Зовнішня сонна артерія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Артерія: Зовнішня сонна артерія
External carotid artery.png
Артерії шиї. Зовнішня сонна артерія відходить від загальної сонної артерії, що позначена як Common caroti на малюнку.
Gray511.png
Схема гілок верхньощелепної артерії, що відходить від зовнішньої сонної артерії.
Латинска назва arteria carotis externa
Грей subject #144 551
Бере початок від Загальна сонна артерія   
Гілки Передня група
Верхня щитоподібна артерія
Язикова артерія
Лицева артерія
Середня група

Висхідна глоткова артерія
Поверхнева скронева артерія
Верхньощелепна артерія
Задня група
Потилична артерія
Задня вушна артерія

MeSH Carotid+Artery,+External

Зовнішня сонна артерія (лат. arteria carotis externa) — це одна з найбільших парних кровоносних судин голови та шиї, що відгалужується від загальної сонної артерії.[1][2]

Топографічна анатомія[ред.ред. код]

Зовнішня сонна артерія бере початок від загальної сонної артерії на рівні верхнього краю щитоподібного хряща, має дещо звивистий хід вгору та медіально під заднім черевцем двочеревцевого та шийнопід'язичного м'язів. Далі судина входить у привушну слинну залозу, в якій на рівні шийки нижньої щелепи розгалужується на гілочки, що належать до однієї з групп: передньої, середньої або задньої.

Передня група гілок зовнішньої сонної артерії[ред.ред. код]

До цієї групи належать 3 великі судини: верхня щитоподібна артерія, язикова артерія та лицева артерія.

Верхня щитоподібна артерія[ред.ред. код]

Верхня щитоподібна артерія (лат. a. thyroidea superior) відходить на рівні великих рогів під'язикової кістки та кровопостачає щитоподібну та паращитоподібну залози, гортань через верхню гортанну артерію, а також опосередковано грудинно-ключично-сосцеподібний м'яз через rami sternocleidomastoidei.

Язикова артерія[ред.ред. код]

Докладніше: Язикова артерія

Язикова артерія (лат. a. lingualis) відходить на рівні великих рогів під'язикової кістки, проходить в межах трикутника Пірогова. Кровопостачає язик та під'язикову залозу через під'язичну артерію, що відходить від неї.

Лицева артерія[ред.ред. код]

Докладніше: Лицева артерія

Лицева артерія (лат. a. facialis) відходить вище від великих рогів під'язикової кістки, проходить через піднижньощелепну залозу, прямує до нижньої щелепи та перегинаючись через її край виходить на обличчя. Кровопостачає структури обличчя завдяки своїм гілочкам: a. palatina ascendens, a. submentalis, aa. labiales, a. angularis.

Середня група гілок зовнішньої сонної артерії[ред.ред. код]

До середньої групи гілок зовнішньї сонної артерії належать висхідна глоткова артерія, поверхнева скронева артерія та верхньощелепна артерія.

Висхідна глоткова артерія[ред.ред. код]

Висхідна глоткова артерія (лат. а. pharyngea ascendens) відгалужується від від зовнішньої сонної артерії поруч з місцем біфуркації загальної сонної артерії та йде по латеральній стінці глотки. Кровопостачає глотку, м'яке піднебіння, піднебінний мигдалик, слизову оболонку барабанної порожнини, тверду мозкову оболонку в ділянці задньої черепної ямки.

Поверхнева скронева артерія[ред.ред. код]

Поверхнева скронева артерія (лат. a. temporalis superficialis) є прямим продовженням стовбуру зовнішньої сонної артерії на рівні зовнішнього слухового проходу. Судина прямує вгору в товщі паренхіми привушної залози. Ділиться на лобову та тім'яну гілки та поперечну артерію обличчя, завдяки яким відбувається кровопостачання шкіри та інших тканин ділянок лоба, тімені, вушної раковини, зовнішнього слухового проходу.

Верхньощелепна артерія[ред.ред. код]

Верхньощелепна артерія (лат. а. maxillaris) є однією з кінцевих гілок зовнішньої сонної артерії та медіально відходить від неї на рівні зовнішнього слухового проходу. Прямує вгору і вперед до крилопіднебінної ямки, де розгалужується на гілочки. Гілочки верхньощелепної артерії поділяються на три відділи: перший огинає шийку нижньої щелепи, другий у підскроневій ямці, третій в крило-піднебінній ямці. У кожному відділі верхньощелепна артерія віддає низку артеріальних гілок. Кровопостачає: шкіру і м'язи підборіддя та нижньої губи, скронево-нижньощелепний суглоб, тканини зовнішнього слухового проходу і барабанну перетинку, тверду мозкову оболонку, слизову оболонку верхньощелепної пазухи, жувальні м'язи, шкіру і м'язи верхньої губи, щоки, ніс, нижні повіки.

Задня група гілок зовнішньої сонної артерії[ред.ред. код]

До цієї групи належать 2 великі судини: потилична та задня вушна артерії.

Потилична артерія[ред.ред. код]

Докладніше: Потилична артерія

Потилична артерія (лат. a. occipitalis) відгалужується дещо вище від великих рогів під'язикової кістки, прямує назад та вгору вздовж заднього черевця двочеревцевого м'яза, в ділянці сосцеподібного відростка потрапляє до потиличної ділянки. Кровопостачає шкіру та м'язи потилиці, вушну раковину, сосцеподібний відросток та тверду мозкову оболонку в ділянці задньої черепної ямки.

Задня вушна артерія[ред.ред. код]

Задня вушна артерія (лат. a. auricularis posterior) відгалужується від зовнішньої сонної артерії на 2-2.5 см вище від потиличної артерії, прямує назад та вгору до вушної раковини. Кровопостачає вушну раковину, слизову оболонку барабанної порожнини та шкіру в ділянці сосцеподібного відростка.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини (переклад Цегельского А.А.). Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7. 
  2. Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091.