Золота булла (1356)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рукопис Золотої булли.

Золота булла 1356 (лат. Bulla Aurea) — законодавчий акт Священної Римської імперії, прийнятий імперським рейхстагом в 1356 році; найвідоміший з документів, що називалися «Золота булла». Текст документа, складений латиною, затверджений імператором Карлом IV Люксембурзьким. Дія булли припинилася з закінченням існування імперії (1806 року).

Булла регламентувала обрання німецького короля (імператора) колегією семи імперських курфюрстів (архиєпископів Майнца, Тріра і Кельна, короля Чехії, Рейнського пфальцграфа, герцога Саксонії і маркграфа Бранденбургу) і визначала права цих курфюрстів. Провідна роль у рейхстазі відводилася архиєпископу Майнцькому. Крім того, булла забороняла поділ територій курфюрств.