Зоогеографія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зоогеогра́фія (від грец. zoon — тварина і географія) — наука, розділ біогеографії, що вивчає закони географічного розповсюдження тварин і їх співтовариств на земній кулі як в сучасний час, так і в минулому; сучасні і історичні фактори і закономірності, що визначають це розповсюдження, а також географічне розповсюдження екологічних групіровок. Один з основних методів зоогеографії — картографування.
[ред.] Розділи
- ареалогічна зоогеографія — вивчає області розповсюдження видів, родів та інших таксонів тварин;
- історико-фауністична зоогеографія — вивчає фаунау, її історію у зв'язку з геологічним минулим;
- регіональна зоогеографія — займається районуванням земної кулі на фауністичні регіони різного рангу (царства, області, підобласті і тому подібне);
- екологічна зоогеографія — розглядає розповсюдження тварин в залежності від умов їх існування (абіотичних, біотичних, антропогенних);
- зооценологія — вивчає зооценози, їх структуру, якісні і кількісні взаємовідносини тварин, що входять до їх складу.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1988. стор. 108. (рос.)
|
|||||
