацюють із громадськими організаціями, закладами освіти міста й установами. Спільно з християнськими церквами «Благодать» і «Двері життя» відбувалися різдвяні та великодні заходи. Активно діє міська асоціація самодіяльних художників і майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Проведення виставок художників і народних умільців — обов'язковий складник великих міських свят.

Пам'ятники[ред.ред. код]

Після Другої світової війни на цвинтарі загиблих вояків було споруджено пам'ятник невідомому солдатові. В'ячеслав Шкода 1989 року виступив із ініціативою встановлення у Знам'янці пам'ятника Тарасові Шевченку та брав участь у затвердженні проектів обох монументів 1994 та 2008 років. За часів правління міського голови Віктора Крюкова у 2006 — 2010 роках було встановлено хрест жертвам голодоморів і політичних репресій в Україні, пам'ятник учасникам афганської війни, дошку ліквідаторам наслідків Чорнобильської катастрофи (автор - ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС Фуртак Ю.Б.)

Пам'ятник Тарасові Шевченку в місті Знам'янці Кіровоградської області.jpg Знам'янка. Хрест жертвам голодоморів і політичних репресій.JPG Пам'ятник невідомому солдатові.jpg Знам'янка Пам'ятник афганцям.JPG Знам'янка. Дошка ліквідаторам наслідків ЧАЕС.JPG
Хрест жертвам голодоморів і
політичних репресій в Україні
Пам'ятник невідомому солдатові
Пам'ятник учасникам
афганської війни
Дошка ліквідаторам наслідків
Чорнобильської катастрофи

Персоналії[ред.ред. код]

З історією Знам'янки кінця XIX — початку XX століття пов'язано життя і діяльність відомих діячів української культури.

У Знам'янці жив і працював досвідчений лікар залізничної лікарні, брат видатного українського композитора Миколи Лисенка — Андрій Лисенко.

Улітку 1892 року тут перебували сім'ї композитора Миколи Лисенка та драматурга Михайла Старицького. В Орловій Балці Микола Лисенко зустрічався з Каролем Шимановським — майбутнім видатним польським композитором, працював над оркестровкою опери «Тарас Бульба». Теплу згадку про Знам'янку й Орлову Балку залишив польський письменник Ярослав Івашкевич. Михайло Старицький написав тут драму з народного побуту «Без світу». За порадою і творчою допомогою Старицького Андрій Лисенко 1898 року зорганізував серед робітників станції і депо аматорський музично-драматичний гурток. Одним із перших його спектаклів була п'єса «Не судилось». Тут провів своє дитинство і артист Юрій Лисенко, який згодом працював у театрі разом з Марією Заньковецькою, Панасом Саксаганським та іншими видатними акторами.

Також у місті народився прозаїк і драматург Товстоніс Віталій Павлович.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  2. Веб-сторінка Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства
  3. Роман Коваль Отамани Гайдамацького краю. 33 біографії. — Київ, «Правда Ярославичів», 1998
  4. Виконавчий комітет Знам'янської міської ради, Архівний відділ міської ради, Відділ внутрішньої політики міськвиконкому Чорна смуга довжиною в два роки. Книга пам'яті міста Знам'янки та смт. Знам'янка Друга Кіровоградської області — Знам'янка, 2008
  5. а б Олександр Рябошапка Знам'янка: залізниця, історія, люди. — Кіровоград, Цетрально-Українське видавництво, 1995 (ст. 20 — 21).
  6. «Я не могу с презрением относиться к своим врагам, если даже не – наоборот... Хотя во мне все и кипит» (рос.) (Перевірено 18 листопада 2011)
  7. Спогади зв'язківця УПА Семена Сороки
  8. Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність. / За загальної редакцією О. В. Чуднова. — Кіровоград: Імекс-ЛДТ, 2008.
  9. Щур Ю. Нарис історії діяльності Організації Українських Націоналістів на Східноукраїнських землях. — Запоріжжя, 2006. — ISBN 966-599-272-8 [1]
  10. Крюков В. В., Стукаленко Н. Г., Скляровська О. В. Знам'янка. 140 років. — Знам'янка, 2009 (ст. 8).
  11. http://www.kirstat.kr.ua/stat_inf_oper_demogr.htm
  12. Про кількість та склад населення Кіровоградської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  13. Храм Покрови Пресвятої Богородиці
  14. Храм Успіння Пресвятої Богородиці
  15. Інвестиційний паспорт міста Знам'янка [2]
  16. Програма розвитку інвестиційної діяльності в м. Знам'янка на 2010—2011 роки [3]
  17. Офіційний сайт ТОВ «Геоїд»: Про Компанію: Історія (рос.)
  18. Знам'янська міська рада: Загальноосвітні навчальні заклади
  19. Знам'янська міська рада: Дошкільні навчальні заклади
  20. Знам'янська міська рада: Загальноосвітні навчальні заклади
  21. Знам'янська міська рада: Загальноосвітні навчальні заклади
  22. Знам’янський міськвиконком вирішив ліквідувати міську телерадіокомпанію
  23. Сайт Знам'янської міської центральної бібліотеки

