Зовнішнє незалежне оцінювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЗНО з української мови і літератури (2016). Пункт у Святошинському районі Києва. На передньому плані — закриті аудиторні пакети, що містять зошити завдань і бланки відповідей для кожного абітурієнта.

Зо́внішнє незале́жне оці́нювання (ЗНО, раніше також Зовнішнє тестування, ЗТ) — комплекс організаційних процедур (передусім — тестування), спрямований на визначення рівня навчальних досягнень випускників середніх навчальних закладів при їхньому вступі до закладів вищої освіти в Україні.

Метою зовнішнього незалежного оцінювання є підвищення рівня освіти населення України та забезпечення реалізації конституційних прав громадян на рівний доступ до вищої освіти, здійснення контролю за дотриманням Державного стандарту базової та повної середньої освіти, аналіз стану системи освіти, прогнозування її розвитку.

Система зовнішнього незалежного оцінювання формується в Україні за підтримки міжнародних і громадських організацій з 2004 року. Через повномасштабне російське вторгнення в Україну у 2022 році введено вступне випробування на бакалаврат для здобуття вищої освіти у формі Національного мультипредметного тесту (НМТ).

Результати зовнішнього незалежного оцінювання зараховуються як результати державної підсумкової атестації та як результати вступних іспитів до закладів вищої освіти.

Проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється Українським центром оцінювання якості освіти (УЦОЯО) у співпраці з місцевими органами управління освітою, обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти, навчальними закладами. Координація роботи учасників процесу зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється Вінницьким, Дніпропетровським, Донецьким, Івано-Франківським, Київським, Львівським, Одеським, Харківським і Херсонським регіональними центрами оцінювання якості освіти, за кожним із яких закріплено по 2-4 області України.

Впровадження зовнішнього незалежного оцінювання підвищило якість середньої та вищої освіти в Україні, позитивно позначилося на загальному рівні освіченості та стало вагомим фактором у боротьбі з корупцією.

Історія[ред. | ред. код]

Предмет 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021
Українська мова
Українська література
Історія України
Математика
Фізика
Хімія
Біологія
Географія
Іноземна мова Англійська, німецька, французька або іспанська мови
Російська мова
Зарубіжна література[1]
Всесвітня історія
Основи економіки
Основи правознавства
Примітки
 — не проводилося;
 — проводилося вибірково;
 — для всіх абітурієнтів

1993[ред. | ред. код]

В Україні здійснено спробу запровадити тестування випускників загальноосвітніх шкіл. Через ряд чинників спроба виявилася невдалою.

2002[ред. | ред. код]

Центр тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження» спільно з Міністерством освіти та науки України провели 200 тестувань, у яких взяли участь студенти перших курсів закладів вищої освіти.

Мета цього проєкту — апробація тестових завдань і розроблення технології адміністрування.

2003[ред. | ред. код]

Центр тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження» спільно з Міністерством освіти та науки провели тестування з математики й історії 3121 випускника 670 загальноосвітніх шкіл України. Чотири заклади вищої освіти почали зараховувати результати тестування як вступні випробовування. За бажанням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах результати тестування зараховують як державну підсумкову атестацію.

2004[ред. | ред. код]

Центром тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження» спільно з Міністерством освіти та науки проведено тестування 4485 випускників шкіл міст Києва, Донецька, Львова, Харкова, Одеси з математики, української мови, історії, економіки.

У 31 закладі вищої освіти були прийняті рішення про зарахування результатів тестування як вступних випробовувань.

25 серпня була прийнята постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти». Цим документом передбачається: провести у 2006 році випробовування технологій ЗНО навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти; у 2007–2008 роках — здійснити запровадження ЗНО навчальних досягнень випускників, які виявили бажання вступити до ЗВО.

2005[ред. | ред. код]

Президент Ющенко Указом від 4 липня доручив Міністерству освіти та науки України впродовж 2005–2006 років здійснити перехід до проведення вступних випробовувань до закладів вищої освіти шляхом ЗНО.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1312 від 31 грудня було утворено Український центр оцінювання якості освіти й установлено, що ЗНО навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступати до ЗВО, є державною підсумковою атестацією та вступним випробовуванням до цих закладів.

Проводиться тестування 10 030 учнів із 1567 шкіл України.

2006[ред. | ред. код]

Емблема УЦОЯО

У Державному бюджеті України на 2006 р. уперше передбачено кошти на запровадження ЗНО та моніторингу якості освіти.

