Зульфікар
Зульфікар (араб. ذو الفقار) — назва меча пророка Мухаммеда, який пізніше перейшов до його двоюрідного брата і зятя Алі ібн Абу Таліба.
Один із знаменитих мечів доісламської Аравії, що належав до Мухаммеда мекканцю Мунаббіху ібн Хаджжаджу. Мухаммед взяв його під час розподілу трофеїв, захоплених у битві при Бадрі.
Існують різні думки щодо форми Зульфікара, найчастіше його зображують з роздвоєним лезом.
Після смерті Мухаммеда меч перейшов до четвертого "праведного халіфа" Алі ібн Абу Таліба.
В легендах Зульфікар часто наділяється магічною силою і чарівними властивостями[1]. За народними середньоазійськими легендами, коли Алі не воював, він залишав Зульфікар висіти у повітрі, просто підкидаючи його, а у потрібну хвилину меч у чудесний спосіб опинявся у нього в руці. Вважалося, що чарівний Зульфікар захищає кордони мусульманського світу від ворогів[2].
Див.також[ред. | ред. код]
- Екскалібур (легендарний меч короля Артура)
- Zolfaghar (іранська балістична ракета)
- Зульфікар (іранський основний бойовий танк)
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Выставка "Холодное оружие в культуре народов Кавказа и Средней Азии" [Архівовано 26 березня 2009 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Ислам: Энциклопедический словарь. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. С. 79