Зозулин льон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зозулин льон
Зозулин льон звичайний (Polytrichum commune)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Мохи (Bryophyta)
Клас: Політрихові (Polytrichopsida)
Порядок: Політрихові (Polytrichales)
Родина: Політрихові (Polytrichaceae)
Рід: Зозулин льон (Polytrichum)
Hedw.
Види

дивитись текст

Посилання
Вікісховище: Polytrichum
Віківиди: Polytrichum
EOL: 88677
ITIS: 15758
NCBI: 3212

Рунянка, або зозулин льон, або політрих (Polytrichum) — рід мохів родини політрихових (Polytrichaceae). Це один з найбільших родів родини, що налічує близько 100 видів. Поширений переважно у холодних і помірних областях земної кулі. В Україні росте 8 видів. Найрозповсюдженіший вид — зозулин льон звичайний (Polytrichum commune), зустрічається досить часто у вогких лісах.

Опис[ред. | ред. код]

Має пряме, нерозгалужене коричнево-зелене стебло заввишки від 15–20 до 40 см, на якому спірально розташовується вузьке зелене листя. Зозулин льон фіксується в ґрунті ризоїдами, що поглинають воду з розчиненими в ній мінеральними солями, а в хлоропластах листя проходить процес фотосинтезу. Росте угрупуваннями у вологих місцях. Окрема рослина складається з єдиного нерозгалуженого стебла, густо вкритим спіральними виростами (листками). У верхній частині, на яку потрапляє світло, стебло та листки зелені, у нижній — жовто-бурі (тому що в умовах недостатньої освітленості хлорофіл руйнується). При основі нижньої частини стебла помітні волосоподібні відростки. Це — ризоїди.

Стебло зозулиного льону вкрите шкіркою, під якою розміщений шар механічної тканини, а під нею — маса клітин основної, що займає більшу частину стебла.

Види[1][ред. | ред. код]

Деякі види:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. М.М. Мусієнко, Ю.Г. Вервес, П.С. Славний, П.Г. Балан, М.Ф. Войцехівський. (2002). Біологія: Підруч. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл. Генеза. с. 208 с. ISBN 966-504-209-2.
  2. а б в г д е ж и к Polytrichum, USDA PLANTS
  3. а б в г д BLWG Verspreidingsatlas Mossen online (in Dutch)

Джерела[ред. | ред. код]