Зсув ґрунту
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зсув ( рос. оползень, англ. slip, jump, down-throw, strike-slip fault; нім. Schub m, Ableitung f, Verschiebung f) - сповзання і відрив мас гірських порід вниз по схилу під дією сили тяжіння.
Зсув – порушення природної рівноваги залягання верств гірських порід з розривом їх суцільності і переміщенням у горизонтальному або близькому до нього напрямі.
Зсуви виникають на схилах долин або річкових берегів, в горах, на берегах морів. Найчастіше зсуви виникають на схилах, складених водотривкими і водоносними породами, що чергуються.
Зсуви виникають під час горотворення, внаслідок зволоження ґрунту, а також діяльності людини (техногенні - при гірничих та будівельних роботах тощо). Очікувані З. – зсуви, які визначаються попередніми розрахунками згідно з календарними планами розвитку гірничих робіт.
Причиною утворення зсувів є порушення рівноваги між силою тяжіння і утримуючими силами, найпоширенішими причинами якого у свою чергу є:
- збільшення крутизни схилу в результаті підмиву водою;
- ослаблення міцності порід при вивітрюванні або перезволоженні осіданнями і підземними водами;
- дія сейсмічних поштовхів;
- будівельна і господарська діяльність.
Звичайно зсув має форму півкільця, утворюючи пониження в середині.
Зсуви шкодять сільськогосподарським угіддям, підприємствам, населеним пунктам. Для боротьби зі ссувами застосовуються споруди для підтримки берегів, насадженням рослинності та ін.
Зміст |
[ред.] Стадії розвитку зсуву
Розрізнюють такі стадії розвитку зсуву:
- п р и х о в а н а - від початку мікрозсування до появи видимих ознак формування зсуву (тріщин на земній поверхні, випирання порід в основі борту кар’єру тощо); швидкість посування наприкінці прихованої стадії 1-10 мм/доб;
- п о ч а т к о в а - з моменту появи видимих ознак до переходу в сталу чи активну стадію;
- с т а л а – період, в який посування характеризується постійною швидкістю; проявляється на пологих бортах лежачого боку, може зупинитися до переходу в активну стадію;
- а к т и в н а – період, коли швидкість переміщення безперервно збільшується;
- з а т у х а н н я – період, коли швидкість посування зсунутих мас зменшується до повної їх зупинки.
Вторинними переміщеннями називають активізацію раніше спостережуваних деформацій (головним чином зсувів), що виникає в результаті зовнішніх впливів (вплив підземних вод, випадання атмосферних опадів, танення снігів, збирання частини зсунених мас, зовнішнього перевантаження і ін.), що нерідко супроводжується залученням у рух мас гірських порід, раніше на порушених руйнівними деформаціями.
[ред.] Зсув укосу
Зсув укосу — зміщення порід, які складають укіс кар'єру (часто і його основу); проходить у вигляді ковзного руху між породами, що зміщуються в нерухомого масиву. З.у. є найбільшим за розміром видом порушення стійкості укосів. Він пов'язаний головним чином з наявністю в товщі гірських порід слабких зволожених шарів глин, контактів, тектонічних порушень.
[ред.] Область зсуву
ОБЛАСТЬ ЗСУВУ (ЗРУШЕННЯ) ГІРСЬКИХ ПОРІД – частина масиву гірських порід, піддана деформаціям і переміщенням під впливом гірничої виробки.
ОБЛАСТЬ ПРОГИНУ МАСИВУ – частина області зсуву (зрушення) гірських порід, в якій шари порід переміщуються та деформують-ся без утворення тріщин.
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
 |
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