Розпочинає свою діяльність Український центр оцінювання якості освіти. Створюються 8 регіональних центрів оцінювання якості освіти.

Проводиться тестування 41 818 випускників загальноосвітніх шкіл, до якого залучаються 6 300 інструкторів, 700 екзаменаторів.

2007[ред. | ред. код]

Після 2005 року всі ЗВО, підпорядковані Міністерству освіти та науки України, зараховують результати зовнішнього тестування.

2007 року зовнішнє незалежне оцінювання знань проводилося у формі тестування з української мови, математики, історії (історії України та всесвітньої історії).

Зовнішнє незалежне оцінювання з хімії, біології, фізики проводилося лише для випускників шкіл Харківської області.

Тестування з української мови відбулося 21 квітня, з хімії, фізики та біології — 26 квітня, з математики й історії — 28 квітня.

Першого червня 2007 р. усі учасники тестування отримали в індивідуальних конвертах сертифікати з результатами. Участь у зовнішньому незалежному оцінюванні взяли 116 327 випускників загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, що становить 26 % від їхньої загальної кількості. У місті Києві, Харківській і Львівській областях зовнішнім незалежним оцінюванням було охоплено від 64 до 94 % випускників.

Середня вартість тестування одного учасника зовнішнього незалежного оцінювання 2007 р. у розрахунку на один предмет становила 38,5 гривень.

2008[ред. | ред. код]

З 2008 року проходження зовнішнього незалежного оцінювання є обов'язковою умовою вступу до закладу вищої освіти. 2008 року зовнішнє незалежне оцінювання проводиться з таких предметів:

  • українська мова та література;
  • історія України (з найдавніших часів до наших днів);
  • всесвітня історія (з найдавніших часів до наших днів);
  • зарубіжна література;
  • хімія;
  • фізика;
  • біологія;
  • математика;
  • основи економіки;
  • основи правознавства;
  • географія.

Після приходу нового Міністра освіти та науки Івана Вакарчука відповідним наказом № 1171 від 25 грудня 2008 року було визначено українську мову як єдину, якою можна буде скласти зовнішнє незалежне оцінювання, а тим, хто навчався мовами меншостей (російською, польською, угорською, кримською, молдовською, румунською), будуть видані короткі словнички з перекладами термінів на українську.[2] Це викликало обурення та занепокоєння серед національних меншостей, зокрема росіян та угорців України. У Криму відбулися масові протести за право складати тести російською мовою. Таку позицію підтримали деякі посадовці України, Голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко направив письмове звернення до Міністерства освіти України, щоб у Криму тестування проходило російською мовою. Він виступив за те, аби зовнішнє тестування для абітурієнтів українською мовою вводилося поетапно, оскільки 95,6 % учнів у Криму навчаються російською мовою, 6,3 % — кримськотатарською і тільки 3,2 % — українською мовою.[3] Таку думку Міністерство взяло до уваги й на прес-конференції Міністра освіти та науки України Івана Вакарчука та директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука 14 лютого 2008 було заявлено, що в 2008 році тести будуть перекладені російською, польською, румунською, угорською, молдовською та кримськотатарською мовами.[4] Відтак радикальна українська партія ВО Свобода засудила поступки Міністерства та подала запит до Міністерства та Генпрокуратури про порушення таким чином Конституції України, заявила про намір подати до суду, однак відповіді від Міністерства так і не отримала.[5]

Загалом у рамках основної сесії зовнішнього оцінювання, що тривала зі 22 квітня до 4 червня, було написано 997 897 тестів. Для учасників тестування працювало 4600 пунктів тестування, у яких розміщувалася 81 тис. аудиторій. Середня явка на тестування склала 76 %.[6]

2009[ред. | ред. код]

1 листопада 2008 виші оголосили перелік сертифікатів ЗНО потрібних для вступу на певні напрями підготовки. Складання основної сесії ЗНО скоротили на два тижні, тож вона пройшла з 6 травня до 5 червня 2009, зареєструватися можна було з 1 грудня 2008 року. Окрім того, того року скоротили до восьми кількість предметів, з яких проходило тестування, а зарубіжну літературу, основи економіки, основи правознавства, всесвітню історію виключили. Натомість, випускники змогли скласти тести з іноземних мов: англійської, німецької, іспанської чи французької. Абітурієнти змогли обрати для здавання не три, а до п'яти предметів ЗНО. Тестування з української мови та літератури надалі лишилося обов'язковим для всіх випускників. Починаючи з цього року подання заяв до вишів можна відслідковувати он-лайн на сайті vstup.info [Архівовано 18 листопада 2013 у Wayback Machine.]. Також у 2009 році залишилася можливість складати тести мовами шести нацменшостей України. Підготовчі курси при вишах більше не дають можливості позаконкурсного вступу.[7][8]

