Зодіакальне світло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зодіакальне світло

Зодіакальне світло — свічення в області екліптики, що утворюється внаслідок розсіяння сонячного світла хмарою пилових частинок, які оточують Сонце. Видно, як світну смугу, що простягається вздовж екліптики (поясу зодіаку), звідси й назва. Зодіакальне світло найкраще спостерігати на заході незабаром після заходу Сонця або на сході перед його сходом (відразу після закінчення або безпосередньо перед початком астрономічних сутінків).

Форма та умови спостереження[ред.ред. код]

Зодіакальне світло має форму дифузного світлого трикутника, витягнутого уздовж площини екліптики (звідки і походить назва відповідно до застарілої назви екліптики — «зодіакальне коло») і розширюється у напрямку до Сонця. Яскравість зодіакального світла падає із збільшенням кутової відстані від Сонця (елонгації). При елонгації в 90—100° зодіакальне світло майже невидиме, і лише за дуже хороших умов інколи можливо спостерігати невелике збільшення яскравості неба уздовж екліптики — зодіакальну лінію. При елонгації в 180°, в області неба, протилежного до Сонця, яскравість зодіакальної смуги підвищується, і тут можна спостерігати невелику світлу дифузну пляму, діаметром ~10° — протисіяння.

Зодіакальне світло краще всього спостерігати в безмісячні ночі у низьких широтах Землі в періоди близькі до точок рівнодення, коли екліптика перетинає горизонт під максимальним кутом, тобто навесні увечері або вранці восени. Цей кут в такі дні року і час доби близький до максимальної кутової висоти Сонця над горизонтом для даної географічної широти (тобто кутовій висоті Сонця над горизонтом в дійсний полудень літнього сонцестояння). Протисіяння спостерігається також на безмісячному небі, але бажано, щоб воно не проектувалося на смугу Молочного Шляху.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.