Золотий вік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Золотий вік П'єтро да Кортона.

Статті на тему
Традиційні релігії

Aum
Ключові поняття

Бог · Богиня-мати · Божество
Ворожіння  · Жертвоприношення
Потойбічний світ  ·  Золотий вік  ·  Ініціація
Світова вісь  · Світове дерево  ·  Міф · Монотеїзм
Політеїзм · Сакральне · Священні камені
Синкретизм  ·  Таємні товариства

Найдавніші форми релігійності

Анімізм  ·  Зоолатрія  ·  Культ предків
Культ коня  ·  Магія · Полідоксія
Тотемізм · Фетишизм  ·  Шаманізм

Історичні ареали

Азія (Бон · Буддизм · Ведизм
Гіндукушська релігія · Даосизм · Джайнізм
Індуїзм · Мусок · Синтоїзм · Тенгріанство)

Африка (Стародавній Єгипет · Центральна и Південна Африка)
Близький Схід і Середземномор'я (Зороастризм · Іслам · Іудаїзм · Християнство · Язичництво)
Доколумбова Америка
Дохристиянська Європа (Германці · Стародавня Вірменяя · Стародавня Греция · Кельти · Слов'яни)

Служителі культу

Брахман · Волхв · Друїд
Жрець · Імам · Коген
Лама · Маг · Мобед
Монах · Оракул · Священик · Шаман

Надприродні сутності

Албаста · Ангел · Асура
Демон · Джин · Дух
Диявол · Дев · Перевертень
Привид · Чорт · Ельф

Золоти́й вік (грец. Χρυσόν Γένος Chryson Genos, лат. aurea aetas) — в античній міфології період, коли люди вели райське життя без підневільної праці, а також без воєн, розбрату й чвар. У рисах, які характеризують те життя, відсутні елементи вищого інтелектуального порядку, і «раювання» зводиться до тваринного добробуту, що свідчить про глибоку давнину переказів (ідеться, мабуть, про добу становлення класового суспільства).

З розкладом первіснообщинного ладу становище общинників різко погіршало, і в спогадах народу попередня епоха уявлялася часом насолоди й щастя. Такі уявлення про щасливий період у житті людства знаходимо в переказах різних народів (вавілонські та біблійні міфи про життя перших людей у раю та вигнання їх звідти за гріхопадіння тощо). У деяких міфах щасливе життя зображується відділеним від людей класового суспільства не часом, а простором. Існують міфи про «щасливі острови» десь на краю землі за океаном.

У грецькій літературі міф про Золотий вік розвинуто в поемі Гесіода «Роботи і дні». Тут поет веде оповідь про чотири покоління: золоте, срібне, мідне й залізне. Між двома останніми він поставив покоління героїв, яке гальмувало поступове погіршання людського роду. За Гесіодом, людей створили боги, коли на небі владарював Кронос. Люди не знали ні горя, ні турбот, ні старості. Смерть, легка, як сон, наставала після тривалого щасливого життя. Земля сама давала людям усе потрібне, а люди мали багато худоби і працювали стільки, скільки хотіли. Після смерті люди цього покоління перетворилися на добрих духів, спасителів людства. Після Золотого віку настав Срібний вік. Люди цього віку теж наділені надприродними якостями. Дитинство в них тривало ціле століття, зрілість була недовгою. До загибелі людей призвела гординя: вони не хотіли приносити богам жертв, тому Зевс винищив їх. Трете покоління Гесіод називає мідним. Люди жили в мідних житлах, працювали за допомогою знарядь із міді. Це покоління не знало рільництва і добувало їжу насильством і грабунком. Люди Мідного віку перебили одне одного. На зміну їм прийшло войовниче й шляхетне покоління героїв. Усі вони загинули під час походу сімох проти Фів та в Троянській війні. Свій вік Гесіод називає залізним. У цьому поколінні боги не дають людям перепочинку від турбот і горя, життя коротке, діти народжуються старими; панують чвари, на землі править не закон, а сила; зникає сором. Людство прямує до загибелі — Зевс знищить і це покоління. Гесіод штучно поєднує два міфи: легенду про З. в. та уявлення про «щасливі острови», що їх зустрічаємо також в епосі.

Міф про покоління розробляли й інші грецькі письменники, згодом його запозичили римляни. Виклад цього міфа в «Метаморфозах» Овідія дещо відрізняється від розповіді Гесіода. Овідій не включає в розповідь Віку героїв, тому міф у нього зберігає логічну стрункість переходу від кращого до гіршого. В описі 3. в. Овідій підкреслює відсутність тих рис римського побуту, що були особливо ненависні в епоху становлення імперії: не було законів і суддів, люди не знали страху перед смертною карою тощо. Описуючи Срібний вік, Овідій пропускає казкові подробиці про тривале дитинство людей цього покоління. При описі Мідного віку поет обминає деталі, які вважає невірогідними (мідні будинки, відсутність хлібних злаків тощо). Змальовуючи Залізний вік, автор згадує особисту власність на землю, яка за часів Гесіода ще не вважалася суспільним лихом.

Міф про Золотий вік був дуже популярний у грецьких та римських письменників. Автори комедій іноді описували його в жартівливих барвах, наголошуючи, зокрема, на достатку їжі в ту щасливу добу. Успадковані від античності уявлення про золотий вік широко використовувались у літературі нового часу і вплинули на погляди ряду соціологів, які бачили в міфі відбиття історичної дійсності (Ж. Ж. Руссо й ін.).

Література[ред.ред. код]