2010[ред. | ред. код]

Цього року закінчується кількарічний перехідний період, протягом якого тестування можна було здати однією з семи мов. Видано накази щодо поліпшення викладання українською мовою в школах нацменшостей, тож ЗНО вперше проводитиметься лишень українською. Задля забезпечення права національних меншостей будуть надаватися словники з перекладом основних термінів, що будуть використовуватися в тестах.[9] Але Верховна Рада Криму вже 18 червня 2008 року звернулася до Верховної Ради та Кабінету Міністрів зі проханням проводити зовнішнє незалежне тестування випускників шкіл Криму, що навчаються мовами національних меншостей, цими мовами також після 2009 року. Проте рішення Міністерства лишається без змін[10]. Основні сесії тестування пройдуть у червні (зі 2 по 23). Кожен випускник школи має пройти тестування з української мови та літератури та на вибір математики чи історії.

2011[ред. | ред. код]

У 2011 році зовнішнє оцінювання для охочих стати студентами закладів вищої освіти проводилося з таких предметів: українська мова та література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, російська мова, одна з іноземних мов (за вибором): англійська, німецька, французька, іспанська.

Зовнішнє оцінювання з української мови та літератури є обов'язковим для всіх абітурієнтів.

Результати зовнішнього оцінювання будуть зараховуватися як вступні випробування до закладів вищої освіти за освітньо-професійними програмами підготовки молодшого спеціаліста та бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямування).

Тести для зовнішнього оцінювання з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії будуть перекладені кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, угорською мовами.

10 листопада 2011 року розпочалася реєстрація на пробне тестування ЗНО, яка тривала до 10 грудня 2011 року включно.

2012[ред. | ред. код]

У 2012 році до предметів, за якими проводять ЗНО, додалася всесвітня історія. Крім того, максимальна кількість предметів, які здають на ЗНО абітурієнти, знизилася до чотирьох. Інших суттєвих змін не відбулося; залишилося обов'язковим до складання абітурієнтами оцінювання з української мови та літератури. Інші предмети залежать від обраної спеціальності. Також слід зазначити, що у зв'язку зі проведенням Євро 2012 у Польщі й Україні ЗНО-2012 було проведено приблизно на місяць раніше, ніж зазвичай.

2013[ред. | ред. код]

13 серпня 2012 року стало відомо, що перелік предметів для складання зовнішнього незалежного оцінювання буде доповнено зарубіжною літературою.

2014[ред. | ред. код]

У 2014 році з метою зменшення впливу різниці рівня викладання та вимог у різних школах вагу шкільного атестата при вступі до ЗВО знижено з 200 до 60 балів.[11]

ЗНО у Донецькій і Луганській областях через військові дії на території цих областей перенесено на додаткову сесію[12], яка проходитиме з 1 по 15 липня[13].

2015[ред. | ред. код]

У 2015 році для вступу до закладу вищої освіти (ЗВО) абітурієнти подають сертифікати ЗНО лише 2015 року. Кожен учасник ЗНО має право скласти тести не більше, ніж з чотирьох навчальних предметів із переліку.

Два рівні складності сертифікаційної роботи (тесту)[ред. | ред. код]

Абітурієнти складатимуть тести ЗНО з української мови та літератури та математики двох рівнів складності — базового та поглибленого, обрати який слід буде під час реєстрації. Рівень складності тесту, необхідний для вступу на навчання, визначатиметься Правилами прийому до закладу вищої освіти.

Державна підсумкова атестація (ДПА) з української мови[ред. | ред. код]

Для всіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів 2015 року результати ЗНО з української мови та літератури зараховуватимуться як результати ДПА. Вони визначатимуться на основі кількості балів, набраних за виконання завдань лише з української мови.

Встановлення «порогового бала»[ред. | ред. код]

Для визначення результатів ЗНО-2015 з кожного предмета буде встановлено «пороговий бал», тобто та кількість тестових балів, яку може набрати мінімально підготовлений абітурієнт. Учасники тестування, які не подолають «поріг», не зможуть використати результат ЗНО з цього предмета для вступу до ЗВО. Усі абітурієнти, результати яких будуть не нижчими від «порогового бала», отримають оцінку за шкалою 100—200 балів і матимуть право брати участь у конкурсному відборі при вступі на навчання.

