Зосім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зосім (кінець V — початок VI ст) — візантійський історик початку Візантійської імперії.

Життєпис[ред.ред. код]

Зосім жив та діяв у столиці імперії — Константинополі. Його часи — правління перших візантійських імператорів. Водночас він служив на державних посадах за часів імператора Анастасія I в якості імперського адвоката. Розквіт літературної діяльності — 490-ті — 510-ті роки. Основний твір Зосіма — це «Нова історія». Охоплює події від Августа до 410 року. Особливо в подробицях викладені події від правління імператора Діоклетіана до часів імператора Феодосія II. Головний висновок Зосіма — занепад Римської імперії пов'язаний із занепадом поганських вірувань, стародавньої релігії.

Джерела[ред.ред. код]

  • Walter A. Goffart: Zosimus, The First Historian of Rome's Fall. In: The American Historical Review 76 (1971), S. 412–441.