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність. / За загальної редакцією О. В. Чуднова. — Кіровоград: Імекс-ЛДТ, 2008.
  • Крюков В. В., Стукаленко Н. Г., Скляровська О. В. Знам'янка. 140 років. — Знам'янка, 2009.
  • Виконавчий комітет Знам'янської міської ради, Архівний відділ міської ради, Відділ внутрішньої політики міськвиконкому Чорна смуга довжиною в два роки. Книга пам'яті міста Знам'янки та смт. Знам'янка Друга Кіровоградської області — Знам'янка, 2008.
  • Знам'янська районна державна адміністрація та районна рада, Районна рада ветеранів війни, праці і Збройних Сил України Із одного металу ллють медаль за бій, медаль за труд. — Знам'янка, 2003.
  • Гайнріх Райтер Тихий фронт. Повість. — Кіровоград: Державне Цетрально-Українське видавництво, 1995 ISBN 5-7707-6596-8.
  • Олександр Рябошапка Золоте сузір'я. Документально-краєзнавче видання. — Знам'янка: Видавництво КП фірма «Геоїд», 2000.
  • Олександр Рябошапка Пам'ять крізь роки. — Кіровоград: Державне Цетрально-Українське видавництво, 1998 ISBN 966-583-115-1.
  • Олександр Рябошапка Вогонь нескорених сердець. — Кіровоград: Державне Цетрально-Українське видавництво, 1997 ISBN 966-583-025-1.
  • Олександр Рябошапка Два кольори мої. Лірика. — Знам'янка: Видавничо-поліграфічний центр МДП «Геоїд», 1996.
  • Олександр Рябошапка Знам'янка: залізниця, історія, люди. — Кіровоград: Цетрально-Українське видавництво, 1995.
  • Олександр Рябошапка Дорогі мої земляки: Краєзнавство. — Кіровоград: Державне Цетрально-Українське видавництво, 1994 ISBN 5-7707-6053-2.
  • Олександр Рябошапка Вічне джерело. — Кіровоград: Цетрально-Українське видавництво, 1993 ISBN 5-7707-4457-X.
  • Олександр Рябошапка Чорнолісся пам'ятає. — Дніпропетровськ: «Січ», 1992 ISBN 5-7775-0506-6.
  • Биденко М. Г. Под сенью Черного леса: Краеведочерки. — Дніпропетровськ: «Промінь», 1989 ISBN 5-7775-0079-X.
  • Крамаренко В. С. Заповідник «Чорний ліс»: нарис-путівник. — Дніпропетровськ: «Промінь», 1979.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.
  • В'ячеслав Шкода, Віктор Проценко Путівник «Знам'янка». — Дніпропетровськ: «Промінь», 1971.
  • Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни 1941 — 194. Збірник документів і матеріалів, 1965.
  • Тимошенко Г. М. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року. — Київ, 2011.

Посилання[ред.ред. код]