2017[ред. | ред. код]

2017 року Міністерство освіти та науки вирішило розробити оптимальні умови для того, щоб ЗНО стало більш доступним для учнів із особливими потребами. Свою роботу в пошуку оптимального вирішення цього завдання почала робоча група. Їй потрібно створити максимально адаптовані програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, історії України та математики для тих дітей, які страждають порушенням зору.

Також у 2017 році як оцінки за державну підсумкову атестацію зарахують тестування зі трьох предметів ЗНО. Перший обов'язковий для складання всіма випускниками предмет — українська мова та література. При виборі другого обов'язкового предмета ЗНО-2017 учасник має альтернативу між математикою й історією України. Третій предмет слід вибирати зі списку предметів, за якими проводять тестування в цьому році (історія України, математика, англійська, іспанська, французька, німецька, російська мови, географія, біологія, хімія, фізика). Підкреслимо, для того, щоб оцінки, отримані на державній підсумковій атестації були зараховані, можна одночасно вибирати і математику, й історію України. Таким чином, вибір предметів — безпосередня прерогатива учасника, і повинна обумовлюватися виключно його планами щодо майбутнього навчання, та не профілем класу чи школи.

2018[ред. | ред. код]

2018 року ЗНО проводилося з 22 травня по 14 липня. З 2018 року ЗНО не проводиться з предмету «російська мова»[14]. До списку предметів, з яких можна було скласти ЗНО, включено 11 пунктів: українська мова і література; історія України; математика; біологія, географія, фізика, хімія; англійська мова, іспанська мова, німецька мова, та французька мова.

Результати ЗНО з трьох навчальних предметів — української мови та літератури, математики або історії України та одного з предметів, зазначених у переліку — зараховані як результати державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти.

Для проведення ЗНО з іноземних мов використали тести двох рівнів складності: рівня В1 і рівня В2. Новацією цих тестів стала частина «Розуміння мови на слух», яка містить прослуховування звукових фрагментів і виконання завдань до них.

2019[ред. | ред. код]

У 2019 році ЗНО проводилося з 21 травня по 13 червня. Додаткова сесія відбувалася з 26 червня по 10 липня. До списку предметів, які можна було скласти включено 11 предметів: українська мова і література; історія України; математика; біологія, географія, фізика, хімія; англійську мову, іспанську мову, німецьку мову, та французьку мову.

Результати ЗНО з трьох навчальних предметів — української мови та літератури, математики або історії України та одного з предметів, зазначених у переліку — зараховані, як результати державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти. (Для випускників 11 класу)

2020[ред. | ред. код]

2020 року ЗНО повинно було проводитись з 21 травня по 15 червня, але через пандемію коронавірусу його початок перенесений на 25 червня[15] (спочатку — на невизначений термін). До списку предметів, які можна буде скласти включено: українська мова і література; історія України; математика; біологія, географія, фізика, хімія; англійську мову, іспанську мову, німецьку мову, та французьку мову.

Результати ЗНО з трьох навчальних предметів — української мови та літератури, математики або історії України та одного з предметів, зазначених у переліку — будуть зараховані, як результати державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти. (для учнів (слухачів, студентів) закладів загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які в 2020 році завершують здобуття повної загальної середньої освіти)[16]. Під час вступу приймаються сертифікати ЗНО за 2017–2020 роки з усіх предметів, окрім іноземних мов. Оцінки за ЗНО з англійської та інших мов дійсні лише для сертифікатів 2018–2020 років.[17]

Кабмін заборонив проведення пробного ЗНО в аудиторіях через зростання кількості хворих на Covid-19, перенісши його в онлайн режим[18]. За дорученням Президента Зеленського ВРУ ухвалила Законопроєкт про скасування обов'язкового проходження ЗНО для випускників, які не планують вступати до ВНЗ. Документ не скасовує ЗНО повністю і залишає його єдиним механізмом для вступу до ВНЗ[19].

10 липня Зеленський підписав закон, згідно якого діти з тимчасово окупованих територій можуть вступати до ВНЗ без складання ЗНО.

2021[ред. | ред. код]

З 2021 року максимальна кількість екзаменів ЗНО, які можна скласти, збільшена до 5[20].

Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури набуло деяких змін. На відміну від попередніх років, іспит складатиметься з двох рівнів: 1) українська мова, 2) українська мова та література. Абітурієнт ЗНО-2021 повинен обрати один із двох, в залежності від потреб під час вступу до ВНЗ. Таким чином, ті, хто планує вступати на технічні спеціальності, можуть не складати обов'язковий іспит з української літератури.

