Головні пріорітети зовнішньої політики Португалії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Скинувши баласт авторитарного минулого, Португалія досить швидко включилася в загальноєвропейські процеси. Вона є членом багатьох міжнародних організацій, таких як ЄС, ООН, НАТО та ін., долучилась до Єврозони. У своєму економічному і політичному розвитку країна досягла вагомих результатів. Зовнішня політика Португалії на сучасному етапі формується, виходячи з національних інтересів. Основні політичні й економічні партнери Португалії це, в першу чергу, країни ЄС, а також традиційно – португаломовні країни.

Співпраця з ЄС[ред.ред. код]

Головним напрямком зовнішньої політики Португалії є співпраця в межах ЄС. Вступ до ЄЕС у 1986 р., який активно підтримував португальський народ, повернув Португалію на європейську арену міжнародних відносин. Португалія разом із значною частиною країн ЄС увійшла в Єврозону. Країна отримала певні вигоди: більш ефективний і єдиний ринок, зниження валютних ризиків. Португальські фірми отримали можливість експортувати свій товар і виставляти за нього рахунок в єдиній валюті. З іншого боку, прийняття євро поставило перед португальським урядом нелегке завдання – підтримання економіки в суворій відповідності до вимог, що створені ЄС для кожної держави.

ЄС.jpg

Португалія активно бере участь у всіх структурах Євросоюзу, спрямованих на інтеграцію економіки країни в економічний простір ЄС. Основний фінансовий інструмент ЄС – «Фонд підтримання Співтовариства QCA», створений у 1990 р. У 1990-93 рр. Діяв фонд QCA-І, внески Португалії в цей фондсклали 534 млрд ескудо, а надходження з фонду – 1 693 млрд ескудо. У липні 2007 року Португалія прийняла від Німеччини головування в ЄС. На тому ж пленарному засіданні, де країна прийняла президенство в Європейському Союзі, вона отримала 21,5 млрд євро до 2013 року,які мають бути використані на кваліфікацію робітників і підвищення рівня освіти. Пріоритетом політики Португалії в рамках ЄС на 2007-2008 роки стало зміцнення зв’язків з Африкою та країнами Латинської Америки. Основне завдання країна вбачала в досягненні прийняття базового договору про принципи функціонування ЄС, що їй з успіхом вдалося втілити в життя. 1 грудня 2009 року набрала чинності Лісабонська угода. Одним з головних напрямків політики під час головування в ЄС Португалія визначила також співпрацю з Росією. Серед інших пріорітетів – відносини з Бразилією та країнами Африки, а також боротьбу з нелегальною міграцією і кліматичними змінами. Держсекретар Португалії Лобо Антунес висловився за ухвалення прийняття Туреччини в ЄС і виконання зобов’язань перед іншими країнами-кандидатами за умови реалізації ними вимог Брюсселя. Світова економічна криза, що розпочалась в 2008 році, вплинула на економіку країни: зменшився експорт португальської продукції та іноземні інвестиції. Проблеми Португалії змушують її просити допомоги у Євросоюзу. ЄС виділив Лісабону 78 млрд євро на три роки. Запропонований план виходу з боргової кризи для Португалії виявився не таким обтяжливим, як для інших країн. Затверджений план не передбачає також зменшення зарплат у державному секторі чи розміру мінімальної оплати праці, на які змушені були погодитись Греція та Ірландія.

Відносини з країнами лузофонами(португаломовними)[ред.ред. код]

Відносини з португаломовними країнами мають для Португалії принципове значення в плані використання традиційних зв’язків для розвитку торгово-економічного співробітництва з цими країнами як на національному, так і на загальноєвропейському рівні. Країни співпрацюють на політичній арені головним чином у трьох організаціях: Співробітництво португаломовних країн ПАЛОП , ЄС – МЕРКОСУР, Іберо-американські саміти. Співробітництво португаломовних країн – міжнародна організація, створена в 1996 році, до якої входить п’ять країн Африки, де португальська є офіційною мовою: Ангола, Кабо-Верде, Гвінея-Бісау, Мозамбік та Сан-Томе і Принсіпі. Їх зазвичай називають ПАЛОП, що є абревіатурою від офіційної назви об’нання на португальській мові PALOP. Починаючи з 1980-х рр. Португалії вдалося частково повернути політичні та економічні позиції в своїх колишніх колоніях Африки. Колишня метрополія прагне зберегти країни ПАЛОП у зоні свого політичного і економічного впливу. При цьомц відносини з колишніми колоніями африканськими формуються під впливом історичного минулого, спільної мови і політичних і економічних інтересів. Розвиток всебічних відносин з португаломовними країнами Африки є на сучасному етапі одним з пріорітетних напрямків португальської зовнішньої політики. На сьогодні співпраця в рамках ПАЛОП включає політичний, економічний, культурний, військовий, соціальний аспекти, а також захист і поширення португальської мови у світі. Незважаючи на диверсифікацію відносин, ПАЛОП стикається з серйозними проблемами, насамперед фінансового характеру, які обмежують її роботу та ефективність. Історичного досвіду, культурної та мовної спільності недостатньо для розвитку ПАЛОП як впливового та ефективного інтеграційного об’єднання. Потенціал розвитку відносин Португалії з її колишніми африканськими колоніями високий і поширюється практично на всі сфери. Основними партнерами Португалії серед ПАЛОП є Ангола та Мозамбік.

Роль Португалії у відносинах ЄС – МЕРКОСУР[ред.ред. код]

Португалія активно підтримує стосунки ЄСМЕРКОСУР. Вона розвиває відносини з МЕРКОСУР у бік поглиблення співпраці і налагодження тісних зв’язків. Що стосується португальського імпорту, то в ньому країни МЕРКОСУР займають трохи більш помітну частку (2,7%), головним чином (до ¾ ) за рахунок імпорту в Бразилії, в той час як на португаломовні африканські країни припадає лише трохи більше 1% португальського імпорту. Португалія і Бразилія мають особливі стосунки. Вони пройшли спільний історичний шлях і мають спільні культурні, етнічні і національні особливості. Вони тісно співпрацюють у всіх сферах діяльності. Щорічний товарообіг між Бразилією та Португалією становить 558 млн. дол. Португалія є сьомим найбільшим інвестором у бразильську економіку. Інвестиції становлять приблизно 8 млрд дол.

Співпраця з США[ред.ред. код]
Nato z.jpg

Важливим напрямком зовнішньополітичної діяльності Португалії є співпраця з США. Американськопортугальський товарообіг порівняно невеликий. Головна сфера співпраці – це переважно в контексті НАТО. Американська військова присутність на Азорських островах сягає корінням Другої світової війни. У 1995 році між США і Португалією була підписана Угода про співробітництво та оборону, ВПС США в Європі діють у тісній співпраці з португальськими військово-повітряними силами. Ця співпраця є важливим компонентом взаємодії Європейського командування США в Португалії. Цей доступ підтримує розгортання американських сил у Європі, на Близькому Сході, Азії та Африці. Португальський уряд шукає більш тісної співпраці з Африканським командуванням США для синхронізації взаємодії зусиль, і зміцнення двостороннього та багатостороннього співробітництва з США на африканському континенті.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012.
  2. Взаємодія Португаліїї і НАТО
  3. Португалія прийняла на себе представництво в ЄС