Золтан Кодай
Золтан Кодай (угор. Kodály Zoltán, [ˈkodaːj ˈzoltaːn], 16 грудня 1882 — 6 березня 1967) — угорський композитор і музикознавець. Президент Угорської Академії Наук у з 24 липня 1946 по 29 листопада 1949.
Зміст |
Життєвий шлях[ред.]
Освіту отримав у Будапештському університеті як лінгвіст і одночасно в Королівській угорській академії музики як композитор. По закінченні курсу протягом року навчався в Парижі у Шарля Відора.
З 1905 р. займався збором угорського музичного фольклору, з цією метою їздив по селах різних угорських провінцій. Починаючи з 1906 року спільно з Бела Бартоком публікував численні збірники народних пісень. З 1912 коду — професор Королівської угорської академії музики. Серед його учнів — Габор Дарваш, Антал Дораті, Золтан Гардона та інші. У цей період композитор активно займався теорією музики, писав роботи по музичній педагогіці. Зокрема, спільно зі своїм учнем Й. Адамом розробив так званий «метод Кодая».
У роки Першої світової війни спільно з Бартоком працював у музичному секторі прес-служби військового міністерства Австро-Угорщини в Будапешті. У 1942 році вийшов у відставку отримавши звання почесного професора, в кінці Другої світової війни став президентом Угорської ради мистецтв. З 1964 — почесний президент Міжнародного товариства музичної освіти. За заслуги в галузі музичного мистецтва був відзначений нагородами Угорської Народної Республіки.
Роботи[ред.]
Духовна музика:
- Psalmus Hungaricus 1923
- Budavari Te Deum 1936
- Missa brevis 1944
- Adventi evek 1963
Оркестрові твори:
- Літній вечір 1906
- Сюїта Гарі Яноша 1927
- Танці з Галант 1933
- Варіації до угорської народної пісні «Павич» 1937
- Концерт для оркестру 1940
- Симфонія 1960
Камерні твори:
- Ліричні романси для скрипки та віолончелі 1898
- Адажіо для віолончелі, скрипки та контрабаса 1910
- Соната для скрипки і фортепіано, opus 4
- Соната для скрипки соло, opus 8
- Сонатина для скрипки і фортепіано
- Дует для віолончелі та скрипки, opus 7
- Струнний квартет № 1, 2 opus
- Струнний квартет № 2, opus 1910
- 9 фортепіанних п'єс, opus 3
- 7 фортепіанних п'єс, opus 11.
Бібліографія[ред.]
- Breuer, János (1990) A Guide to Kodály. Budapest: Corvina Books
- Kodály, Zoltán (1971) Folk Music of Hungary. New York: Praeger
- Lendvai, Erno (1983) The Workshop of Bartók and Kodály. Budapest: Editio Musica Budapest
Див. також[ред.]
- 10918 Кодай - астероїд, названий на честь музиканта.
Посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Zoltán Kodály |