ЗНО з математики також буде змінено. З 2021 року іспит з математики теж матиме два рівні: 1) стандарт, 2) поглиблений. Багато випускників шкіл, які плануватимуть вступати на гуманітарні спеціальності, у яких математика не є основним вступним предметом, зможуть скласти екзамен рівня стандарту.

Третій (це має бути англійська мова або історія України, на вибір) та четвертий екзамени ЗНО 2021 року будуть обов'язковими.

На відміну від минулих років, з’явилася можливість взяти участь в оцінюванні з ще одного або кількох предметів (всього їх 13) за власні кошти. Якщо йдеться про будь-яку з іноземних мов, сплатити доведеться 789 гривень, а щодо історії України, географії, фізики, хімії або біології – всього 354 гривні.[21]

2022[ред. | ред. код]

Докладніше: Національний мультипредметний тест

Через повномасштабне російське вторгнення в Україну у 2022 році введено вступне випробування на бакалаврат для здобуття вищої освіти у формі Національного мультипредметного тесту (НМТ)[22].

Саме тестування відбудеться у червні 2022 року у формі комп’ютерного онлайн тестування з трьох предметів (українська мова, математика, історія України). Різні спеціальності матимуть різні вагові коефіцієнти оцінок[23].

Слабкі місця[ред. | ред. код]

  • Попри те, що особа, яка складає тест, допускається до тестування при пред'явленні паспорта, цей захист виявився не завжди ефективним для унеможливлення здачі тесту іншою особою. Так, аспірант з Львівського університету за винагороду погодився скласти у 2008 р. тест з української мови і літератури за випускника однієї з шкіл Дніпра. Фальсифікації виявлено не було[24].
  • Щорічна зміна правил вступу до ЗВО.
  • У разі помилок, які трапляються не дуже рідко, абітурієнтам можуть бути не зараховані їхні бали. Через це поступити до ЗВО цим абітурієнтам не вдається. Однак існує можливість подати апеляційну заяву для оскарження результатів тестування[25].
  • Поява глобальної корупції.
  • Можливість втручання керівництва УЦОЯО у механізм встановлення результатів ЗНО. Колишнього очільника УЦОЯО Ігоря Лікарчука підозрюють у тому, що через його втручання результати щонайменше 200 випускників були завищені[26].
  • ЗНО проводиться далеко не в усіх населених пунктах, отже школярі з малих населених пунктів вимушені заради проходження ЗНО долати 70-100 км[27] . Наприклад, станом на 2016 рік в Київській області ЗНО проводилось лише в двох містах — Білій Церкві та Переяславі, а у Вінницькій, Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій — лише в обласних центрах[28].

Переваги[ред. | ред. код]

  • Створення умов рівного доступу до освіти для всіх, незалежно від матеріальних можливостей
  • Об'єктивність (утім, наприклад, при перевірці власних висловлювань у ЗНО з української мови та літератури трапляється людський фактор)
  • Долання корупції на локальному рівні.
  • Наближення до європейських стандартів

Предмети у ЗНО[ред. | ред. код]

Українська мова і література[ред. | ред. код]

Контейнер з аудиторними пакетами з української мови і літератури до відкриття, 2016

Проводиться з 2005 року (з української мови) та з 2008 року (з української мови і літератури). 2008 року на тестування з української мови і літератури зареєструвався 512 591 учасник, 2009 року — 461 981 учасник.

Тестування з цього предмета є обов'язковим для всіх, хто вступає до ЗВО.

Починаючи з 2009 року, тест передбачає три частини:

  • завдання з вибором однієї правильної відповіді та завдання на встановлення відповідності з мови;
  • завдання з вибором однієї правильної відповіді та завдання на встановлення відповідності з літератури;
  • завдання відкритого типу — створення власного висловлення, яке б ствердило або заперечило подане судження.

Починаючи з 2015 року, результат тесту ЗНО зараховується як результат державної підсумкової атестації.

Історія України[ред. | ред. код]

Проводиться з 2004 року. 2004, 2005 та 2007 року тест з історії України був об'єднаний з тестом із всесвітньої історії, 2006, 2008 та 2009 року існує окремо. 2008 року на тестування з історії України зареєструвалися 98 980 учасників, 2009 року — 195 118 учасників, 2010 року — 329 502. Збільшення кількості обумовлено тим, що історію України почали приймати ті ЗВО, які раніше приймали всесвітню історію, правознавство, економіку. Тест 2008 року передбачав завдання відкритого типу, 2009 року — лише закриті завдання. Починаючи з 2016 року, результат за частину тесту ЗНО зараховується як результат державної підсумкової атестації.

