Зовнішні мілини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бар'єрний острів Зовнішніх мілин

Зовнішні мілини (англ. Outer Banks) - 320-кілометрова смуга вузьких піщаних бар'єрних островів узбережжя Північної Кароліни, що починаються біля південно-східного краю Вірджинія-Біч східного узбережжя США. Вони займають близько половини всієї берегової лінії Північної Кароліни і відокремлюють лагуни Керітак, Албемарл і Памліко від Атлантичного океану.

Зовнішні мілини є відомою туристичною пам'яткою і славляться своїм помірним кліматом і протяжними піщаними пляжами. Найбільш популярне узбережжі біля мису Гаттерас. Тут на Кілл Девіл-Хіллз поруч з містом Кітті Хоук брати Райт здійснили свій історичний політ.[1] Зараз на цьому місці розташований Національний меморіал братів Райт. Тут знаходилася знаменита англійська «Зникла колонія» Роанок. Мінливий в цих місцях океан і велика кількість останків затонулих кораблів здобули сусіднім водам Зовнішніх мілин славу «цвинтаря Атлантики».

Географія[ред.ред. код]

Зовнішні мілини являють собою ланцюг вузьких островів (з півночі на південь):

В літературі і кінематографі[ред.ред. код]

Саме тут, на Зовнішніх мілинах, відбуваються події фільм за однойменним романом Ніколаса Спаркса «Послання в пляшці» і «Ночі в Роданті».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]