Зовнішні Карпати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зо́внішні Карпа́ти — зовнішня північно-західна, північна, північно-східна і східна частина Карпат, у тому числі Українських Карпат.

Простягається велетенською дугою від долини Дунаю (північніше Братислави) до перевалу ПредялРумунії). Складається з двох головних частин — Зовнішні Західні Карпати і Зовнішні Східні Карпати.

В Україні[ред.ред. код]

У межах України розташовані в Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Простягаються з північного заходу на південний схід смугою завдовжки 260—280 км і завширшки 30—40 км. До цієї частини Карпат належать Східні Бескиди, Зовнішні (Скибові) Ґорґани та Покутсько-Буковинські Карпати. Переважні висоти 800—1000 м, максимальна —1836 м (г. Велика Сивуля).

Являють собою систему низькогірних та середньогірних асиметричних хребтів, що складаються з флішу. Геоструктурно відповідають Скибовому покриву та Кросненській зоні. Розчленовані долинами річок Стрию, Свічі, Пруту, Черемошу, Серету тощо.

Джерела[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Wereld from space NL-als-centrum.PNG Це незавершена стаття з географії Європи.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.