Всесвітня історія[ред. | ред. код]

Проводиться з 2004 року. 2004, 2005 та 2007 року тест із всесвітньої історії був об'єднаний з тестом з історії України, 2006, 2008 проводився окремо. Тест 2008 року передбачав лише закриті завдання. Не проводився у 2009, 2010, 2011 роках, повернувся 2012 року. З 2015 року тест з всесвітньої історії знову перестав проводитися.

Фізика[ред. | ред. код]

Проводиться з 2007 року. Містить завдання трьох типів: 1) тестові завдання з вибором правильної відповіді 2) завдання на встановлення відповідності 3) завдання на знаходження розв'язку

Математика[ред. | ред. код]

Проводиться з 2004 року. Містить завдання чотирьох типів: 1) тестові завдання з вибором правильної відповіді 2) завдання на встановлення відповідності 3) завдання на знаходження розв'язку 4) завдання з розширеною відповіддю Починаючи з 2016 року, результат за частину тесту ЗНО зараховується як результат державної підсумкової атестації.

Біологія[ред. | ред. код]

Проводиться з 2007 року.

Хімія[ред. | ред. код]

Проводиться з 2006 року.

Географія[ред. | ред. код]

Проводиться з 2008 року.

Іноземні мови[ред. | ред. код]

Абітурієнт має право обирати англійську, німецьку, французьку або іспанську мови. Проводиться з 2009 року. Починаючи з 2018 року, тести з іноземних мов містять у собі частину «Розуміння мови на слух».

Інформатика[ред. | ред. код]

Станом на 2017 рік не проводиться ЗНО з інформатики. Попри це, йде дискусія, чи потрібно вводити тестування з цього напрямку для абітурієнтів, що вступають на спеціальності, пов'язані з програмуванням. Головний аргумент прихильників ЗНО з інформатики полягає в тому, що програма навчання на першому курсі буде більш профільною і буде можливість не витрачати час на вивчення базових принципів, які студент може вивчити ще в школі та підтвердити рівень знань з інформатики на ЗНО[29][30].

Дворівневе ЗНО[ред. | ред. код]

З 2015 року запроваджене дворівневе ЗНО з математики та української мови і літератури. Абітурієнти, які хочуть вступати на спеціальність, де один з цих предметів є профільним, повинні складати ЗНО поглибленого рівня. Для спеціальностей, де математика і українська мова не є профільними, достатньо скласти ЗНО базового рівня з цих предметів[31]

Статистика та результати ЗНО 2016[ред. | ред. код]

За даними УЦОЯО[32] у 2016 році найбільше абітурієнтів складали тест з української мови та літератури — 253 тисячі, з яких 90,1 % подолали поріг «склав/не склав». Для інших предметів кількість абітурієнтів, що склали тест (в дужках подолали поріг «склав»): математика — 123 тисячі (85 %), історія України — 181 тисяча (86,5 %), англійська мова — 77 тисяч (84 %), біологія — 69 тисяч (89,8 %), географія — 47 тисяч (94,8 %), фізика — 27 тисяч (83,5 %), хімія — 25 тисяч (87,6 %), інші іноземні мови (німецька, французька, іспанська, російська) — 4844.

  • З 267 тисяч зареєстрованих учасників, 200 тисяч це випускники поточного року, 48 тисяч випускники минулих років, 18 тисяч студенти ЗВО, ПТНЗ[33]

Звинувачення у підробці результатів ЗНО[ред. | ред. код]

До 2015 року не було жодних суттєвих нарікань на проведення ЗНО та роботи Українського центру оцінювання освіти (УЦОЯО). Влітку 2015 року тодішній генпрокурор України Шокін висунув обвинувачення керівництву УЦОЯО у підтасовуванні результатів ЗНО на користь окремих осіб[34]. Після висловлених обвинувачень прокуратура провела обшук в приміщенні УЦОЯО та вдома у деяких працівників, відкрила кримінальну справу.[35] Звинувачення говорить про підробку близько 2000 результатів починаючи з 2008 року[36]. Але наразі анульовані результати тільки 26 студентів. Слідство не називає дані інших студентів, які начебто отримали завищені результати. Міністр освіти Сергій Квіт, низка обласних відділень освіти, громадські діячі висловили підтримку голові УЦОЯО Ігору Лікарчуку[37]. Сам Ігор Лікарчук подав у відставку, яку Кабінет міністрів задовольнив[38] Матеріали справи передані до суду, йдуть слухання у справі[39] Через те, що під час обшуків прокуратури були вилучені сервери УЦОЯО, деякий час існувала загроза зриву ЗНО у 2016 році[40]. Але згодом це питання вирішилося і ЗНО 2016 року відбулося вчасно. Новим директором УЦОЯО став Вадим Карандій.

Онлайн-платформа підготовки до ЗНО[ред. | ред. код]

2018 року Міністерство освіти взяло участь у презентації приватної онлайн-платформи BeSmart [Архівовано 27 лютого 2018 у Wayback Machine.]. Поряд з безкоштовним курсом подготовки до ЗНО вона пропонує платні послуги «підготовка до ЗНО з репетитором» а також інші платні онлайн-курси.[41]

Інструмент складається з відео-уроків, тестів, та інших матеріалів, що допомагають підготуватися до іспитів з української мови та літератури, математики, історії України, англійської мови, фізики, хімії, географії, біології. База знань зібрана в одному місці і схвалена Міністерством освіти. Авторами курсів платформи є викладачі українських шкіл та університетів — експерти ЗНО.[42]

У липні 2018 року інформаційний портал Odessa Online вказав на конфлікт інтересів навколо розробника платформи BeSmart компанії «ЕД'ЮГЕТ» та губернатора Одеської ОГА Максима Степанова. Останній за рахунок службового становища рекламував на всеукраїнському рівні платформу, співзасновницею якої є дружина губернатора Наталя Степанова.[43]

Грошові заохочення за успішне складання ЗНО[ред. | ред. код]

Відповідно до Постанови Верховної Ради від 21.01.2021 року найкращим випускникам за балами зовнішнього незалежного оцінювання будуть присуджувати іменні премії в розмірі 100 тисяч гривень. На фінансове заохочення можуть розраховувати 30 учасників ЗНО, які за результатами тестів із 4 дисциплін одержать 790 і більше балів. При цьому хоча б один предмет має бути складений на максимальні 200 балів. Також обов’язковою умовою одержання премії є здобуття вищої освіти в українському ЗВО.

У 2021 році 35 випускників успішно склали зовнішнє незалежне оцінювання з результатом 792 бали. П’ятеро випускників вступили до іноземних закладів вищої освіти, тож вони премії від держави не одержали. Водночас 30 студентів, які навчаються в українських ЗВО, отримали фінансову винагороду.[44]

Аналоги ЗНО в інших країнах[ред. | ред. код]

• У частині країн Європи — Matura

• У Білорусі — Централізоване тестування;

• У Великій Британії — General Certificate of Secondary Education (GCSE);

• У Вірменії — Єдині іспити;

• У Грузії — Єдині національні іспити;

• У Німеччині та Австрії — Abitur;

• У Казахстані — Єдине національне тестування (ЄНТ);

• У Киргизстані — Загальнореспубліканське тестування;

• У КНР — Ґаокао;

• В Румунії та Молдові — Baccalaureat (BAC);

• У США — SAT і ACT;

• У Таджикистані — Централізовані вступні іспити;

• У Франції - Baccalauréat en France (Bac);

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки та джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ Світова література
  2. ↑ Міністерство освіти і науки України — Наказ 25.12.2007 N 1171. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 28 березня 2008.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2009. Процитовано 28 березня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2008. Процитовано 6 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ ВО „Свобода“ судитиметься з Міносвіти. OtherSide. 25.02.2008. Архів оригіналу за 06.06.2014. Процитовано 06.06.2014.
  6. ↑ Всі 998 тисяч сертифікатів зовнішнього тестування доставлено. osvita.org.ua. 18.06.2008. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 06.06.2014.
  7. ↑ Наступного року незалежне тестування перенесуть на червень і скасують кілька предметів. osvita.org.ua. 18.06.2008. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 06.06.2014.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 квітня 2009. Процитовано 3 жовтня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Міністерство освіти і науки України. Наказ N 570 „Про зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України в 2010 році“. МОН. 26.06.2009. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 06.06.2014.
  10. ↑ Міносвіти: Зовнішнє тестування буде проводиться лише українською мовою. osvita.org.ua. 01.09.2008. Архів оригіналу за 22.02.2014. Процитовано 06.06.2014.
  11. ↑ Цього року вага шкільного атестата складе 60 балів. osvita.ua. 30.04.2014. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 06.06.2014.
  12. ↑ Про зміни в порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання для абітурієнтів, які проживають в Луганській і Донецькій областях. МОН. 20.05.2014. Процитовано 06.06.2014.[недоступне посилання з квітня 2019]
  13. ↑ Увага! Графік проведення додаткової сесії ЗНО. МОН. 21.05.2014. Архів оригіналу за 06.06.2014. Процитовано 06.06.2014.
  14. ↑ Скасували ЗНО з російської мови — Gazeta.ua, 12 вересня 2017
  15. ↑ Кабінет Міністрів України - Плановий процес ЗНО-2020 стартує 25 червня, - Прем’єр-міністр. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  16. ↑ Новації, графік, предмети | Український центр оцінювання якості освіти (укр.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  17. ↑ Які зміни очікують вступну кампанію 2020 року. Курси англійської мови в Києві: ліцензована школа Cambridge English (укр.). Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 6 вересня 2020.
  18. ↑ Кабмін заборонив пробне ЗНО. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  19. ↑ Олександр, Алексеєнко (18 червня 2020). ВРУ скасувала обов'язковість ЗНО в зв'язку з епідеміологічною ситуацією. Ostroh.Info - новини твого міста (укр.). Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  20. ↑ ЗНО 2021 - відповіді на питання | Донецький регіональний центр оцінювання якості освіти (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
  21. ↑ До уваги житомирських абітурієнтів - що зміниться у ЗНО 2022? - zhytomyr.one (укр.). 2 лютого 2022. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
  22. ↑ ВІДБУВСЯ ОНЛАЙН-БРИФІНГ ЩОДО ВСТУПНОЇ КАМПАНІЇ В 2022 РОЦІ. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України (укр.). 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  23. ↑ Барсукова, Олена (1 квітня 2022). Чому абітурієнти складатимуть 3 предмети на ЗНО-2022? Пояснює Шкарлет. Українська правда. Життя (укр.). Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  24. ↑ Іван Бондар (20.05.2009). Як я написав тести замість випускника. Українська правда. Життя. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 06.06.2014.
  25. ↑ Апеляції | Український центр оцінювання якості освіти. testportal.gov.ua (англ.). Архів оригіналу за 4 червня 2018. Процитовано 4 червня 2018.
  26. ↑ Почему ГПУ и Новосад забыли о деле Ликарчука и подделке результатов ВНО. Апостроф (рос.). Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  27. ↑ "Їхати 100 кілометрів, щоб здати ЗНО – це знущання", – Ігор Лікарчук. konkurent.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  28. ↑ Новини України: Перелік пунктів реєстрації на ЗНО 2016 року. Гал-інфо. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  29. ↑ ЗНО з інформатики: які зміни у освіті невідворотні та необхідні. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2017.
  30. ↑ Недалеке майбутнє: ЗНО з інформатики. buki.com.ua. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2017.
  31. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  32. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 вересня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  33. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 вересня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  34. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  35. ↑ Посадовці змінювали результати ЗНО на замовлення – Генпрокуратура. Українська правда. 21 липня 2015. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 1 червня 2021.
  36. ↑ Дело Ликарчука передали суду, думают о судьбе студентов-обманщиков. Українська правда. 15 серпня 2016. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 1 червня 2021.
  37. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 8 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  38. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про звільнення Лікарчука І.Л. з посади директора Українського центру оцінювання якості освіти» від 21.09.2015 № 973-р
  39. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  40. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  41. ↑ Українська мова та література. Підготовка до ЗНО-2018 з репетитором. www.eduget.com. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 12 листопада 2018.
  42. ↑ У Міністерстві освіти презентували безкоштовний сайт з підготовки до ЗНО. Tokar.ua (uk-UA) . 21 лютого 2018. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
  43. ↑ Be Smart: бизнес жены одесского губернатора процветает | odessa.online. odessa.online (ru-RU) . Архів оригіналу за 13 листопада 2018. Процитовано 12 листопада 2018.
  44. ↑ 100 тисяч за успішне ЗНО: 6 львівських студентів отримають премії - ulvovi.info. ulvovi.info (укр.). 2 листопада 2021. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
Подальше читання
  • Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів України, 2007 р.: Ін форм. зб. — К., 2007.
  • Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів. 2008 р.: Інформаційні матеріали/ Український центр оцінювання якості освіти: Уклад.: І. Л. Лікарчук (наук. ред.) та ін. — К., 2007. — 288 с. ISBN 978-966-450-004-0

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішнє незалежне оцінювання
у сестринських Вікіпроєктах
wikt: Означення у Вікісловнику?
n: Новини у Вікіновинах?
CMNS: Файли у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зовнішнє_незалежне_оцінювання&oldid=41805513